Справа № 362/7324/23 Головуючий в суді І інстанції - Дорошенко В.М.
Провадження № 33/824/1001/2024 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
23 лютого 2024 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Олійник Вікторії Вікторівни на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2023 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Як встановлено судом першої інстанції, 28.10.2023 о 09 год. 26 хв. на а/д М-05 «Київ-Одеса» 31 км., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Suzuki Grand Vitara, д. н. з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою приладу «Alcotest 7510» ARND-0045 у присутності двох свідків. Результат позитивний - 1,23 %о, тест № 491.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 536, 80 грн. судового збору.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисника ОСОБА_1 - адвокат Олійник В.В. подала апеляційну скаргу, якій просить скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2023 року та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи, спотворюючи факти, не дав належної оцінки доказам, не заслухавши пояснення ОСОБА_1 , підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване та неправомірне накладення стягнення за адміністративне правопорушення, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Апелянт звертає увагу на те, що а ні ОСОБА_1 , а ні захисник не надавали пояснень та не наводили своїх аргументів щодо обставин справи. Судом першої інстанції були враховані лише докази сторони обвинувачення, що являється порушенням принципу рівності сторін перед законом і судом.
Також захисник зазначає, що згідно результатів огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер алкотест 7510» в організмі було виявлено алкоголь 1,23 проміле. Відповідно до інструкції з експлуатації до приладу «Драгер алкотест 7510», яка є в загальному доступі, виробником встановлено сервісне обслуговування та градуювання не рідше одного разу на 12 місяців. Згідно чеку про проведення тесту № 491 на стан сп'яніння, який міститься в матеріалах справи, дата останнього градуювання - 01.12.2022, тобто минуло 11 місяців з дати останнього калібрування приладу, яким вимірювався рівень алкоголю в організмі водія, тому його результат є доволі сумнівним, а підпис ОСОБА_1 на чеку свідчить лише про ідентичність показань на екрані та у роздруківці, а не про згоду особи з результатом виміру. Крім цього відповідні документи - сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки працівники поліції не надавали.
Крім того, захисник звертає увагу на те, що всі перелічені в акті ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 були відсутні, що вбачається з наявних в матеріалах справи відеозаписів.
На підставі наведеного, захисник вважає, що за інкримінованим ОСОБА_1 правопорушенням його вина не доведена, тому підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні, а відтак у відповідності до ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у даній справі необхідно закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Крім того, 23.02.2024 на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Олійник В.В. про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться:
- в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 356554 від 28 жовтня 2023 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та який будь-яких заперечень чи незгоди зі змістом протоколу не зазначив (а.с. 2);
- в результаті тесту приладу «Драгер» від 28.10.2023, відповідно до якого результат тесту складає 1,23% (а.с. 3);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначений результат огляду на стан сп'яніння: позитивна, 1,23 %. Також вказано, що ОСОБА_1 з результатами згоден, що посвідчує його підпис (а.с. 4);
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейських, на якому зафіксований огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 8);
Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм ОСОБА_1 п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, отже дійшов обґрунтованого висновку про його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений працівниками поліції з порушенням вимог діючого законодавства, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та "Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та вищезазначеної Інструкції, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається із матеріалів адміністративного провадження при проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння поліцейським були застосовані технічні засоби відеозапису, які долучені до матеріалів провадження.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції були порушені права як захисника Олійник В.В. так і ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що ім не було надано можливості надати пояснення з приводу притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, що є підставою для скасування постанови суду із закриттям провадження - є необґрунтованими. Так, з метою відновлення прав щодо участі у розгляді даного провадження як ОСОБА_1 так і його захисник Олійник В.В. викликались до суду апеляційної інстанції, однак, до суду не з'явились, направивши заяву про розгляд справи без їх участі.
Доводи апелянта про те, що результат огляду на прилад «Драгер» є сумнівним, оскільки датою останнього градуювання приладу є 01.12.2022, а огляд проводився 19.12.2023, тобто вже минуло 11 місяців з дати останнього калібрування приладу, яким вимірювався рівень алкоголю в організмі водія, а підпис ОСОБА_1 на чеку свідчить лише про ідентичність показань на екрані та у роздруківці, а не про його згоду з результатами виміру - на думку апеляційного суду є безпідставними. Так, допитаний в суді апеляційної інстанції поліцейській ОСОБА_2 пояснив, що 28.10.2023 близько 09 год. 30 хв. був зупинений автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 . У даного водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, водій погодився. Результат огляду становив 1,23%о з яким водій погодився, що підтвердив власним підписом. Крім того, в медичний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій категорично відмовився, про що також підтвердив власним підписом.
Відтак, на переконання апеляційного суду, в матеріалах справи є достатні та належні докази, які за своїм змістом є логічними й послідовними, та такими стверджується факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та керування у такому стані транспортним засобом.
Щодо доводів апелянта про те, що суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, то такі на думку суду є необгрунтованими, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції врахував докази, яка містяться в матеріалах справи та інші обставини, які мали місце в даній справі.
Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів, поясненнями свідка в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з'ясовано всі обставини справи.
Окрім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних відомостей щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема, на час складання протоколу, та оскарження таких дій і їх результатів.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова судді першої інстанції є законною й обґрунтованою, прийнятою у відповідності до вимог процесуального закону, відтак підстав для задоволення апеляційних вимог не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Олійник Вікторії Вікторівни - залишити без задоволення.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Рудніченко