Справа № 569/2217/24
15 березня 2024 року м. Рівне
Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі головуючого судді Першко О.О. розглянувши у письмовому провадженні в мiстi Рiвному спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідачі), в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 770626 від 16 грудня 2023 року.
В обґрунтування позову посилається на те, постановою у справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 770626 від 16 грудня 2023 року її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., який на сьогодні збільшено до 680 грн., за те, що вона нібито керуючи транспортним засобом, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшила швидкість руху та не зупинилася, чим створила перешкоду для пішоходів, порушивши п. 18.1 Правил дорожнього руху. Вважає постанову такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Так, 16 грудня 2023 року вона, перебуваючи в м. Рівне, керувала транспортним засобом «Volkswagen Golf Plus» і могла теоретично проїжджати вулицею Данила Галицького у період з 10 по 11 годину. Однак жодних перешкод для пішоходів не створювала. Доказом даного твердження є те, що працівники патрульної поліції не зупиняли її на даній вулиці. Зупинка транспортного засобу відбулася на вулиці Степана Бандери, 67, а не по вулиці Відінській, як це вказано в постанові, де їй повідомили про вчинення правопорушення.
Маючи довготривалі конфлікти з працівниками поліції, один з яких завершився вилученням її транспортного засобу, вона почала хвилюватися і погодилася з порушенням, лише для того, щоб її відпустили. Під час спілкування їй показали відео, яке мало би підтвердити факт вчинення правопорушення. На цьому відео було зафіксовано факт проїзду транспортного засобу, який не можна ідентифікувати - не видно номерних знаків. В подальшому, відчувши себе в безпеці, почала згадувати, а чи дійсно мала місце така подія та зрозуміла, що показаний на відео автомобіль не її, і відповідно жодного правопорушення вона не вчиняла.
Вказує, що в оскаржуваній постанові не наведено жодного доказу її вини у скоєнні даного правопорушення. Також у матеріалах справи відсутні пояснення пішохода.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
07 березня 2024 року представник відповідача Гервазюк О.Ю. подала до суду відзив, в якому просила відмовити в задоволенні позову. У відзиві, зокрема, вказала, що як вбачається з відеозапису автомобіль під керуванням позивача не знижуючи швидкості руху проїхав нерегульований пішохідний перехід, при цьому не надаючи переваги в русі пішоходу. Файл IMG 3420 та файл IMG 3397 з 0.00.18 сек по 0.00.20 сек. чітко відображають факт вчинення адміністративного правопорушення.
Також, звертає увагу, що у формі постанови про адміністративне правопорушення не відведено окремого пункту для внесення відомостей про технічні засоби на які здійснюється відеофіксація, тому поліцейським вручну записано технічний пристрій на який велася відеофіксація.
Позивачу були надані для огляду відеодокази, після огляду яких остання визнала свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення та погодилась із притягненням до адміністративної відповідальності. Отже, зазначені позивачем обставини не відповідають дійсності, викладені з метою введення суду в оману.
Дослідивши матеріали справи, подані докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 16 грудня 2023 року інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП Синицею А.С. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 770626 відносно позивача.
Як зазначено у оскаржуваній постанові 16 грудня 2023 року о 10 год. 43 хв., м. Рівне, вул. Данила Галицького, 5, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf Plus», номерний знак НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоди для пішохода та порушив п. 18.1 Правил дорожнього руху.
На підставі наведеного, притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункти 1.3, 1.9).
Пунктом 18.1 Правил дорожнього руху встановлено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В матеріалах справи (відзиві на адміністративний позов) відповідач вказує, що відеоматеріали файлу IMG 3420 та файлу IMG 3397 з 0.00.18 сек по 0.00.20 сек. чітко відображають факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме автомобіль під керуванням позивача не знижуючи швидкості руху, проїхав нерегульований пішохідний перехід, при цьому не надаючи переваги в русі пішоходу.
Разом з тим, суд зазначає, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення в п. 7 «До постанови додаються:» не містить посилань на здійснення відповідачем відеофіксакції спеціальним приладом, відомості про який також мали б бути відображені в постанові згідно вимог ч. 3 ст. 283 КУпАП.
Так, приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
При цьому, суд враховує, що Законом України «Про Національну поліцію» надано право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення, але наголошує, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб (марку та номер відеореєстратора, тощо), за допомогою яких здійснено фото чи відеозапис, такі фото/відеозапис згідно з вимогами статті 73 КАС України не можуть вважатися належними та допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2020 року у справі №524/9716/16-а.
Окрім того, з оглянутого судом відео з файлу IMG 3420 та файлу IMG 3397 не можливо встановити, що саме водієм автомобіля «Volkswagen Golf Plus», номерний знак НОМЕР_1 , вчинено адміністративне правопорушення, так як не зафіксовано номерний знак транспортного засобу.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач суду не надав, доводи позивача, якими вона заперечує постанову, не спростував.
Дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення.
За таких обставин, відповідачем не доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, а саме порушення п. 18.1 Правил дорожнього руху, що свідчить про необґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 770626 від 16 грудня 2023 року через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції є територіальним відокремленим підрозділом Департаменту патрульної поліції, без права юридичної особи.
Окрім цього, Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, який формується відповідно до Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1691 від 22 грудня 2011 року, тобто цей орган не отримує бюджетні асигнування.
Отже, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції судових витрат у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 770626 від 16 грудня 2023 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Степана Бандери, буд. 14 А, м. Рівне.
Повне судове рішення складене 15 березня 2024 року.
Суддя О.О. Першко