Справа № 758/3013/24
14 березня 2024 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Якимець О.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаусс лайтінг», Подільська районна у місті Києві державна адміністрація в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення трудових правовідносин,
позивач звернувся до суд із позовом до відповідачів у якому просить визнати трудові відносини між ним та відповідачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаусс лайтінг», припиненими з 05 березня 2024 року згідно з ч. 1 ст. 38 КЗпП України; виключити є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про позивача як директора відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаусс лайтінг».
Вважаю, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити, виходячи з наступних мотивів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац перший частини першої статті 19 ЦПК України).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.
Як убачається із матеріалів позовної заяви, позивач є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаусс лайтінг» про що зроблено відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (пункт 4 частини першої статті 36 КЗпП України), зокрема розірвання з цієї ініціативи трудового договору, укладеного на невизначений строк (стаття 38 КЗпП України).
Однак правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу.
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов'язані з управлінням товариством.
Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки стосується реалізації загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір пов'язаний із управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у від 14 червня 2023 року (справа № 448/362/22).
Частиною другою статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями.
Оскільки вказаний спір підвідомчий господарським судам, то вищевказаний позов не відноситься до юрисдикції місцевого суду загальної юрисдикції, а тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже, враховуючи суб'єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склались між ними, вважаю, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та має бути вирішений господарським судом.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1ст.186 ЦПК України.
Керуючись ч.5 ст.186 ЦПК України, суд роз'яснює позивачу його право на судовий захист у порядку господарського судочинства шляхом звернення, з дотриманням територіальної підсудності, з позовом до господарського суду.
Щодо сплаченого судового збору за подання позову до суду, то у відповідності до п.3 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотання особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 3, 46, 47, 55, 186, 258-261, 353 ЦПК України,
у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаусс лайтінг», Подільська районна у місті Києві державна адміністрація в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення трудових правовідносин - відмовити.
Роз'яснити позивачу його право звернення до суду із зазначеною вимогою в порядку господарського судочинства.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 14 березня 2024 року.
Суддя О. І. Якимець