Справа № 757/28947/23-к Головуючий в 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2166/2024 Доповідач в 2 інстанції - ОСОБА_2
14 березня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ ОСОБА_2
секретар - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву ОСОБА_4 про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 15.02.2024 року,
Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 15.02.2024 року у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року відмовлено.
До суду надійшла заява ОСОБА_4 про виправлення описки в судовому рішенні, в якій ОСОБА_4 просив постановити ухвалу про внесення виправлень до ухвали Київського апеляційного суду від 15.02.2024 року. В обґрунтування вимог вказаної заяви зазначив, що спосіб викладення узагальненого змісту вимог апелянта викривлює зміст апеляційної скарги до такого ступеня, що спотворює суть волі апелянта щодо підстав та предмету оскарження. Відтак вважає, що слово «його» перед словом «заяви», у реченні «Як вбачається з апеляційної скарги ОСОБА_4 , ним оскаржується ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року, якою було відмовлено у задоволенні його заяви про відвід прокурора у кримінальному провадженні № 42018110350000101» надруковано помилково.
В судове засідання, призначене о 09 год 30 хв 14 березня 2024 року, ОСОБА_4 не з'явився, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак його неявка, відповідно до вимог ч.2 ст. 379 КПК України, не перешкоджає розгляду заяви про виправлення описки.
Вивчивши матеріали справи та доводи заяви про виправлення описки, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_4 про виправлення описки до задоволення не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки чи очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
При цьому, вирішуючипитання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Так, Верховний Суд у постанові від 21.07.2020 у справі № 521/1074/17 зазначив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Як вбачається з ухвали Київського апеляційного суду від 15.02.2024р., у мотивувальній частині ухвали зазначено: «Як вбачається з апеляційної скарги ОСОБА_4 , ним оскаржується ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року, якою було відмовлено у задоволенні його заяви про відвід прокурора у кримінальному провадженні № 42018110350000101».
Зазначені в заяві про виправлення описки доводи ОСОБА_4 щодо необхідності внесення виправлень не можуть вважатися опискою в розумінні ст. 379 КПК України, оскільки зазначення слова «його» у вищезазначеному реченні є посиланням на зміст постановленої слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ухвали від 13 липня 2023 року, що не є опискою.
За таких обставин заява ОСОБА_4 про внесення виправлень в ухвалу Київського апеляційного суду від 15.02.2024 року задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 379, 419 КПК України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про внесення виправлень в ухвалу Київського апеляційного суду від 15.02.2024 року.
Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_2