Справа №295/9448/23
1-кс/295/1966/24
щодо продовження строку дії запобіжного заходу
13.03.2024 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3
слідчого ТУ ДБР ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022060000000487 від 25.11.2022 р., відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
І. Суть клопотання
12.03.2024 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням, в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 в кримінальному провадженні №12022060000000487 на 60 діб.
В клопотанні зазначено, що в провадженні слідчих другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Хмельницькому, перебувають матеріали досудового розслідування №12022060000000487 від 25.11.2022 року.
Слідчий вказує, що в період з 2022 року по березень 2023 року злочинна група під керівництвом ОСОБА_6 за участі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 шахрайським шляхом заволоділа 32 земельними ділянками площею 93,87 га, якими розпорядилась на власний розсуд, завдавши таким чином збитків на загальну суму близько 2,018 млн грн, що є особливо великим розміром.
13.07.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 19.07.2023 р. відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 16.09.2023 р.; одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті складає 671000,00 грн, а також покладені обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, зокрема підозрюваному заборонено спілкуватись зі свідками в кримінальному провадженні.
В подальшому, ОСОБА_6 був звільнений з-під варти у зв'язку з внесенням застави, згідно з ухвалою слідчого судді від 29.12.2023 р. продовжено строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12022060000000487 від 25.11.2022 року до 28.02.2024 року.
Ухвалою слідчого судді від 18.01.2024 р звернуто в дохід держави заставу, визначену ОСОБА_6 згідно з ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 19.07.2023 року в розмірі 671000,00 грн, перерахувавши її на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті); обрано стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб - до 18.03.2024 року без визначення застави.
В обґрунтування доводів щодо продовження стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий вказав, що ризики, визначені ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
Cлідчий в клопотанні вказує, що зважаючи на встановлені ризики, тяжкість кримінального правопорушення, застосування щодо ОСОБА_6 менш суворого запобіжного заходу не зможе запобігти настанню указаних ризиків та не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а тому просив продовжити підозрюваному строк тримання під вартою до 60 діб.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Під час розгляду клопотання здійснювалось повне фіксування судового процесу технічними засобами.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали з підстав, викладених в ньому.
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати більш м'який запобіжний захід. Вказав, що має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні дружину, неповнолітніх дітей, тещу, яка хворіє, в нього незадовільний стан здоров'я, перебування під вартою позбавляє його можливості працювати та забезпечувати належні умови собі та його родині. На думку підозрюваного, ризик знищення чи переховування доказів є безпідставним, оскільки протягом строку досудового розслідування всі необхідні докази вже зібрані. Зауважив, що не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до підзахисного менш суворий запобіжний захід. Адвокат вказує, що ризики, перелічені органом досудового розслідування, є не доведеними. На думку захисника, органом досудового розслідування не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим і не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді
Слідчим суддею встановлено, що слідчими другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022060000000487 від 25.11.2022 року за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 190 КК України, по факту незаконного заволодіння в період з кінця 2022 року по березень 2023 року організованою злочинною групою під керівництвом ОСОБА_6 за участі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 шляхом ухвалення рішень Чуднівським районним судом Житомирської області, 32 земельними ділянками площею 93,87 га, якими розпорядились на власну користь, завдавши таким чином збитків державі на загальну суму близько 2,009 млн грн, що є особливо великим розміром.
13.07.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 19.07.2023 р. відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 16.09.2023 р.; одночасно визначено підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті складає 671000,00 грн, а також покладені обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а також свідками у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до повідомлення ДУ «Житомирська установа виконання покарань» №8/8971 від 14.09.2023 р., ОСОБА_6 був звільнений з-під варти за ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира у зв'язку із внесенням застави у сумі 671 000,00 грн.
В подальшому, згідно з ухвалами слідчих судді від 02.11.2023 р. та від 29.12.2023 р. продовжено строк дії обов"язків, покладених на ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12022060000000487 від 25.11.2022 року, до 28.02.2024 року.
Слідчим суддею Богунського районного суд м. Житомира від 27.12.2023 р. продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022060000000487 до десяти місяців, тобто до 13.05.2024 року.
Ухвалою слідчого судді від 18.01.2024 р звернуто в дохід держави заставу, визначену ОСОБА_6 згідно з ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 19.07.2023 року в розмірі 671000,00 грн, обрано стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб - до 18.03.2024 року без визначення застави.
Пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з прав людини (далі за текстом Конвенції) визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. В пункті 3 цієї ж статті передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Європейський суд з прав людини неодноразово за наслідками розгляду справ заявників проти України констатував порушення пункту 3 статті 5 Конвенції з прав людини під час розгляду клопотань про продовження строку тримання під вартою, зокрема, у справах, "Єлоєв проти України", "Харченко проти України", "Ігнатов проти України".
У рішенні від 15.12.2016 року по справі "Ігнатов проти України" Європейський суд з прав людини констатував порушення пункту 1 статті 5 Конвенції у зв'язку з відсутністю в ухвалі районного суду від 01 жовтня 2013 року будь-якого обґрунтування для продовження строку тримання заявника під вартою.
В рішенні ЄСПЛ "Харченко проти України" від 10.02.2011 року вказано, що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі. Надалі прокурори і суди, продовжуючи строк тримання заявника під вартою, не наводили підстави своїх рішень, а лише посилалися на відповідність раніше обраного запобіжного заходу. Проте згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу лише наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші аргументи для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані національними судами (див. справу "Єлоєв проти України", п. 60). Інших підстав національні суди у цій справі не наводять. Крім того, національні владні органи не розглядали можливість застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою (п. 80 Рішення).
