Справа № 442/216/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.
Провадження № 22-ц/811/2463/23 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.
14 березня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
секретаря: Псярук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 січня 2023 року,-
у серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про поворот виконання заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року у справі № 442/216/16-ц за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі.
В обґрунтування заяви покликається на те, що 25 лютого 2016 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області видано виконавчий лист №442/216/16-ц з виконання заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року у справі № 442/216/16-ц, яке в подальшому скасовано постановою Львівського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року. Стверджує, що виконавчий лист №442/216/16-ц, виданий Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 25 лютого 2016 року пред'явлено до виконання в Коломийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), у зв'язку з чим відкрито виконавче провадження № 57082276, в межах якого з нього на користь військової частини НОМЕР_1 стягнуто 36 946,91 грн. основного боргу. Постановою старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 22 лютого 2021 року закінчено виконавче провадження №57082276 у зв'язку із скасуванням рішення, на підставі якого видано виконавчий документ. Зазначає, що оскільки постановою Львівського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року не вирішено питання щодо повороту виконання рішення, наявні підстави для розгляду заяви про поворот виконання рішення судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Вказує, що поворот виконання рішення суду є самостійним способом захисту прав і процесуальною формою поновлення судом порушених прав зацікавлених осіб у разі, коли судове рішення виконане, але згодом скасовано у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
З наведених підстав просить:
-допустити поворот виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 09 лютого 2016 року у цивільній справі № 442/216/16-ц за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі;
-в порядку виконання рішення, зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повернути ОСОБА_1 36 946,91 грн. отриманих на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року, яке було в подальшому скасоване постановою Львівського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 січня 2023 рокузаяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду у цивільній справі № 442/216/16-ц за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної державі, - задоволено.
Допущено поворот виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року у цивільній справі № 442/216/16-ц за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної державі.
В порядку повороту виконання рішення, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 повернути ОСОБА_1 36 946,91 грн. отриманих на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року, яке було в подальшому скасоване на підставі постанови Львівського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року.
Ухвалу суду оскаржила військова частина НОМЕР_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Апелянт стверджує, що суд першої інстанції розглянув заяву про поворот виконання рішення суду без повідомлення його належним чином про дату, час та місце розгляду справи, чим позбавив його можливості подати заперечення на заяву про поворот виконання рішення суду. Зазначає, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Вказує, що до заяви про поворот виконання рішення суду заявник не додав документ, що підтверджує те, що суму, стягнуту за цим рішенням суду, списано установою банку. З наведених підстав просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.
В судове засідання не з'явилися сторони, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки текст постанови складено 14 березня 2024 року, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 04 березня 2024 року, датою ухвалення постанови є саме 14 березня 2024 року.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що в межах виконавчого провадження № 57082276 з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 стягнуто 36 946.91 грн. на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року, яке в подальшому було скасовано, що свідчить про наявність підстав для повороту виконання рішення суду.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, військова частина НОМЕР_1 покликається в тому числі і на те, що вона не була належним чином повідомлена про дату час та місце розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що 05 серпня 2021 року Дрогобицьким міськрайонним судом отримано заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду.
Згідно з ч. 10 ст. 444 ЦПК України така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.
Статтею 211 ЦПК України передбачено, що розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Статтею 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, а й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 752/11822/15-ц.
З вступної частини оскаржуваної ухвали суду вбачається, що справа розглянута у відкритому судовому засіданні, однак матеріали справи не містять доказів повідомлення військової частини НОМЕР_1 про дату, час та місце розгляду справи.
Оскільки суд першої інстанції розглянув справу за відсутності військової частини НОМЕР_1 , не повідомивши її належним чином про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального законодавства щодо належного повідомлення учасника справи та не забезпечив останньому можливості реалізувати надані йому законом права.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Таким чином, оскільки справу було розглянуто за відсутності відповідача, докази належного повідомлення якого про час та місце судового засідання в матеріалах справи відсутні, на що апелянт звертає увагу в своїй скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала скасуванню з ухваленням постанови по суті вимог заяви.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Частиною 9 ст. 444 ЦПК України передбачено, що якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої-третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 10 ст. 444 ЦПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.
У рішеннях Конституційного суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 та від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 визначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Таким чином, поворот виконання рішення є способом захисту майнових прав сторони, який не може бути застосований у справах, де предметом спору є немайнові права.
Крім того, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року у справі № 203/2612/13-ц.
Як вбачається з матеріалів справи у січні 2016 року військова частині НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Заочним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року позов військової частини НОМЕР_1 задоволено.
Поновлено строк позовної давності для звернення до суду військової частини НОМЕР_1 з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної державі, визнавши його пропущеним з поважних причин.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 41 649,07 грн., як відшкодування заподіяних державі збитків та 320 грн. 80 коп. судових витрат, а всього 41 969,87 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 897,20 грн. судових витрат в дохід держави.
На виконання вищезазначеного заочного рішення суду 25 лютого 2016 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області видано виконавчий лист № 442/216/16-ц.
Постановою старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 27 серпня 2018 року відкрито виконавче провадження №57082276 з виконання виконавчого листа № 442/216/16-ц, виданого 25 лютого 2016 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 25 лютого 2016 року.
Постановою Львівського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року - скасовано та ухвалено постанову, якою в задоволенні позовних вимог військової частини НОМЕР_1 відмовлено за спливом позовної давності.
Додатковою постановою Львівського апеляційного суду від 29 квітня 2022 року стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 420,40 грн. сплаченого судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення суду та 2067 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, а всього 2487,40 грн.
Постановою старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 22 лютого 2021 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 442/216/16-ц, виданого 25 лютого 2016 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 25 лютого 2016 року, закінчено.
Згідно з довідкою від 22 лютого 2021 року, виданою державним виконавцем Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Панкратьєвим В.В., за період проведення виконавчих дій з виконання виконавчого листа № 442/216/16-ц, виданого 25 лютого 2016 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 25 лютого 2016 року, з ОСОБА_1 стягнуто 40 343,89 грн., з яких - 200 грн. - мінімальні витрати на проведення виконавчих дій, 4196,98 грн. виконавчого збору, 36946,91 грн. - основного боргу на користь військової частини НОМЕР_1 .
Враховуючи те, що з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 стягнуто 36946,91 грн. в порядку виконання заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року у цивільній справі №442/216/16-ц, яке було в подальшому скасовано постановою Львівського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року, а скасувавши заочне рішення суду, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для повороту виконання заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що заявником не додано документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за скасованим рішенням суду, списано установою банку, не беруться до уваги з огляду на наявність в матеріалах справи доказів, якими підтверджується, що під час вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження страшим державним виконавцем на користь стягувача стягнуто 36946,91 грн., що не спростовано військовою частиною НОМЕР_1 .
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права .
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 січня 2023 року - скасувати та ухвалити постанову, якою заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду у цивільній справі № 442/216/16-ц за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі - задовольнити.
Допустити поворот виконання заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року у цивільній справі № 442/216/16-ц за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої державі.
В порядку повороту виконання рішення стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 36 946,91 грн., стягнутих на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 09 лютого 2016 року, скасованого постановою Львівського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення постанови.
Постанова складена 14 березня 2023 року.
Головуючий: Н.О. Шеремета
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк