Справа № 33/824/362/2024 Головуючий суддя у суді першої інстанції: Хрипун С.В.
05 лютого 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., за участю потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши його апеляційну скаргу на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2023 року, -
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2023 року адміністративне провадження щодо ОСОБА_2 закрито у зв'язку із відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, мотивуючи тим, що в його діях не вбачається порушень ним п. 16.11 ПДР України, а саме: на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Не погоджуючись із рішенням суду, потерпілий ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2023 року як необґрунтовану, прийняту постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
В обґрунтування наведеного апелянт посилається на те, що судом неправильно застосовано норми матеріального права та грубо порушено норми процесуального права; судовий розгляд проведено не повно; не з'ясовано усі обставини справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи; діям ОСОБА_2 надано невірну оцінку.
Разом з цим, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду як такий, що пропущений з поважних причин. Зокрема вказує на те, що не був обізнаний про дату та час розгляду справи; дізнався про наявність оскаржуваної постанови 09.10.2023 після її оприлюднення в Єдиному реєстрі судових рішень.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 , з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити йому строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на спростування його доводів у цій частині, зокрема, відсутні дані про його повідомлення про дату та час судового засідання у передбаченому законом порядку.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Якщо при підготовці справи до судового розгляду будуть знайдені недоліки у протоколі, інших матеріалах справи, то такі документи надсилаються до органу, який порушив справу про адміністративне правопорушення на доопрацювання. А також вирішується питання і про достатність додаткових матеріалів, що допомагають при розгляді справи для правильного її вирішення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №285012 від 19.08.2023, ОСОБА_2 19.08.2023 о 10 год. 05 хв., керуючи транспортним засобом «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті вул. Молодіжна та вул. Білогородська, не надав перевагу в русі транспортному засобу «Skoda» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, тобто порушив п. 16.11 ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Пунктом 16.11 ПДР України визначено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 наполягав, що проїжджав перехрестя на зелений сигнал світлофору, у той час як ОСОБА_2 проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофора, а тому в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, оскільки зіткнення відбулося саме через порушення ним ПДР.
Як убачається із матеріалів адміністративного провадження, виклад у протоколі про адміністративне правопорушення обставин події, відповідно до якого ОСОБА_2 порушив п. 16.11 ПДР України (на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху), не узгоджується із даними схеми ДТП, на якій міститься інформація щодо обстановки та механізму утворення ДТП (перехрестя регулюється світлофорами, при цьому відсутні позначення щодо наявності знаків дорожнього руху) та із поясненнями учасників ДТП у тій частині, що кожен з них стверджував про те, що рухався не зелене світло світлофора, відеозаписом з камери відеоспостереження, на підставі якого можна дійти висновку, що рух автомобілів відбувався на перехресті, регульованому світлофором.
У письмових поясненнях, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 пояснив, що він рухався за кермом транспортного засобу «Skoda» д.н.з. НОМЕР_2 на зелений сигнал світлофора, у той час як транспортний засіб «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався на червоний сигнал світлофора, внаслідок чого сталася ДТП ОСОБА_2 також пояснив, що проїхав перехрестя на зелений сигнал світлофора та відчув удар зліва від транспортного засобу «Skoda» д.н.з. НОМЕР_2 . Отже, виклад у протоколі фактичних обставин не узгоджується з іншими даними, які містяться в адміністративних матеріалах.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості повно, всебічно та об'єктивно розглянути дану справу, а тому адміністративні матеріали необхідно повернути на доопрацювання для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині, зокрема, усунення суперечностей в адміністративних матеріалах щодо фактичних обставин події, що має наслідком відповідну правову кваліфікацію.
Пунктом 24 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року встановлено наступне: «Визнати правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені, зокрема, з додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення».
Таким чином, справа про адміністративне правопорушення не може розглядатись суддею без усунення порушень, допущених при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та схеми місця ДТП, оскільки помилки в передбачених законом даних унеможливлюють встановлення істини у справі та ухвалення судом справедливого, законного та обґрунтованого рішення.
Суд першої інстанції проігнорував вказані обставини та дійшов передчасного висновку про недоведеність вини ОСОБА_2 на підставі наявних в адміністративних матеріалах доказів.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що матеріли справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не відповідають вимогам КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, а тому суд вважає, що необхідно повернути адміністративний протокол на доопрацювання для усунення вказаних недоліків, які унеможливлюють прийняття законного та обґрунтованого рішення.
При цьому постанова про притягнення ОСОБА_2 підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, вважаю, що апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 23 серпня 2022 року - скасуванню з направленням для проведення додаткової перевірки і усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись 256, 278 КУпАП, суддя,-
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити. Строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2023 року - поновити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2023 року - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушеннявідносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП направити до Фастівського РУП в Київській області для проведення додаткової перевірки і усунення недоліків.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.М. Сітайло