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що 30.01.2020 року у пілотному рішенні "Сукачов проти України" ЄСПЛ вказав на заходи загального характеру, які Україна має вжити протягом 18 місяців. Так у п.147 даного рішення зазначено, що проблема переповненості протягом попереднього ув'язнення тісно пов'язана з іншою проблемою, яка часто виявляється у рішеннях проти України стосовно скарг відповідно до статті 5, а саме, надмірною тривалістю попереднього ув'язнення. Зокрема, він неодноразово визнавав порушення статті 5 § 3 Конвенції у зв'язку з відсутністю належного виправдання як для коротких, так і для довгих періодів попереднього ув'язнення в Україні (див., наприклад, Kharchenko v. Ukraine, no. 40107/02, § 99, 10 лютого 2011; Komarova v. Ukraine, № 13371/06, §§ 77-81, 16 травня 2013; Osakovskiy v. Ukraine, № 13406/06, §§ 82-85, 17 липня 2014; Yaroshovets and Others v. Ukraine, №№ 74820/10 та 4 інших, §§ 123-28, 3 грудня 2015; Ignatov v. Ukraine, № 40583/15, §§ 40-42, 15 грудня 2016; Zherdev v. Ukraine, № 34015/07, §§ 121-24, 27 квітня 2017; Makarenko v. Ukraine, № 622/11, §§ 91-94, 30 січня 2018; та Krivolapov v. Ukraine, № 5406/07, §§ 106-08, 2 жовтня 2018).
На сьогодні Суд визнав порушення статті 5 § 3 Конвенції у більш ніж дев'яноста справах проти України.
В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України" слідчим суддям нижчих інстанцій надано роз'яснення, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний, серед іншого, зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
В пункті 17 вказаного листа міститься роз'яснення, що слідчому судді необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
У клопотанні про продовження тримання обов'язково повинно бути зазначено: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Розгляд такого клопотання здійснюється у порядку ст. 200 КПК.
Слідчому судді, суду при розгляді відповідного клопотання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою (зокрема, йдеться про застосування застави), у багатьох випадках навіть не розглядалася.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Дослідивши зміст клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що в ньому відсутній виклад обставин та їх обґрунтування, які свідчать, що ризики, які були заявлені при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, не зменшились, відсутні і доводи, які б вказували на те, що з'явились нові ризики, які попередньо не були заявлені. Кримінальне провадження триває протягом тривалого часу, в межах якого вже зібраний основний обсяг доказів.
В клопотанні відсутнє обґрунтування неможливості застосування щодо підозрюваного альтернативних запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою.
Слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання не доведені обставини, передбачені ч. 3 ст. 199 КПК України, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою. Запобіжний захід за своїм змістом не є мірою відповідальності за можливе вчинення кримінального правопорушення. На даній стадії будь-яка особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде встановлено вироком суду, а відтак обмеження права на свободу та особисту недоторканість, в тому числі тримання під вартою, має застосовуватись у виняткових випадках за наявності для того обґрунтованих та беззаперечних підстав.
Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує особу підозрюваного, його сімейний стан, склад родини - дружина, двоє неповнолітніх дітей, що свідчить про наявність в нього міцних соціальних звязків, тещу, яка хворіє, його стан здоровя, що підтверджується письмовими доказами, наданими стороною захисту (а.с. 89-100).
З огляду на встановлені під час розгляду клопотання та викладені вище обставини, відсутність переконливих доводів сторони обвинувачення щодо виправдання подальшого тримання ОСОБА_6 під вартою, слідчий суддя вважає за доцільне обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою, а саме - домашній арешт із забороною залишати місце постійного проживання в нічний час доби без застосування електронних засобів контролю.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Одночасно із застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На думку слідчого судді вказаний запобіжний захід та покладені на ОСОБА_6 обов'язки, зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти наявним на даній стадії досудового розслідування ризикам, а у разі не дотримання його умов, сторона обвинувачення має право ініціювати перед слідчим суддею питання про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , а тому слідчий суддя визначає місце перебування під домашнім арештом саме за цією адресою.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту підлягає застосуванню щодо підозрюваного по закінченню строку дії попередньої ухвали слідчого судді, а саме з 19.03.2024 року.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 задоволити частково.
Відмовити в задоволенні клопотання про продовження дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю.
Заборонити ОСОБА_6 залишати місце проживання за адресою АДРЕСА_1 у період з 19-00 год до 07-00 год в межах строку досудового розслідування на 56 днів до 13.05.2024 року (включно), починаючи з 19.03.2024 року.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту підлягає застосуванню щодо підозрюваного по закінченню строку дії ухвали слідчого судді від 18.01.2024 року, згідно якої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований щодо підозрюваного до 18.03.2024 року (включно).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- не відлучатись за адміністративні межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні - ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , а також свідками у даному кримінальному провадженні - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та/або іншими свідками, визначеними стороною обвинувачення;
- у разі здачі на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон або інших документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, залишити їх для подальшого зберігання; а у разі їх відсутності - заборонити підозрюваному отримувати паспорт (паспорти) для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що у випадку порушення умов запобіжного заходу, який застосований щодо нього, ухилення або невиконання покладених на нього даною ухвалою обов'язків, до нього буде застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімума для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімума для працездатних осіб.
Встановити строк дії ухвали до 13.05.2024 року (включно).
По закінченню даного строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Виконання ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Житомирського відділу поліції ГУНП в Житомирській області.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 15.03.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1