14 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/16781/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т. М. (головуючий), Бенедисюка І. М., Булгакової І. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (далі - ТОВ «Євро-Реконструкція», скаржник)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024
у справі № 910/16781/21
за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»
про стягнення 164 388 199, 97 грн,
Представник ТОВ «Євро-Реконструкція» - адвокат Гвоздецький Андрій Миронович 23.02.2024 через «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 910/16781/21 про відмову у відкритті апеляційного провадження, а справу № 910/16781/21 направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги ТОВ «Євро-Реконструкція» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі № 910/16781/21. Крім того, у прохальній частині касаційної скарги просить поновити строк на касаційне оскарження.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 23.02.2024 для розгляду справи № 910/16781/21 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. (головуюча), Бенедисюка І. М., Булгакової І. В.
Від Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» 28.02.2024 через «Електронний суд» надійшли до Верховного Суду заперечення проти відкриття касаційного провадження в яких просить відмовити ТОВ «Євро-Реконструкція» у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 910/16781/21 на підставі частини другої статті 293 ГПК України, оскільки правильне застосування судом першої інстанції пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення через те, що ГПК України не передбачає апеляційного оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі № 910/16781/21, якою передано заяву (про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат) іншому судді в межах того самого Господарського суду міста Києва, окремо від рішення суду по суті спору.
ТОВ «Євро-Реконструкція» звернулося до Верховного Суду з заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 28.02.2024 та зареєстрованою канцелярією Суду 29.02.2024, про відвід суддів Малашенкової Т. М., Бенедисюка І. М., Булгакової І. В. від розгляду справи № 910/16781/21.
Ухвалою Верховного Суду від 01.03.2024 у справі № 910/16781/21 заяву ТОВ «Євро-Реконструкція» про відвід суддів Малашенкової Т. М., Бенедисюка І. М., Булгакової І. В. від розгляду справи № 910/16781/21 визнано необґрунтованою та передано заяву ТОВ «Євро-Реконструкція» про відвід суддів Малашенкової Т. М., Бенедисюка І. М., Булгакової І. В. від розгляду справи № 910/16781/21 на авторозподіл для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення ним питання про відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2024 для розгляду заяви про відвід колегії суддів Малашенкової Т. М. (головуюча), Бенедисюка І. М., Булгакової І. В. від розгляду справи № 910/16781/21 визначено суддю Верховного Суду Кібенко О. Р.
Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2024 у справі № 910/16781/21 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Євро-Реконструкція» про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Малашенкової Т. М., Бенедисюка І. М., Булгакової І. В. від розгляду справи № 910/16781/21.
Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в тому числі щодо дотримання строку на її подання, Верховний Суд встановив таке.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 910/16781/21, прийнята на підставі пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України.
З огляду на викладене оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 3 частини першої статті 287 ГПК України).
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Верховний Суд звертає увагу, що частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми, змісту касаційної скарги та строку її подання.
На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ТОВ «Євро-Реконструкція» вважає оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду прийнятою з порушенням норм процесуального закону та такою, що прямо суперечить положенням статті 255 ГПК України.
При цьому скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України).
При поданні касаційної скарги на судове рішення, скаржнику необхідно чітко посилатись на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права апеляційним судом під час прийняття оскаржуваної ухвали.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.
За таких обставин, Верховний Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого визначення підстав, на яких подається касаційна скарга з належним обґрунтуванням, у чому конкретно полягало неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду касаційну скаргу в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження судового рішення, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, з огляду на предмет касаційного оскарження.
Наслідком не усунення цього недоліку є повернення касаційної скарги в цій частині скаржнику на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Окрім цього, відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Так, як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 29.01.2024, а отже, останній день оскарження ухвали за приписами частини першої статті 288 ГПК України, з урахуванням вихідних днів, припадає на 19.02.2024 (понеділок).
Водночас, касаційна скарга, як зазначено вище, подана через «Електронний суд» до Верховного Суду - 23.02.2023 (п'ятниця).
Отже, касаційна скарга ТОВ «Євро-Реконструкція» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 910/16781/21 подана з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.
В тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що:
ТОВ «Євро-Реконструкція» одержало оскаржувану ухвалу від 29.01.2024 шляхом направлення такої в підсистему ЄСІТС «Електронний Суд», згідно з відомостей якої оскаржувана ухвала була доставлена до «Електронного Суду» 31.01.2024;
у зв'язку з наявністю технічних проблем підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд» протягом 20- 22 лютого 2024 року, що були пов'язані з масовою реєстрацією кабінетів в підсистемі ЄСІТС «Електронний Суд» на виконання вимог законодавства доступ до серверу був неможливий і хоча інформаційне повідомлення в електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд» вказувало про можливість повторної спроби через декілька хвилин завантаження та підписання касаційної скарги представником ТОВ «Євро-Реконструкція» було унеможливлено через постійні збої в роботі Електронного кабінету ЄСІТС «Електронний Суд». Зрештою, остаточне формування касаційної скарги в підсистемі ЄСІТС «Електронний Суд» видалося за можливе з певною затримкою (декілька хвилин після завершення доби 22.02.2024). Разом із тим, скаржник звертає увагу, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень оскаржувана ухвала апеляційного суду від 29.01.2024 була оприлюднена 02.02.2024 та забезпечено надання загального доступу до неї. За таких обставин, звертаючись з цією касаційною скаргою, враховуючи, що її подання у двадцятиденний строк з дня надходження її у підсистему «Електронний Суд» було утруднене та унеможливлене через технічні проблеми роботи підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд», що не залежало від скаржника та вплинути на що скаржник не міг, а також враховуючи, що ця касаційна скарга подається в двадцятиденний строк з дати її оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, скаржник просить Верховний Суд визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити строк на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 910/16781/21. Крім того, ТОВ «Євро-Реконструкція» просить Верховний Суд врахувати, що ця касаційна скарга подається з таким простроченням двадцятиденного строку від дати оприлюднення оскаржуваної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що обліковується хвилинами менше години, та просить не вдаватися до надмірного формалізму при вирішенні питання про поновлення строку, оскільки такий надмірний формалізм обмежуватиме доступ до правосуддя та при цьому зумовить залишення в законній силі очевидно незаконної та такої, що порушує передбачені статтею 288 ГПК України норми процесуального права.
Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 910/16781/21, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Верховний Суд виходить з того, що від дати отримання рішення суду відраховується строк на касаційне оскарження, який суд може поновити. Отже, вказавши дату отримання судового рішення скаржнику необхідно доводити таке отримання.
В контексті викладеного суд зазнає, що згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На підтвердження дати отримання ухвали апеляційного суду від 29.01.2024 саме 31.01.2024, скаржником не подано доказів.
Істинність твердження щодо дати отримання повного тексту судового рішення має бути доведена суду доказами, які відповідають статям 76 - 79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості.
Отже, твердження скаржника без надання Суду доказів доставки копії ухвали від 29.01.2024 саме 31.01.2024 до його Електронного кабінету не підтверджується.
Втім Суд, за інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП «ДСС» зазначає, що документ в електронному вигляді: стаття 261 ГПК відмова у відкритті апеляційного провадження від 29.01.2024 у справі № 910/16781/21 надіслано в Електронний кабінет одержувача: ТОВ «Євро-Реконструкція» та доставлено в кабінет одержувача: 31.01.2024 о 14:56, а отже скаржник має право на поновлення пропущеного строку до 20.02.2024 (включно) шляхом подання касаційної скарги разом з клопотанням про його поновлення.
Водночас скаржник звернувся до Суду, як вказано вище 23.02.2024, з пропуском двадцятиденного строку протягом якого мав право на його поновлення, який обраховується від дати 31.01.2024 одержання скаржником повного тексту ухвали та закінчився 20.02.2024.
