Справа № 159/401/24
Провадження № 1-кп/159/222/24
14 березня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023030550001633 від 24.11.2023 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, не судимого, без місця реєстрації та проживання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони та учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), в умовах воєнного стану на території України, за наступних обставин.
24 листопада 2023 року о 10:30 години ОСОБА_3 , діючи в умовах воєнного стану, що діє на підставі Закону України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, пройшовши через незамкнені вхідні двері, проник до службового купе вагону №15 пасажирського потягу зі сполученням «Ковель-Одеса», що знаходився на пероні Залізничного вокзалу м. Ковеля, за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Ветеранів, 1а, звідки забравши із дорожньої валізи, таємно викрав бувший у використанні мобільний телефон марки «ХІОМІ RЕDМІ» вартістю 1122,67 грн, гаманець зі шкірозамінника вартістю 36,67 грн та гроші в сумі 3400 грн., належні потерпілій ОСОБА_6 , чим завдав останній майнової шкоди на загальну суму 4559,34 гривень (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень, тридцять чотири копійки).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив що дійсно 24.11.2023о 10.30год., проник до купе вагону пасажирського потягу, що знаходився на пероні Залізничного вокзалу м. Ковеля, звідки із дорожньої валізи, таємно викрав мобільний телефон марки «ХІОМІ RЕDМІ», гаманець та грошові кошти. Щиро кається просить суд суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала суду письмове клопотання в якому просить справу розглядати без її участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.
Окрім визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, його вина підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні по справі доказами:
-даними з протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.11.2023, відповідно до якого попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_6 вказала, що 24.11.2023 року близько 10.30 год.невстановлена особа проникла до робочого купе вагону № 15 зі сполученням «Ковель-Одеса», таємно викрала мобільний телефон марки «ХІОМІ» гаманець зі шкірозамінника, роші в сумі 3400 грн. та банківську картку «Ощадбанк», чим завдано майнової шкоди на загальну суму 6500грн.
- постановою про визнання ОСОБА_6 потерпілою у кримінальному провадженні внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023030550001633 від 24.11.2023;
- даними з протоколу огляду предмета від 24.11.2023 відповідно до якого оглянуті записи з камер відеоспостереження Залізничного вокзалу м. Ковеля, за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Ветеранів, 1а, де на відео особа зовні схожа на ОСОБА_3 ходить по перону вокзалу, піднімається до вагону поїзду та через деякий час виходить з вагону;
-даними з протоколу огляду предмета від 24.11.2023, згідно якого проведено огляд речей та предметів вилучених під час особистого обшуку ОСОБА_3 , а саме: жіночий гаманець червоного кольору з наступним вмістом: купюра номіналом 2 долари США, блістер таблеток Бісопророл САНДОЗ, блістер таблеток «Ко-Пренеса», дві фотокартки 3*4, банківська картка «А-Банк» № НОМЕР_1 , дисконтна картка «Копійочка», дисконтна карта «Салют», дисконтна картка «Добра кухня», мобільний телефон марки «Ксіомі» імеі: НОМЕР_2 , імеі2: НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Нокіа» імеі: НОМЕР_4 , імеі2: НОМЕР_5 ;
- постановою про визнання та передачу на зберігання речових доказів від 24.11.2023, якою жіночий гаманець червоного кольору з наступним вмістом: купюра номіналом 2 долари США, блістер таблеток Бісопророл САНДОЗ, блістер таблеток «Ко-Пренеса», дві фотокартки 3*4, банківська картка «А-Банк» № НОМЕР_1 , дисконтна картка «Копійочка», дисконтна карта «Салют», дисконтна картка «Добра кухня», мобільний телефон марки «Ксіомі» імеі: НОМЕР_2 , імеі2: НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Нокіа» імеі: НОМЕР_4 , імеі2: НОМЕР_5 визнано речовим у кримінальному провадженні і передано на зберігання до камери схову Ковельського РУП ГУНП у Волинській області;
- даними з протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.11.2023, відповідно до якого ОСОБА_7 впізнала особу на фото № 2, яку вона бачила перед тим як викрали телефон у поїзді «Одеса - Ковель»;
- висновком експерта № СЕ-19/103-23/13731-ТВ від 12.12.2023, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефона марки «Xiaomi» модель «Redmi 5 Plus» станом на 24.11.2023 складала 1122.67грн.;
- висновком експерта № СЕ-19/103-23/13729-ТВ від 12.12.2023, відповідно до якого ринкова вартість гаманця бордового кольору станом на 24.11.2023 складала 36.67грн.
