Справа № 569/1231/24
15 березня 2024 року місто Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із позовом до ГУ ПФУ в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно за законом на пенсію, яка на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/6297/21 була нарахована та належала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не була ним отримана за життя, та зобов'язати відповідача виплатити їй нараховану на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/6297/21 пенсію, що належала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 був її чоловіком. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/6297/21 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю, зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2018 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» виходячи з розрахунку 75% грошового забезпечення, з урахування раніше виплачених сум. Зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату 1 пенсії відповідно до виданої Управлінням СБУ у Рівненській області довідки від 02 квітня 2021 року №17/349, виходячи з основного розміру призначеної пенсії - 75% сум основних, додаткових видів грошового забезпечення та з врахуванням виплачених раніше сум. Наведене рішення суду набрало законної сили 25 червня 2022 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловік помер і після його смерті відкрилася спадщина. На її заяву приватним нотаріусом Рівненського районного округу Кутецькою В.В. відкрито спадкову справу і вона, як єдиний спадкоємець, прийняла її. До складу спадкового майна ввійшло все належне спадкодавцеві майно. При цьому, згідно наданої нотаріусом інформації заборгованість по сплаті нарахованої пенсії на виконання судового рішення буде виплачена у разі зміни стягувача.
Заборгованість нарахованої померлому ОСОБА_3 пенсії в сумі 168 298 грн. 36 коп. не увійшла в спадкову масу. Вважає, що вищевказана сума нарахованої, але не виплаченої пенсії померлому повинна входити до складу спадщини, а тому вона, як спадкоємець, має право на її отримання, що змушує її звертатись з даним позовом до суду.
06 лютого 2024 року представником відповідача ОСОБА_4 подано до суду відзив, в якому вона просить закрити провадження у справі.
У відзиві зокрема вказує, що ГУ ПФУ в Рівненській області не погоджується із доводами наведеними у позовній заяві у повному обсязі та вважає, що даний позов не підлягає до розгляду та задоволення враховуючи те, що зі змісту позовної заяви вбачається, що у позивача виник спір щодо нарахованих, але недоотриманих виплат за життя померлого чоловіка ОСОБА_2 по рішенню Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/6297/21, про що вона сама зазначає у позовній заяві. Таким чином, ГУ ПФУ в Рівненській області є суб'єктом владних повноважень, а позивач зазначила, що наявний спір між нею та Головним управлінням щодо нарахованих, але недоотриманих виплат, то дана справа підлягає до закриття, оскільки не вірно визначена підсудність. Позивач повинна була звернутися із заявою до Рівненського окружного адміністративного суду відносно вирішення питання щодо заміни сторони по справі 460/6297/21.
Позивач та представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується розпискою. 15 березня 2024 року представник позивача ОСОБА_5 подала до суду клопотання, в якому просила розгляд справи провести за її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представник ГУ ПФУ в Рівненській області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судових засідань, що підтверджується розпискою про отримання повістки про виклик до суду. У відзиві представник відповідача ОСОБА_4 просила розгляд справи провести без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 18 серпня 2006 року, серії НОМЕР_1 .
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у справі № 460/6297/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104460747), яке набрало законної сили 25 червня 2022 року, позов ОСОБА_2 задоволено повністю. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Рівненській області щодо зменшення ОСОБА_2 відсоткового значення розміру пенсії з 75% до 70% сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2018 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» виходячи з розрахунку 75% грошового забезпечення, з урахування раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Рівненській області щодо відмови у перерахунку та виплаті призначеної ОСОБА_2 пенсії відповідно до виданої Управлінням СБУ у Рівненській області довідки від 02.04.2021 №17/349. Зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії відповідно до виданої Управлінням СБУ у Рівненській області довідки від 02.04.2021 №17/349, виходячи з основного розміру призначеної пенсії - 75% сум основних, додаткових видів грошового забезпечення та з врахуванням виплачених раніше сум. Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Рівненській області судовий збір у розмірі 1 816 грн. 00 коп.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 04 січня 2023 року, серії НОМЕР_2 .
Як слідує з заповіту ОСОБА_2 , посвідченого 06 березня 2009 року державним нотаріусом Криничанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Овчаренко Л.Л., ОСОБА_2 на випадок смерті заповів усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право повністю ОСОБА_1 .
Як слідує з повідомлення приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Кутецької В.В. від 23 листопада 2023 року № 325/02-14 ОСОБА_1 було подано заяву про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свідоцтва про право на спадщину по спадковій справі до майна ОСОБА_2 не видавалися. Стосовно видачі свідоцтва про право на спадщину на виплату заборгованості, яка мала бути нарахована згідно рішення, нотаріус повідомив, що ГУ ПФУ в Рівненській області своїм листом від 21 серпня 2023 року за № 1700-0504-8/74613 зазначило, що «виплата заборгованості буде здійснена у разі заміни стягувача за судовим рішенням на його спадкоємця (правонаступника) згідно ухвали суду». Рекомендує позивачу звернутися із відповідною заявою до суду.
