Справа № 458/275/24
3/458/186/2024
14.03.2024 м. Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, зареєстроване місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, -
Обставини справи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2024 року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області Ференц Р.І. передана справа № 458/275/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.
Згідно вимог ст.278 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, підвідомчі Турківському районному суду Львівської області. Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, передбачені ст.183 КУпАП.
Опис обставин, установлених судом під час розгляду справи.
Згідно супровідного листа відділення поліції № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області за вихідним №1132/01/60-2024 від 14.03.2024 року на адресу Турківського районного суду Львівської області було скеровано матеріали на 9 аркушах з про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, які надійшли в Турківський районний суд Львівської області 14.03.2024 року за вхідним №1074.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №949851 від 14.03.2024 року, складеним інспектором сектору ювенальної поліції відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Федьком М.В., вбачається, що 24.04.2024 року ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме: здійснив виклик за номером 102 та повідомив про те, що двоє відомих йому осіб побили його, кинули в річку та забрали телефон, однак даний факт не підтвердився, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП.
Зі складеними з приводу виявленого адміністративного правопорушення з протоколом про адміністративне правопорушення порушник ознайомився, було роз'яснено права, передбачені ст.63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, повідомлено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені ст.277 КУпАП, про що зроблено відмітка та поставлено підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Поліцейський, складаючи відносно згаданої особи протокол про адміністративне правопорушення в сфері громадського порядку і громадської безпеки, вбачав в діях такої особи порушення.
Відповідно до ч. 1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачена ст.183 КУпАП розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
В судове засідання ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_2 прибули, через канцелярію Турківського районного суду Львівської області подали клопотання, свою вину у вчиненому правопорушенні визнає, зазначає, що відносно нього складали адміністративний протокол, з яким його ознайомлено, жодних зауважень до складеного протоколу не має, адміністративний протокол ним підписано. При вирішенні судом питання застосування відносно нього адміністративного стягнення - покладається на думку суду.
Дослідивши матеріали адміністративної справи стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відсутні обставини, що виключають розгляд справи, протокол про адміністративне правопорушення, що посягає на громадський порядок і громадську безпеку, складений уповноваженою державою особою, оскільки від імені органів Національної поліції оформляти справи про адміністративні правопорушення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали свідчать про подію та склад адміністративного правопорушення, про осудність особи, яка вчинила протиправну дію, про вчинення дій собою не в стані крайньої необхідності.
Відповідно до положень ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. При цьому, відповідно до змісту ст.257 КУпАП, місце розгляду справи про адміністративне правопорушення визначається особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, яка після його складання, направляє матеріали справи до органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Особою, в компетенцію якої входить складання протоколу, було визначено підсудність та направлено матеріали в Турківський районний суд Львівської області.
Джерела права та акти їхнього застосування.
Відповідно до статей 1, 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Саме суди є останньою правовою інстанцією в державі, в якій кожен громадянин за необхідності шукає захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст.ст.55,124 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист; юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Під час судового розгляду суд зобов'язаний суворо додержуватись закріпленого у ст.62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За ст.9 Конституції України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
При прийнятті по даній справі процесуального документу, суд відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики ЄСПЛ» вважає за необхідне застосувати Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд враховує, що практика ЄСПЛ вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» п.43).
Також суд при постановленні по адміністративній справі процесуального рішення приймає до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Веренцов проти України» п.86).
Диспозиція ст.183 КУпАП передбачає наступний склад адміністративного правопорушення: відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
З аналізу приписів норм даної статті передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені цією статтею, вчинені особою, стосовно якої складено адміністративний протокол.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, оскільки він є осудною особою, вчинив правопорушення у віці, з якого може наставати відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч.2 ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядкуст.251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд. Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04), суд встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі фабула була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення.
Заяви (клопотання) учасників справи.
В судове засідання ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_2 прибули, через канцелярію Турківського районного суду Львівської області подали клопотання, свою вину у вчиненому правопорушенні визнає, зазначає, що відносно нього складали адміністративний протокол, з яким його ознайомлено, жодних зауважень до складеного протоколу не має, адміністративний протокол ним підписано. При вирішенні судом питання застосування відносно нього адміністративного стягнення - покладається на думку суду.
Інших заяв і клопотань на адресу суду не надходило.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП доводиться в повному обсязі і підтверджується наступними доказами.
До матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 долучено підтвердження, з яких вбачається, що ОСОБА_1 є суб'єктом злочину, оскільки є осудною особою, яка досягла 16-річного віку.
Рапортом чергового від 24.02.2024 року, заявою ОСОБА_2 , висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виданого 24.02.2024 року КНП «Турківська ЦМЛ» №30, підтверджено, що 24.04.2024 року ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме: здійснив виклик за номером 102 та повідомив про те, що двоє відомих йому осіб побили його, кинули в річку та забрали телефон, однак даний факт не підтвердився, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.183 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії такої посадової особи, що його складала в порядку, передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися. Протокол не містить жодних зауважень з боку правопорушника, який протокол підписав.
Статтею 183 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
З описової частини адміністративного протоколу в провину ОСОБА_1 ставиться завідомо неправдивий виклик поліції.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Виклик, як правило, робиться по телефону, який знаходиться на вулиці. Однак слід зазначити, що спосіб виклику значення немає.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.
Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Суб'єктом правопорушення може бути особа, яка досягла 16 років.
Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За таких обставин, беручи до уваги те, що за ст.183 КУпАП передбачена відповідальність, тому всебічно, повно, об'єктивно дослідивши всі обставини справи, суд дійшов висновку про достовірність та достатність доказів для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП і вважає, що в його діях є склад цього правопорушення.
У відповідності до ст.ст.34, 35 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається щире розкаяння винного, відсутність шкідливих наслідків правопорушення, обставин, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, ступеня його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відтак суд приходить до висновку що дане порушення не потягло за собою будь яких наслідків, що негативно вплинули на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, як пом'якшуючу обставину щире каяття.
Узагальнюючи вище зазначене суд, на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження всіх обставин справи, прийшов до переконання, що громадянина ОСОБА_1 має бути визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, вважаю за можливе застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Стосовно відшкодування шкоди.
Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у п.п.1-4 ст.213 КУпАП одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.
В даній справі суд не вирішує питання про відшкодування винним майнової шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування, оскільки, на думку суду, така шкода не заподіяна по причині відсутності в матеріалах справи доказів заподіяння такої шкоди.
Вирішення питання про вилучені речі і документи.
Судом не вирішується питання стосовно вилучених речей і документів, оскільки такі не вилучалися.
Стосовно стягнення судового збору.
Згідно із ст.40-1КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір і порядок сплати встановлюється Законом.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Згідно з п.5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2011 року (зі змінами), особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 року, який набрав чинності з 01.01.2024 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року становить 3028 гривень.
У зв'язку з чим з 01.01.2024 року розмір судового збору за накладене адміністративне стягнення становить 605,60 грн (3028 ? 0,2 = 605,60).
Оскільки суд прийшов до висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.183 КУпАП із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу, то з такої особи підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.40-1, ст.183, ст.ст.221,280,283,284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні 24.02.2024 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №949851 від 14.03.2024 року та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно зі ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.
Штраф необхідно внести через установу банку України на розрахунковий рахунок: Отримувач: ГУК Львів/Турківська тг/21081100. Код отримувача (код ЄДРПОУ): 38008294, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку (МФО) 899998; Номер рахунку: UA588999980314000542000013919; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст.307 КУпАП, платіжний документ необхідно подати до Турківського районного суду Львівської області.
З урахуванням ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, що становить 102 (сто дві) гривні 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, зареєстроване місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 судовий збір за ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача 37993783, рахунок №UA908999980313111256000026001, назва отримувача: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ суду 02886806, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) у сумі 605,60 грн.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Р.І.Ференц