Справа №760/2069/24
3/760/1788/24
15 березня 2024 року м.Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Воронкін О.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з УПП у м. Києві ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого науковим співробітником Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
16.01.2024 о 00 годині 20 хвилин у м. Київ, вул. Солом'янська, 6 В водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження освідчення встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність, передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст. 10, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 16.01.2024 о 00 годині 20 хвилин у м. Київ, вул. Солом'янська, 6 В він спустився на вулицю, що б перевірити, чи вірно його батько припаркував автомобіль. В цей час до нього підійшли співробітники поліції та повідомили, що він керував транспортним засобом та у нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння. Працівники поліції вимагали, що б я пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, одна я повідомив їм, що я нічого не порушив, тому відсутні підстави для проходження огляду. Після чого працівники поліції повідомили, що це злісна непокора та затримали мене. Повідомив, що з боку працівників поліції був явний тиск на нього. Він має право на керування транспортним засобом. Зазначив, що постанову серії ЕНА № 7735955 від 16.01.2024 за ч.1 ст.126 КУпАП не оскаржував, оскільки йому її вручено не було. Про існування зазначеної постанови стало відомо під час розгляду справи. При цьому у момент складання вказаної постанови він був затриманий працівниками поліції та знаходився у відділку поліції. З огляду на викладене просив суд справу закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Представником ОСОБА_1 - захисником Гірченко О.А. до суду подано письмові заперечення, відповідно до яких ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнає, оскільки 16.01.2024 о 00 годині 20 хвилин у м. Київ, вул. Солом'янська, 6 В транспортним засобом ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_2 не керував. На відеозаписі відсутній факт керування транспортним засобом, крім того працівники поліції грубо порушили права ОСОБА_1 під час затримання, оскільки воно було безпідставним. Заявили клопотання про допит свідків. З огляду на викладене просили суд справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. У судовому засіданні від 15.03.2024 надав додаткові пояснення, відповідно до яких зазначив, що у наданому суду відеозаписі встановлено, що відеозапис починається у той момент, коли автомобіль патрульної поліції уже повертає до будинку АДРЕСА_2 . Коли працівники поліції виходять зі службового автомобілю, автомобіль припаркований, а ОСОБА_1 знаходиться поруч із авто. Крім того просив суд долучити суд постанови Солом'янського районного суду міста Києва про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП. З огляду на викладене просили суд справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні від 28.02.2024 свідкові ОСОБА_2 роз'яснено його права та обов'язки. Ознайомившись зі своїми права свідок повідомив, що вечері з 15 на 16.01.2024, близько до опівночі він поставив свій автомобіль ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_2 біля будинку за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_3 та піднявся додому, де знаходився його син ОСОБА_1 . Він попросив сина спуститись до автомобілю та встановити протиугінний засіб. В подальшому, приблизно о дванадцятій годині ночі 16.01.2024 його син вийшов на вулицю до автомобілю. Через деякий час він почув крики сина та вийшов на вулицю. Коли він вийшов на вулицю, то побачив патрульну машину, на землі біля патрульної машини лежав його син ОСОБА_1 з кайданками на руках. Син голосно кричав та казав, що йому боляче. Співробітник поліції повідомили, що мій син ОСОБА_1 затриманий через непокору та він є правопорушником. Відповідаючи на запитання ОСОБА_2 зазначив, що машиною керував він, син тільки ставив протиугінний прилад, коли автомобіль вже було припарковано. У стані алкогольного сп'яніння його син ОСОБА_1 не перебував. Сина дуже сильно побили. Також зазначив, що його син офіційно працевлаштований у КПІ на факультеті довузівської підготовки та викладає.
Заступника командира роти №6 батальйону №4 полку №1 УПП в м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Бондарь Олексій Сергійовича у судовому засіданні, відповідаючи на запитання представникп ОСОБА_1 - захисника Гірченко О.А. повідомив, що обставини, викладені у протоколі мали місце 16.01.2024 близько о півночі у м. Києві вул. Солом'янська, 6 В він патрулював на службовому автомобілі. В цей час він побавив, що біля будинку вул. Солом'янська, 6 В транспортний засіб рухався заднім ходом, оскільки горіли габаритні вогні. Коли його патруль під'їхав до вказаного будинку, то на місці побачили автомобіль ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_2 . Із-за керма автомобілю вийшов чоловік, як з'ясувалось в подальшому, ОСОБА_1 , у якого були ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Оскільки ОСОБА_1 намагався залишити місце події було прийнято рішення про затримання та застосування спеціальних засобів (кайданки) та застосовано фізичну силу. У відділку поліції було повідомлено центр надання вторинної правової допомоги. На місці зупинки водій відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. На огляд у заклад охорони здоров'я водія не повезли, оскільки водій не виявив бажання. Водієві, в подальшому, було показано відеозапис з камер системи «Безпечне місто», яке надано суду для огляду, де було зафіксовано рух даного транспортного засобу о 00 годині 12 хвилин. Доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом він надати не може.
Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, вислухавши свідка ОСОБА_2 та заступника командира роти №6 батальйону №4 полку №1 УПП в м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Бондарь О.С., дослідивши матеріали справи, в тому числі диск з відеозаписами, суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з п.1,2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п. 2.5. Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, 2.5. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст.130 КУпАП необхідно встановити наявність факту відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 зі змінами та доповненнями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 57.
Так, відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці) чи наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість) у водія транспортного засобу.
Згідно п.п.6,7 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби) або лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пунктами 8, 9 інструкції визначено, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
На підтвердження вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП органом поліції надано:
- протоколом серії ААД № 724348 від 16.01.2024;
- відеозаписами з нагрудних камер від 16.01.2024, використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції №100 від 03.02.2016.
- направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції від 16.01.2024 о 00:35.
- копія постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафісковане не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7735955 від 16.01.2024 за ч.1 ст.126 КУпАП.
Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд не може визнати належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 з огляду на таке.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 724348 від 16.01.2024 визначено, що 16.01.2024 о 00 годині 20 хвилин у м. Київ, вул. Солом'янська, 6 В водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження освідчення встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Разом із тим, відповідно до дослідженого у судовому засіданні відеозапису з боді-камер співробітників УПП в м. Києві ДПП від 16.01.2024, який починається 16.01.2024 о 00 годині 20 хвилин не встановлено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. На початку відеозапису видно, що ОСОБА_1 перебуває біля автомобілю ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_2 . Двигун автомобілю заглушений, фари не горять. ОСОБА_1 одразу повідомляє працівникам поліції про те, що не керував транспортним засобом ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_2 і продовжував зазначити це продовж всього спілкування із працівниками поліції. На вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів або у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду відмовив не надав, відзначаючи, що не керував транспортним засобом.
В подальшому о 00 годин 40 хвилин (таймінг 27 хвилина 00 секунд відеозапису), після затримання ОСОБА_1 на вулицю до автомобілю вийшов чоловік (зі слів ОСОБА_1 на відеозаписі - його батько), який повідомив, що він керував транспортним засобом ввечері.
Дані факти підтверджені свідченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наданими у судовому засіданні та не спростовуються свідченнями заступника командира роти №6 батальйону №4 полку №1 УПП в м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Бондарь О.С.
При цьому суд зауважує, що не може прийняти до уваги складену відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7735955 від 16.01.2024 за ч.1 ст.126 КУпА, оскільки,відповідно до змісту постанови вбачається, що 16.01.2024 о 01 годині 45 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 47, не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії.
Разом із тим, відповідно до змісту наданих суду відеозаписів з нагрудних камер співробітників поліції від 16.01.2024 встановлено, що 16.01.2024 о 00 годині 35 хвилин і до 00 години 40 хвилин (таймінг 20 хвилина 18 секунд - по 28 хвилину 30 секунд відеозапису) ОСОБА_1 було затримано працівниками поліції та застосовано спеціальні засоби - кайданки. Крім того, відповідно до наданих суду матеріалів відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 перебував у приміщенні відділу поліції у якості затриманого до 02 години 17 хвилин (таймінг: 2 година 04 хвилина 16 секунда відеозапису).
Для кваліфікації діянь ОСОБА_1 в розумінні вимог ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що інкримінується ОСОБА_1 , відповідно до протоколу, співробітник поліції зобов'язаний був надати останньому направлення для проходження відповідного огляду, що є порушенням встановленого законом порядку.
Однак, в порушення вимог п.п. 6,7 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 співробітником поліції ОСОБА_1 не вручено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведеного в додатку 1 до цієї Інструкції, що вбачається із відеозаписів з боді-камер співробітників УПП в м. Києві ДПП від 16.01.2024.
Суд, не може прийняти до уваги направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції, складеного 16.01.2024 о 00:35 та вважати його належним та допустимим доказом., оскільки на цей момент працівники поліції спілкувались із ОСОБА_1 , а в подальшому затримали останнього 00 годині 35 хвилин і до 00 години 40 хвилин (таймінг 20 хвилина 18 секунд - по 28 хвилину 30 секунд відеозапису) та відповідне направлення о 00 годині 35 хвилин не складали.
З огляду на викладене суд не досліджує та не встановлює наявність чи відсутність факту відмови ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки судом не встановлено факту керування ОСОБА_1 16.01.2024 о 00 годині 20 хвилин у м. Київ, вул. Солом'янська, 6 В транспортним засобом ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_2 .
Суд наголошує, що він не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, доказів, що підтверджують факт керування 16.01.2024 о 00 годині 20 хвилин у м. Київ, вул. Солом'янська, 6 В ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 не підтверджені та не доведені об'єктивними доказами по справі, інші докази про наявність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у матеріалах справи відсутні.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відсутній факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції особою, яка керує транспортним засобом.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вказане правопорушення задокументовано в законний спосіб, з огляду на вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р., ратифікованою Україною передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, оцінюючи дослідженні докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 130 КУпАП, а отже провадження по справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня її вручення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Суддя О.А.Воронкін