Справа № 274/2296/24 Провадження № 3/0274/1103/24
15.03.2024 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Базюк Ю.П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Бердичівського районного відділу поліції ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Великі Коровинці Чуднівського району, громадянки України, військовослужбовця, старшої медсестри військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , одруженої, маючої на утриманні двоє неповнолітніх дітей, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Згідно змісту протоколу, 09.03.2024 близько 01:00 за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно свого чоловіка - ОСОБА_2 , а саме ображала словами брутальної лайки, погрожувала фізичною розправою та ножем, подерла шию, битою пошкодила автомобіль Nissan, що могло заподіяти шкоди психічному здоров'ю потерпілого.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 винуватою себе не визнала, пояснила, що події, описані в протоколі, не вважає домашнім насильством фізичного та психологічного характеру відносно свого чоловіка. Між ними стався сімейний конфлікт на фоні ревнощів, під час якого ОСОБА_2 о 01 год. ночі забрав дитину і відвіз до своєї матері, вона ж за це розбила битою фару автомобіля, подерла шию, можливо виражалась нецензурною лайко. Ножа лише тримала в руці, проте ним не погрожувала, ніяких дій не вчиняла. Пояснила, що автомобіль куплений за спільні кошти подружжя. В свою чергу, ОСОБА_2 наніс їй тілесні ушкодження, на підтвердження чого долучила до матеріалів справи медичну довідку.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що в телефоні дружини знайшов інформацію про зраду. Щоб менша дитина не бачила конфлікту о 1 год. ночі відвіз її до своїх батьків. ОСОБА_1 бігла за автомобілем, впала і побила ноги. Коли повернувся, ОСОБА_1 викликала поліцію. Конфлікт був обопільним. Наступного дня вони обоє пішли в поліцію писати заяви про відмову від своїх попередніх заяв, тому не розуміє чому протокол відносно ОСОБА_1 надійшов до суду.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Диспозицією ч. 1 ст. 173 -2 КУпАП передбачена відповідальність, в тому числі, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 922927 від 09.03.2024; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.03.2024; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про обставини вчинення правопорушення; довідку від 09.03.2024 Бердичівського РВП про відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення.
Аналізуючи долучені до протоколу докази, суд приходить до висновку, що вони не підтверджують обставин викладених в протоколі.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Тобто, обов'язковою ознакою цього адміністративного правопорушення є наявність шкоди фізичному/психічному здоров'ю потерпілого або можливість її завдання.
Поряд з цим, матеріалами справи не доведено, що діями ОСОБА_1 заподіяна або могла бути заподіяна шкода здоров'ю потерпілого, а в ОСОБА_2 виникли побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або могли завдати шкоди її психічному здоров?ю, що свідчить про відсутність об'єктивної сторони правопорушення, а тому винуватість ОСОБА_1 не доведена «поза розумним сумнівом».
Як пояснили в судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , між ними 09.03.2024 о 01:00 відбувся конфлікт через ревнощі з боку чоловіка, під час якого вони один одному наносили тілесні ушкодження, ОСОБА_2 вигнав ОСОБА_1 з будинку, завіз меншу дитину до батьків, а коли повернувся, то ОСОБА_1 розбила фару в автомобілі придбаному за спільні кошти подружжя, що і стало підставою для звернення до поліції. Такі дії не підпадають під ознаки домашнього насильства, оскільки обидві сторони обопільно приймали участь в конфлікті, тобто неможливо констатувати, що в цій ситуації один є жертвою, а інший кривдником.
Слід зауважити, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).
Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, ч. 2 ст. 173-2, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ю.П. Базюк