Що стосується наявності технічних проблем підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд» протягом 20- 22 лютого 2024 року, що були пов'язані з масовою реєстрацією кабінетів в підсистемі ЄСІТС «Електронний Суд» та завадило скаржнику звернутися до Суду з касаційною скаргу, Верховний Суд зазначає, що:
- строк на касаційне оскарження рішення обчислюється з дня складення повного судового рішення і у цьому випадку закінчується 19.02.2024;
- право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження можливе, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, а у даному випадку закінчилось 20.02.2024;
- істинність твердження про технічні проблеми підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд» протягом 20- 22 лютого 2024 року має бути доведена суду доказами відповідно до частини першої статті 73 ГПК України, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які відповідають статям 76 - 79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості.
Відтак, твердження скаржника без надання Суду доказів наявності технічних проблем підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд» протягом 20- 22 лютого 2024 року не підтверджується.
З 18 жовтня 2023 року було введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX. Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Разом з тим Суд зазначає, що відповідно до частини восьмої 8 статті 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відтак скаржником не наведено причин з відповідним підтвердженням, що заважали йому звернутися до Суду, у межах строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду від 29.01.2024 у цій справі до 19.02.2024 шляхом подання її у паперовій формі або через «Електронний суд».
Посилання скаржника, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень оскаржувана ухвала апеляційного суду від 29.01.2024 була оприлюднена 02.02.2024 та забезпечено надання загального доступу до неї, а тому ця касаційна скарга подається в двадцятиденний строк з дати її оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не заслуговують на увагу, оскільки як було зазначено вище відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. В даному випадку ухвала апеляційного суду постановлена 29.01.2024.
Приписами частини третьої статті 288 ГПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що скаржником до клопотання не додано достовірних, належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність поважних причин, що перешкоджали скаржнику звернутися до суду касаційної інстанції щодо оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 910/16781/21 із дотриманням процесуальних строків на касаційне оскарження судового рішення.
Істинність твердження щодо наявності технічних проблем підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд» протягом 20- 22 лютого 2024 року має бути доведена суду доказами, які відповідають статям 76- 79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості доказів.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 №3236/03, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У справі «Устименко проти України» (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними причини, наведені скаржником в обґрунтування поважності пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 910/16781/21, оскільки скаржником не доведено наявності технічних проблем підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд» протягом 20- 22 лютого 2024 року доказами, які відповідають статям 76- 79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості, а також не наведено причин, що заважали йому звернутися до Суду, у межах строку на касаційне оскарження ухвали до 19.02.2024 шляхом подання її у паперовій формі або через «Електронний суд» так і не наведено причин які б заважали йому звернутися із касаційною скаргою у паперовій формі після 19.02.2024 разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на її подання враховуючи, що з 20.02.2024 строк на подання касаційної скарги вважається пропущеним.
Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 910/16781/21 з наведенням інших підстав для поновлення строку та/або доданням відповідних доказів.
Якщо заяву (клопотання) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «Євро-Реконструкція» підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків шляхом надання:
- клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 910/16781/21 з наведенням інших підстав для поновлення строку та/або доданням відповідних доказів;
- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстави касаційного оскарження ухвали апеляційної інстанції, визначену у частині другій статті 287 ГПК України (з визначенням відповідного абзацу), з належним обґрунтуванням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що з огляду на повноту та межі неусунення недоліків касаційної скарги протягом установленого строку може мати наслідки або повернення скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, або відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.
Доводи Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» наведені у запереченні проти відкриття касаційного провадження щодо відмови ТОВ «Євро-Реконструкція» у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду від 29.01.2024 у справі № 910/16781/21 на підставі частини другої статті 293 ГПК України, через те, що правильне застосування судом першої інстанції пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, оскільки ГПК України не передбачає апеляційного оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі № 910/16781/21, якою передано заяву (про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат) іншому судді в межах того самого Господарського суду міста Києва, окремо від рішення суду по суті спору, Судом не беруться до уваги, оскільки судове рішення у цій справі в контексті статті 287 ГПК України може бути оскаржене до Верховного Суду, тоді як на стадії відкриття / відмови у відкритті касаційного провадження не є очевидним застосування пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 304 ГПК України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 910/16781/21 - залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через «Електронний суд» або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде або повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України у залежності від повноти усунення недоліків.
4. Верховний Суд звертає увагу, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX: передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова