Єдиний унікальний номер 448/1806/23
Провадження № 3/448/35/24
(повний текст)
12.03.2024 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., при секретарі судового засідання - Рушеляк Г.С., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Романишина Я.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бортятин Мостиського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
До Мостиського районного суду Львівської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Із протоколу про вищевказане адміністративне правопорушення серії ААД №548904 від 22.10.2023 року, відомо, що 22.10.2023 року о 00:55 год. по вул.Зелена в с.Бортятин Яворівського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «BMW 530D», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Вказано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 подав письмові заперечення, у яких зазначив наступне: у протоколі про адміністративне правопорушення поліцейським СРПП ВП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Кузьм'як Андрієм Євгеновичем зазначено, що 22.10.2023 року о 00:55 год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у с.Бортятин Яворівського району Львівської області керував автомобілем марки «BMW 530 D», д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився з використанням безперервної відеофіксації; також у даному протоколі зазначено про порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху; крім того, поліцейським СРПП ВП 1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Кузьм'як А.Є. складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі акт) наступного змісту: «огляд проведено у зв'язку із виявленими ознаками: алкогольного сп'яніння. Результат огляду на стан сп'яніння: ОСОБА_1 відмовився»; протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали б сумніви у суду; з даним протоколом серії ААД №548904 від 22.10.2023 року, направленням від 22.10.2022 року та актом огляду він ( ОСОБА_1 ) не погоджується, про що він відразу вказав працівникам поліції; від дачі пояснень працівникам поліції відмовився згідно ст.63 Конституції України, оскільки йому ( ОСОБА_1 ) взагалі не було роз'яснено його права; своєї вини в інкримінованому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП, - не визнає та заперечує наведені у протоколі обставини, оскільки транспортним засобом не керував та алкогольних напоїв не вживав; з відеозапису (DVD-R - диску) події від 22.10.2023 року, долученого до матеріалів справи, вбачається, що такий складається з відеофайлів і джерело походження таких невідоме, тобто не зазначено ні номеру, ні серії нагрудної камери; відеозапис не є безперервним та повним, що в свою чергу викликає сумніви щодо належності такого доказу; враховуючи відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, його неповноту, а також відомостей, що фіксування проводилось, наданий відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення особою адміністративних правопорушень; даний відеозапис, наданий працівниками поліції на DVD-R - диску, містить 6 відео файлів: GYOB2375, N020231022-005313-000045, N020231022-005613-000046, N020231022-005913-000047; N020231022-010213-000048, UXLP8238; щодо походження відео файлів N020231022-005313-000045, N020231022-005613-000046, N020231022-005913-000047 та N020231022-010213-000048, то можна лише здогадатись, що такі записані відеореєстратором з автомобіля поліції; з відеофайлу N020231022-005313-000045 вбачається, що 22.10.2023 року о 00:53:14 год. патрульний автомобіль під'їжджає до припаркованого автомобіля, марку, колір та державний реєстраційний номер якого встановити не вбачається за можливе через неякісне відео та темну пору доби, проте чітко видно, що 22.10.2023 року о 00:53:15 працівник поліції виходить з свого автомобіля з пасажирської сторони та підходить до припаркованого автомобіля, ідентифікувати колір та державний реєстраційний номер якого не вбачається за можливе через неякісне відео та темну пору доби; на відео файлах N020231022-005613-000046, N020231022-005913-000047, N020231022-010213-000048 зафіксовано те, що працівник поліції знаходиться поряд з припаркованим автомобілем, колір та державний реєстраційний номер якого ідентифікувати не вбачається за можливе через неякісний ракурс відео та темну пору доби; відеофайл N020231022-010213-000048 також відображає, що автомобіль поліції розвернувся; відео файл GYOB2375 відображає як він ( ОСОБА_1 ) перебуває в автомобілі на водійському місці, зокрема за кермом свого автомобіля; на початку даного відео працівник поліції стверджує, що він ( ОСОБА_1 ) керував транспортним засобом, що підтверджується відеозаписом з боді камер та відеореєстратора; наведене є припущенням працівника поліції та повністю спростовується матеріалами справи; він ( ОСОБА_1 ) заперечує факт керування транспортним засобом, оскільки автомобілем не керував, такий був припаркований та не здійснював жодних маневрів; на цьому ж відео працівник поліції також вказав йому ( ОСОБА_1 ), що у нього є три вибори: «пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі чи відмовитись від нього згідно пункту 2.5. Правил дорожнього руху»; працівник полії, підійшовши до припаркованого автомобіля, на його ( ОСОБА_1 ) вимогу навіть не представився та відмовився пред'явити службове посвідчення, а лише через пів години відрекомендувався, що він є сержантом ОСОБА_2 ; жодних прав йому ( ОСОБА_1 ) не було роз'яснено; він ( ОСОБА_1 ) повністю заперечує факт зупинки його автомобіля працівниками полії, оскільки транспортним засобом він не керував; жодних доказів факту керування та зупинки автомобіля працівниками поліції суду не надано, а лише голослівні припущення працівника поліції; він ( ОСОБА_1 ) заперечує також факт перебування у стані алкогольного сп'яніння; як вбачається з відеозапису GYOB2375 працівник поліції стверджує, що він ( ОСОБА_1 ) перебуває у стані алкогольного сп'яніння, однак працівником полії не було зазначено причини для проходження огляду на визначення стану сп'яніння та не зазначено як усно так і в направленні і в акті, які саме, на думку працівників поліції, у нього були ознаки алкогольного сп'яніння; він ( ОСОБА_1 ) не зрозумів, що йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки жодних прав працівником поліції йому роз'яснено не було; від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння він не відмовлявся, зі складеним відносно нього протоколом не був ознайомлений, відтак його позбавлено права надавати свої пояснення та заперечення; дані дії працівників поліції призвели до порушення вимог пунктів 2 та 3 розділу І Інструкції; працівниками поліції було порушено його право на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу „Драгер 6820”; в порушення вимог п.3 розділу II Інструкції уповноваженими особами на складання протоколу не проінформовано особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та не надано такому сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (приладу „Драгер 6820”); обставини, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджуються жодними доказами; йому ( ОСОБА_1 ) не роз'яснено право на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера; також з наведеного вище відеозапису вбачається, що він ( ОСОБА_1 ) стверджує, що не перебуває в стані алкогольного сп'яніння, від проходження огляду він не відмовлявся; всупереч вимогам закону працівники поліції не доставили його до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а обмежилися складанням протоколу про адміністративне правопорушення на місці, з яким його не ознайомили; у матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо запропонування та чіткого роз'яснення працівниками патрульної поліції йому ( ОСОБА_1 ) проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я від 09.11.2015 року № 1452/735, а також не зафіксовано факт його відмови від такого проходження; фактично працівники поліції своїми діями ввели його в оману, не роз'яснили прав, зі слів поліцейських він ( ОСОБА_1 ) нічого не зрозумів; відтак, працівники обмежили його право на проходження огляду на стан сп'яніння; процедура огляду на стан алкогольного сп'яніння у даному випадку була порушена, оскільки він ( ОСОБА_1 ) не відмовився від огляду на стан сп'яніння, в порушення приписів Інструкції йому не було запропоновано проїхати до медичного закладу; працівником поліції при складанні протоколу було допущено грубе порушення, зокрема зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані сп'яніння, після чого перелічує ознаки сп'яніння та вказує про відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду у встановленому законом порядку; складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього відбулося з порушенням вимог відповідної Інструкції та Порядку, а також з порушенням вимог ст.266 КУпАП, тому протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №548904 від 22.10.2023 року слід вважати недійсним; із наявних в матеріалах справи відеозаписів із нагрудної камери працівника поліції встановлено, що автомобіль був припаркований; більше того, відеозапис взагалі не відображає чи ОСОБА_1 керував транспортним засобом; тому даним доказом не можливо підтвердити обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №548904 від 22.10.2023 року, зокрема що 22.10.2023 року о 00:55 год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у с.Бортятин Яворівського району Львівської області керував автомобілем марки «BMW 530 D», д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився з використанням безперервної відеофіксації; виходячи з наведеного, з урахуванням вимог ч.1 ст.247 КУпАП, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю в його ( ОСОБА_1 ) діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що алкоголь не вживає. 22.10.2023р. о 00:55 год. в місці, що зазначене в протоколі про адміністративне правопорушення, транспортним засобом він не керував. У той час, коли до його автомобіля під'їхав автомобіль поліцейських, він сидів в припаркованому автомобілі. Факт керування автомобілем заперечував відразу, на що і наголошував поліцейським. Також заперечував факт перебування в стані сп'яніння. Це підтверджується наданим суду відеозаписом. Поліцейський фактично не пропонував йому продути прилад «Драгер» на місці зупинки, так і не пропонував пройти огляд в медичному закладі, а він, в свою чергу, не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Жодного протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про порушення інших правил дорожнього руху в його присутності поліцейські не складали, не давали йому копій вказаних документів та не пропонували йому такі підписувати. Про існування зазначеного протоколу дізнався лише тоді, коли отримав судову повістку про виклик до суду. Також вказав, що наданий суду відеозапис зазначеної події не є безперервним, а складається з коротких відео фрагментів тривалістю до 30 секунд. На відеозаписі не зафіксованого руху транспортного засобу під його керуванням. Підтримав своє письмове заперечення, просить суд врахувати його пояснення, обставини по справі та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Романишин Я.О. в судовому засіданні просив суд закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення з підстав, що наведені ОСОБА_1 у його письмових запереченнях на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №548904.
З метою повного і об'єктивного з'ясування обставин даної справи, судом неодноразово викликався поліцейський Кузьм'як А.Є. як особа, якою складено протокол про адміністративне правопорушення для дачі пояснень щодо обставин вчинення ОСОБА_1 зазначеного правопорушення, однак такий, будучи належним чином повідомленим, в судові засідання не з'являвся на не скеровував на адресу суду будь-яких інших доказів.
Проаналізувавши пояснення особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, доводи його захисника, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази.
На підтвердження факту порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України, а відтак вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку) надано відповідний протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №548904 від 22.10.2023р.; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що ОСОБА_1 , у якого виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння; направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в Городоцьку центральну районну лікарню від 22.10.2023р.; копію постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №589061 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП; а також відеозапис, який міститься на СD-диску.
Судом переглянуто та досліджено відеозапис щодо даних подій, який міститься в матеріалах справи. При цьому, відеозапис, який згідно закону є обов'язковим для фіксації процедури огляду (відмови від огляду), що наявний в матеріалах справи, - не є безперервним, не містить повного (цілісного) запису події, що мала місце з ОСОБА_1 , а складається з шести окремих коротких відео-фрагментів, що не дозволяє встановити цілісної обстановки події, її послідовного розвитку та їх учасників.
Окрім цього, в матеріалах справи відсутня інформація про технічний пристрій (пристрої), на який проводилась відео фіксація. В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №548904 від 22.10.2023р. відомості про технічний пристрій, за допомогою якого здійснювався запис правопорушення, - відсутні, як і відсутні відомості про його сертифікацію, де саме він був розміщений, тощо.
На дослідженому судом відеозаписі відсутня фіксація ідентифікуючих ознак транспортного засобу (не вбачається ні його марка, ні державний номерний знак), відсутня фіксація факту керування ОСОБА_1 автомобілем, відсутня фіксація процедури зупинки водія, відсутня фіксація факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, відсутня фіксація обставин роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків, так і відсутня фіксація процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
ІV. Застосоване судом законодавство.
Керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Виходячи з положень ст.7 КУпАП забезпечення законності при застосуванні заходів адміністративного примусу передбачає не тільки наявність законних підстав для застосування адміністративного стягнення, але і дотримання встановленого законом порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
За змістом ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи і громадян, па встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в її вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, відповідальність особи за вказаною статтею настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, об'єктивна сторона ч.1 ст.130 КУпАП характеризується такими діяннями: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів та 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Пунктом 1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.
Порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015року за №1452/735 (надалі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженим Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року (далі-Порядком).
Згідно з вимогами ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Отже, відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП, п.7 роз.1 Інструкції, п.п.6, 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду у закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння та дії водія щодо ухилення від огляду.
Суд звертає увагу на вимоги, закріплені у п.п.6, 7 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015р., де передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Також відповідно до п.п.7, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (з наступними змінами), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, а у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності 2-х свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Серед іншого необхідно вказати, що п.3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016р. № 100 встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Згідно вказаної Інструкції під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відео реєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.
Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018р. №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Вивантаження відеозаписів з карт пам'яті портативних відеореєстраторів та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БпЛА, на сервер зберігання відеозаписів здійснюється шляхом приєднання карти пам'яті до спеціального обладнання в автоматичному режимі за допомогою спеціального програмного забезпечення або в інший спосіб, визначений виробником до такого сервера. Відеозаписи або копії з них можуть бути надані за вмотивованими запитами органів державної влади, органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, поліцейського та інших осіб у порядку, передбаченому законодавством України. Відеозаписи працівникам органу, підрозділу поліції видаються в тому вигляді, в якому вони були збережені на док-станції,- без коригування.
V. Висновки суду.
Проаналізувавши доводи сторони захисту, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , такому інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - «відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Для визначення складу правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови.
Проте, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, яке йому інкриміновано в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №548904 від 22.10.2023р.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що відповідно до вимог ст.35 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Суд звертає увагу на те, що відеозапис, який згідно закону є обов'язковим для фіксації процедури огляду (відмови від огляду), що наявний в матеріалах справи, - не містить повного (цілісного) запису події, що мала місце з ОСОБА_1 , не є безперервним, а складається з шести окремих відео-фрагментів з різних ракурсів та з різних засобів відеофіксації (тривалістю 01 хв. 11с., 29 с., 02 хв. 31 с., та по 3 хв. відповідно), що не дозволяє встановити цілісної обстановки події та її послідовного розвитку.
Досліджений судом відеозапис взагалі не дає можливості ідентифікувати транспортний засіб (його марку та державний номерний знак), який зафіксований у вказаних відео фрагментах, оскільки видно лише дах автомобіля. Відтак суду незрозуміло, чи на відеозаписі наявний саме автомобіль марки «BMW 530D», номерний знак НОМЕР_1 , відомості про який зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №548904 від 22.10.2023 року, чи будь який інший автомобіль. Відсутня і фіксація обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, наведених в протоколі, так і відсутня фіксація процедури зупинки водія.
Так, єдиний відеофрагмент, на якому зафіксована особа ОСОБА_1 та розмова поліцейського з ним має тривалість лише 01 хв. 11с. При цьому, даний відеофрагмент завершується висловленою поліцейським пропозицією пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння, натомість фіксація відмови ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду на даному відеофрагменті - відсутня. Фіксація зазначеної обставини (відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння) відсутня і на інших відеофрагментах та на відеозаписі вцілому.
Таким чином, стверджувати, що наявний в матеріалах справи відеозапис поліцейських, який міститься на СD-диску, об'єктивно зафіксував всі події - неможливо.
Суд враховує, що в разі виявлення факту недостатньо заряджених/розряджених нагрудних камер чи в разі наявності інших причин неможливості повноцінного застосування технічних засобів, що мають функції відеозапису, поліцейські не були позбавлені можливості залучити двох свідків на підтвердження обставин зазначеної події.
Натомість, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, свідки на підтвердження відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння працівниками поліції не залучалися, що, на переконання суду, суперечить вимогам ст.266 КУпАП, вимогамвище зазначеної Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015р., так і вимогам «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (з наступними змінами), так і приписам КУпАП.
Крім того, поліцейськими у даному випадку за участю ОСОБА_1 не було дотримано вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026, зокрема в частині використанням спеціальних технічних засобів.
Таким чином вбачається, що у даному випадку працівниками поліції вцілому не забезпечено повноти процедури (дотримання умов та етапності/стадійності) складення протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачена чинним законодавством.
Відтак, з наданого поліцейськими відеозапису, який міститься у матеріалах справи, не можливо повноцінно спростувати доводи особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 , висловлені в суді, зокрема щодо не перебування в русі автомобіля, в якому він перебував; щодо не керування ним транспортним засобом; щодо заперечення ним факту його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, а також щодо порушення вимог законодавства, допущених на його переконання з боку працівників поліції, зокрема щодо не роз'яснення прав та обов'язків особі, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, не дотримання процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, тощо.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним і достатнім доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки, за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумнівів у суду.
Інших допустимих доказів для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено та працівниками поліції не надано.
Отже, матеріали справи не містять доказів, які б відповідали вимогам достатності та переконливості на підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем 22.10.2023р. о 00:55 год. по вул.Зелена в с.Бортятин Яворівського району Львівської області, а також на підтвердження факту відмови ОСОБА_1 як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Також слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.
В ч.7 цієї ж статті, у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.
Тобто, при складанні протоколу, за наявності підстав викладених у ньому щодо водіння у стані алкогольного сп'яніння, працівник поліції мав відсторонити водія від керування транспортним засобом.
В матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а також чи транспортний засіб передавався іншій особі.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Надані пояснення від імені ОСОБА_1 є його способом захисту та підлягають ретельній перевірці під час судового розгляду з огляду на вільне визначення своєї позиції до вчиненого, правильного розуміння обставин події, шляхом безпосереднього дослідження доказів судом. А обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Суд приходить до переконання, що у правовідносинах, що розглядаються, в матеріалах справи не знайшло підтвердження те, що ОСОБА_1 , будучи водієм, 22.10.2023 року о 00:55 год. по вул.Зелена в с.Бортятин Яворівського району Львівської області, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст.62 Конституції України - презумпції невинності.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Так, ЄСПЛ в своєму рішенні від 10.02.1995 по справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, чим це представляється: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин. Крім того, в своєму рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачено санкцію у виді позбавлення права керування транспортним засобом. П.21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. ЄСПЛ підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25). У справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 06.12.1988р. зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати, як вимогам достатності, так і переконливості.
Відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду ВС від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою, оскільки суперечить позиції ЄСПЛ та порушує презумпцію невинуватості особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сукупність досліджених у даній справі доказів не дає підстав для висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
VІ. Судові витрати.
Оскільки у відповідності до ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, то суд вважає, що у даному випадку відсутні підстави для стягнення такого із ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 1, 9, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285, 294-295 КУпАП, суддя -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено 14.03.2024р.
Суддя Ю.В. Кічак