14 березня 2024 року
м. Київ
справа № 761/47194/23
провадження № 51-1317 впс 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1 ,
суддів за участю: секретаря судового засідання адвокатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ( у режимі відеоконференції),
розглянувши у судовому засіданні подання голови Київського апеляційного суду в порядку частини 3 статті 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК,з Шевченківського районного суду міста Києва до Ленінського районного суду міста Харкова.
Подання обґрунтовано тим, що місце вчинення злочину знаходиться в межах територіальної юрисдикції Ленінського районного суду міста Харкова.
Учасникам судового провадження повідомлено про час та місце розгляду подання.
Прокурор та адвокат ОСОБА_5 заперечують проти задоволення подання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, адвокатів, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи, наведені у поданні, Суд дійшов висновку, що подання належить залишити без задоволення.
Частиною 1 статті 34 цього Кодексу передбачено, що кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.
Відповідно до частини 1 статті 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Як убачається до Шевченківського районного суду м. Києванадійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , судовий розгляд по суті якого не розпочато.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_7 обвинувачуються у тому, що він в період з 14.04.2022 по 3.07.2023 організував ведення фінансово-господарської діяльності в інтересах держави-агресора на території Російської Федерації, яка полягала у зборці, підготовці та передачі матеріальних ресурсів й інших активів представникам держави-агресора.
За таких обставин, Суд доходить висновку, що обвинувальний акт не визначає місце вчинення злочину. Згадка в обвинувальному акті місця постійного проживання обвинуваченого не може тлумачитися як підтвердження того, що злочин було вчинено за цією адресою.
Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювалось слідчими Головного слідчого управління СБУ та закінчено затвердженням обвинувального акта прокурором Офісу Генерального прокурора.
За таких обставин Суд вважає, що кримінальне провадження повинен здійснювати суд, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, тобто Шевченківський районний суд м. Києва.
Інших підстав, передбачених ст. 34 КПК, для направлення кримінального провадження до іншого суду у поданні не наведено.
З огляду на викладене подання слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 32, 34 КПК України, Суд
Подання голови Київського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 111-2 КК, з Шевченківського районного суду міста Києва до Ленінського районного суду міста Харкова, залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3