Як слідує з повідомлення (про коло спадкоємців) приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Кутецької В.В. від 11 січня 2024 року № 15/02-14 ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею ОСОБА_2 .
З відповіді ГУ ПФУ в Рівненській області від 22 грудня 2023 року за № 39947-37281/Л-05/8-1700/23 на запит позивача слідує, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/6297/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області ОСОБА_2 було перераховано розмір пенсії. Станом на 01 серпня 2022 року розмір пенсії складав 10 566 грн. 52 коп. Нараховану суму боргу на виконання рішення суду по справі №460/6297/21 за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2022 року в розмірі 168 298 грн. 36 коп. внесено до реєстру судових рішень. Виплата заборгованості буде здійснена у разі зміни стягувача за судовим рішенням на його спадкоємця (правонаступника) згідно ухвали суду та при відповідному фінансуванні.
Як слідує з розрахунку проведеного ГУ ПФУ в Рівненській області на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 10 1702003932 за Дорученням № Д101702003932/4 розмір нарахованої суми доплати пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення суду становить 168 298 грн. 36 коп.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов'язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
За нормами ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.
Як встановлено судом, за життя чоловік позивача ОСОБА_2 оскаржував бездіяльність ГУ ПФУ у Рівненській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у справі № 460/6297/21, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, зобов'язано ГУ ПФУ у Рівненській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії, однак суми пенсії, що належали ОСОБА_2 залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, тому суд доходить висновку, що позивач успадкувала належні її чоловіку суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а відтак належним та ефективним способом захисту її прав буде визнання за позивачем права власності на спадкове майно за законом на пенсію, яка на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/6297/21 була нарахована та належала її чоловіку, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не була ним отримана за життя та зобов'язання ГУ ПФУ в Рівненській області виплатити нараховану на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/6297/21 пенсію, що належала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За таких обставин суд доходить висновку, що поданий ОСОБА_1 позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Посилання відповідача на те, що ГУ ПФУ в Рівненській області є суб'єктом владних повноважень з огляду на положення КАС України, питання щодо правомірності/протиправності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду, що набрало законної сили, є процесуальним питанням, яке вирішується в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, не заслуговують на увагу, оскільки спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії, яка належала спадкодавцю за життя, тому цей спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Доводи відповідача, що позивач повинна була звернутися до Рівненського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони по справі № 460/6297/21 є безпідставними оскільки, в матеріалах справи відсутні дані, що за життя ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у справі № 460/6297/21, таких доказів суду взагалі надано не було, а з розрахунку відповідача вбачається, що відповідач сам безпосередньо здійснив перерахунок недотриманої за життя спадкодавцем пенсії, однак не виплатив в зв'язку з відсутнім фінансуванням.
Крім того в постанові Верховного Суду від 15 грудня 2023 року по справі №805/2628/18-а Верховний Суд зробив висновок, що процесуальне правонаступництво завжди пов'язане з участю особи як сторони у справі у судовому процесі, в тому числі, у процесі виконання рішення суду. Заміна сторони у виконавчому провадженні новою особою пов'язана з можливістю участі такої особи саме у вже відкритому/триваючому виконавчому провадженні. До того ж, Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18 за позовом фізичної особи до органу пенсійного фонду щодо виплати нарахованої, але невиплаченої його спадкодавцю (батьку позивача) пенсії дійшла висновку, що судові рішення, на підставі яких в органу пенсійного фонду виник обов'язок провести доплату до пенсії, позивача не стосуються. Тому звернення із заявами про заміну стягувача правонаступником у цих виконавчих провадженнях після їх закінчення не призведе до захисту порушеного права позивача.
Отже за правовим висновком Верховного Суду вказане процесуальне питання про заміну сторони у виконавчому провадженні в такій категорії спорів у випадку відмови органу пенсійного фонду у позасудовому порядку (добровільно) здійснити виплату суми недоплаченої пенсії, не може бути вирішено з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у сумі 1 212 грн. 00 коп. та в дохід держави 470 грн. 98 коп.
Керуючись, ст.ст. 4, 5, 10, 81, 141, 223, 258-268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом на пенсію, яка на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/6297/21 була нарахована та належала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не була ним отримана за життя.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплатити нараховану на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/6297/21 пенсію, що належала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_1 .
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 212 (одна тисяча двісті дванадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в дохід держави судовий збір в сумі 470 (чотириста сімдесят) гривень 98 копійок.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, місцезнаходження: вул. Борисенка Олександра, буд. 7, м. Рівне, код ЄДРПОУ 21084076.
Повне судове рішення складено 15 березня 2024 року.
Суддя О.О. Першко