-даними з протоколу добровільної видачі та огляду речей від 27.11.2023, відповідно до якого оглянута коробка «Xiaomi» модель «Redmi 5 Plus» та товарний чек на покупку мобільного телефону, які видані потерпілою ОСОБА_6 ;
- даними з протоколу добровільної видачи речей від 08.12.2023, згідно якого ОСОБА_3 добровільно видав працівникам поліції коробку з-під колонки біло-червоного кольору з написом «Promate», чек-квитанцію за покупку, блок білого кольору, гарантійний талон, коробку з-під мобільного телефону білого кольору з написом чорного кольору «Nokia C21», свідоцтво про вакцинацію виданого на ім'я ОСОБА_6 , довідка МОЗ на ім'я ОСОБА_6 , два шнури чорного кольору, один до зарядного пристрою, другий до телефону;
- даними з протоколу огляду предмету від 08.12.2023, згідно якого оглянуті добровільно видані речі ОСОБА_3 ;
- постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речового доказу від 08.12.2023, якою коробку з-під колонки біло-червоного кольору з написом «Promate», чек-квитанцію за покупку, блок білого кольору, гарантійний талон -8шт., коробку з-під мобільного телефону білого кольору з написом чорного кольору «Nokia C21», свідоцтво про вакцинацію виданого на ім'я ОСОБА_6 , довідка МОЗ на ім'я ОСОБА_6 , два шнури чорного кольору, один до зарядного пристрою, другий до телефону визнано речовим у кримінальному провадженні і передано на зберігання до камери схову Ковельського РУП ГУНП у Волинській області.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 414 від 18.12.2023 у ОСОБА_3 виявлялися в період, що відноситься до часу вчиненого інкримінованого йому правопорушення і виявляються в даний час ознаки легкої розумової відсталості (олігофренії в ст.помірно вираженої дебільності) з вираженими поведінковими розладами в ст.декомпенсації. Через наявний психічний розлад він не був і не є здатний повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. За станом свого психічного здоров'я в даний час потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази.
Оцінивши та проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд встановив, що вина ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану на території України, доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 4 ст. 185 КК України, ступінь тяжкості вказаного правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, дані щодо особи обвинуваченого, який раніше несудимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.
З урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, суд, вважає необхідним для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 призначити покарання в межах встановлених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, те що він раніше не судимий, його молодий вік, наявність у нього стану обмеженої осудності, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання, звільнивши його з випробуванням із іспитовим строком. На переконання суду саме такий захід примусу зможе забезпечити досягнення мети покарання і буде відповідати загальним засадам призначення покарання, є необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до статті 20 КК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до роз'яснень пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 №7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст. 96 КК ( 2341-14 ), - висновку судово-медичної експертизи.
Пунктом 6 Постанови визначено, що суди, отримавши на розгляд кримінальну справу з обвинувальним висновком та визнавши під час судового розгляду, що злочин вчинено в стані обмеженої осудності особою, яка внаслідок загострення наявного у неї психічного розладу потребує застосування примусових заходів медичного характеру, постановляють обвинувальний вирок і при призначенні засудженому покарання враховують його психічний стан як пом'якшуючу покарання обставину з одночасним застосуванням
примусового заходу медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем відбування покарання.
Враховуючи, що згідно висновку судово-психіатричного експерта № 414 від 18.12.2023 ОСОБА_3 потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, суд вважає за доцільне призначити таке лікування. При цьому відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 03.06.05 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» (п. 15) у ухвалі (постанові) суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована особа, і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК України у випадку, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі звільнення від відбування покарання.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, ст.96-1,96-2 КК України.
Процесуальні витрати за проведення експертиз згідно ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення ? злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 05 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він під час випробувального строку 03 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки на підставі ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, змінити з тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти в залі судового засідання, та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
-прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового слідства, прокуратури Волинської області;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов'язані із залученням експерта на загальну суму 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 копійок.
Речові докази по справі:
- жіночий гаманець червоного кольору з наступним вмістом: купюра номіналом 2 долари США, блістер таблеток Бісопророл САНДОЗ, блістер таблеток «Ко-Пренеса», дві фотокартки 3*4, банківська картка «А-Банк» № НОМЕР_1 , дисконтна картка «Копійочка», дисконтна карта «Салют», дисконтна картка «Добра кухня», мобільний телефон марки «Ксіомі» імеі: НОМЕР_2 , імеі2: НОМЕР_3 , які належать потерпілій та перебувають в кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області - передати потерпілій ОСОБА_6 ;
- мобільний телефон марки «Нокіа» імеі: НОМЕР_4 , імеі2: НОМЕР_5 ; який належать обвинуваченому та перебуває в кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області - конфіскувати на користь Держави;
- коробку з-під колонки біло-червоного кольору з написом «Promate», чек-квитанцію за покупку, блок білого кольору, гарантійний талон -8шт., коробку з-під мобільного телефону білого кольору з написом чорного кольору «Nokia C21», два шнури чорного кольору, один до зарядного пристрою які перебувають в кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області - знищити;
- свідоцтво про вакцинацію виданого на ім'я ОСОБА_6 , довідка МОЗ на ім'я ОСОБА_6 яке належать потерпілій та перебуває в кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області - передати потерпілій ОСОБА_6 .
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27.11.2023 - скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий:ОСОБА_1