Постанова від 04.03.2024 по справі 463/4294/22

Справа № 463/4294/22 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.

Провадження № 22-ц/811/898/23 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Псярук О.В.

з участю: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Львівського комунального підприємства «Господар» на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 09 березня 2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

у червні 2023 року Львівське комунальне підприємство «Господар» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послугу з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 червня 2019 року по 01 червня 2022 року у розмірі 11 887,92 грн.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі Львівського комунального підприємства «Господар», основним завданням діяльності якого є утримання, обслуговування та ремонт житлових будівель. Співвласниками квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які не сплачували комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 червня 2019 року до 01 червня 2022 року в повному обсязі, внаслідок чого у них виникла заборгованість, яка станом на 01 червня 2022 року становить 11 887,92 грн. Покликається на те, що відповідачам надавалися послуги з утримання будинку та прибудинкової території, зокрема, надавалися послуги з прибирання прибудинкової території, дератизації, освітлення місць загального користування, утримання в задовільному технічному стані електромережі місць загального користування, підготовка будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період, обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання та водовідведення тощо. Послуги надавалися на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01 вересня 2019 року, яким передбачено порядок сплати за надані житлово-комунальні послуги. Вважає, що споживач не звільняється від оплати за житлово-комунальні послуги, що надавалися до укладення відповідного договору. Зазначає, що від відповідачів протягом усього строку надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території не надходило жодних актів-претензій, що свідчить про надання послуг належним чином.

З наведених підстав просить стягнути солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Львівського комунального підприємства «Господар» заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 червня 2019 року по 01 червня 2022 року у розмірі 11 887,92 грн.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 09 березня 2023 року в задоволенні позовних вимог Львівського комунального підприємства «Господар» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт стверджує, що починаючи з червня 2019 року до грудня 2021 року йому неправомірно нараховували заборгованість в розмірі 6023,80 грн. за холодну воду, незважаючи на те, що отримувачем плати за холодну воду є ЛМКП «Львівводоканал», а неправомірність такого нарахування встановлена рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 13 вересня 2019 року. Зазначає, що позивачем розроблена шахрайська схема зі стягнення коштів за постачання та відведення холодної води без виконання робіт, за якою позивач намагається щомісячного заволодіти його коштами в розмірі 322,97 грн. без видачі розрахункових документів, які б свідчили про факт виконання робіт. Вказує, що в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд роз'яснив йому право на подання зустрічного позову, однак поданий ним зустрічний позов безпідставно повернуто йому без вирішення питання про прийняття такого в судовому засіданні. Вважає, що задоволення зустрічного позову виключало б задоволення вимог первісного позову, відтак наявні підстави для об'єднання в одне провадження справ за первісним позовом та за зустрічним позовом, а у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити за безпідставністю та стягнути з відповідача 42 332 323,84 грн. на користь Збройних Сил України та 21 166 161, 92 грн. на його користь за зловживання службовим становищем, а також стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1000000 грн. на користь Збройних Сил України за нечесну підприємницьку практику.

Рішення суду також оскаржило Львівське комунальне підприємство «Господар», в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт стверджує, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Зазначає, що пунктом 12 договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01 вересня 2019 року передбачено, що ціна послуги з управління будинку становить 4,32 грн. за кв.м. загальної площі приміщення у будинку. Вказує, що договором передбачені регулярні щомісячні платежі незалежно від надання послуг, вартість яких знижується за наявності актів-претензій, а відсутність актів-претензій свідчить про надання таких послуг. Вважає, що надані відповідачами фотознімки даху на підтвердження того, що такий не ремонтувався, не можуть бути належними доказами, оскільки не містять дату фотознімку, що є важливою обставиною, зважаючи на те, що відносини з надання послуг з управління будинком виникли між сторонами з 01 вересня 2019 року, тобто, з часу укладення договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Звертає увагу, що висновки суду про те, що розрахунок заборгованості включає в себе неправомірно нарахований борг в розмірі 5173,88 грн. є безпідставними, оскільки підтверджуються матеріалами справи. З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 на підтримання доводів поданої ним апеляційної скарги, заперечення щодо задоволення апеляційної скарги ЛКП «Господар», дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності заявлених позовних вимог, оскільки ЛКП «Господар», всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які посилається в обґрунтування позовних вимог, на підтвердження зазначеної позивачем розміру заборгованості відповідачів за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом першим частини першої статті 7 вказаного Закону передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Матеріалами справи підтверджується, що квартира АДРЕСА_2 загальною площею 58,40 кв.м., приватизована та належить на праві приватної власності відповідачам, які значаться зареєстрованими в цій квартирі.

Житловий будинок АДРЕСА_1 перебував на балансі ЛКП «Господар» та перебував на його обслуговуванні.

01.09.2019 між ЛКП «Господар» та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 в особі уповноваженої загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку в особі ОСОБА_5 , укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, відповідно до умов якого позивач зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Згідно з пунктом 2 зазначеного договору управління будинком передбачає надання певних послуг шляхом укладення окремого договору з виконавцем послуг на підставі актів виконаних робіт, а також надання послуг згідно з переліком, визначеним у додатку №1 до договору.

Пункт 5 договору передбачає, що кожен зі співвласників має право одержувати від управителя своєчасно та належної якості послуги з управління згідно із законодавством та умовами договору.

Пункт 7 договору передбачає, що кожен зі співвласників зобов'язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені договором.

Пунктами 12-13 договору визначено ціну послуги з управління та зазначено, що плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Додатком №1 до договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01 вересня 2019 року передбачено перелік і періодичність виконання робіт.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З відомості про нарахування та оплату послуги з утримання будинку та прибудинкової території, долученої позивачем на підтвердження під ставності позовних вимог, вбачається, що відповідачами щомісячно вносилась плата за послуги з утримання будинку АДРЕСА_1 в розмірі 100.00 грн., у розмірі меншому, ніж було нараховано позивачем, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 11887 грн. 92 коп.

Як вбачається з відомості про нарахування та оплату послуги з утримання будинку та прибудинкової території, в розрахунок заборгованості включена заборгованість станом на 01.06.2019 року в розмірі 5173.88 грн., разом з тим позивач просить стягнути заборгованість саме за період з 01.06.2019 року до 01.06.2022 року, що виключає стягнення нарахованої заборгованості станом до 01.06.2019 року, і з врахуванням положень ст. 13 ЦПК України, не може підлягати стягненню за цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивач, всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що вказана у відомостях про нарахування та оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території сума нарахування відповідає фактично наданим відповідачам послугам.

До матеріалів справи ЛКП «Господар» долучив розрахунок тарифу з управління будинком за адресою АДРЕСА_1 щодо надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що надаються управителем шляхом укладення окремого договору з виконавцем послуг, згідно з фактичними обсягами виконаних робіт на підставі актів виконаних робіт, що передбачено пунктом 2.1 договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за період червень 2019 року - травень 2021 року.

Згаданий розрахунок містить розрахунок тарифу за вивіз твердих побутових відходів (ТПВ), тарифу за послуги аварійної служби та тариф за послуги з дератизації.

Однак позивачем не долучено до матеріалів справи договорів управителя, яким є ЛКП «Господар», з виконавцями згаданих вище послуг, які б містили інформацію про вартість наданих послуг, а також не долучено до матеріалів справи актів виконаних робіт і виставлених ЛКП «Господар» рахунків, а відтак суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахувань, зазначених в наданому ЛКП «Господар» розрахунку тарифу з управління будинком за адресою АДРЕСА_1 .

До позовної заяви ЛКП «Господар» долучено звіт по використанню матеріалів на виконання ремонтних робіт період січень 2019 року - грудень 2021 року, який підписано директором та головним бухгалтером ЛКП «Господар».

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження проведення ремонтних робіт по житловому будинку АДРЕСА_1 , що зазначені у звіті по використанню матеріалів на виконання ремонтних робіт період січень 2019 року - грудень 2021 року.

На думку колегії суддів, вірними та обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про те, що позивачем, всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження надання відповідачам послуг з управління багатоквартирним будинком, перелік та періодичність надання яких передбачена додатком до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.09.2019 року, послуг, що надаються управителем шляхом укладення окремого договору з виконавцем послуг, їх вартості, актів виконаних робіт та виставлених рахунків на оплату, що унеможливлює перевірити правильність їх нарахування до оплати відповідачами, підтвердити наявність чи відсутність зазначеного позивачем розміру заборгованості.

Правильність та правомірність наданого ЛКП «Господар» розрахунку заборгованості відповідачів за послугу з утримання багатоквартирного будинку, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не підтверджена позивачем належними та допустимими доказами.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність актів-претензій від відповідачів щодо ненадання в повному обсязі чи частково послуги з утримання багатоквартирного будинку, не є беззаперечним доказом надання такої послуги.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що як вбачається з представлених позивачем відомостей про нарахування та оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території, ціну послуги з управління багатоквартирним будинком розраховано щомісяця за різним тарифом від 4.80 грн. до 7.80 грн., в той час як рішення ЛМР від 09.02.2018 №121 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 31.05.2011 № 561», зокрема яким і обґрунтовує свої вимоги позивач, затверджено тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку та встановлено у будинку АДРЕСА_1 тариф з ПДВ в розмірі 1 грн. 31 коп., а договором від 01.09.2019 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком встановлено ціну послуги з управління - 4.32 грн., а розрахунку вартості наданих мешканцям будинку додаткових послуг, які згідно з умовами договору надаються управителем шляхом укладення окремого договору з виконавцем послуг на підставі актів виконаних робіт та виставленого рахунку, оплата за які розраховується співвласникам будинку окремо, позивачем суду не було надано.

ОСОБА_1 долучив до справи копії повідомлень ЛКП «Господар» на оплату житлово - комунальних послуг, у яких зазначено плату за холодну воду, що колегія суддів вважає неправомірним, оскільки ЛКП «Господар» не надало суду доказів на підтвердження надання ним послуги з постачання холодної води, що надання такої послуги є складовою послуги з управління багатоквартирним будинком.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ЛКП «Господар», всупереч вимогам статті 81 ЦПК України, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги, розміру заборгованості відповідачів за послугу з утримання багатоквартирного будинку, а відтак вважає вірною відмову в задоволенні позовних вимог ЛКП «Господар».

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_1 покликається на те, що ним було подано зустрічний позов (відповідно до ст. 193 ЦПК України), однак зазначені у зустрічному позові позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 судом не були вирішені, поданий ним зустрічний позов судом не розглядався.

З долученого до апеляційної скарги копії зустрічного позову вбачається, що позивачі за зустрічним позовом просили «постановити рішення, яким позов відповідача відмовити за безпідставністю вимог та у порушення ст. ст. Закону України «Про захист прав споживачів», ч. 2 ст.230 ЦК України, 190 ч.4 та 366 КК України, ст.193 ЦПК України; стягнути з відповідача, ЛКП «Господар» 42 332 323,84 грн. на користь Збройних Сил України та 21 166 161, 92 грн. на нашу користь за зловживання службовим становищем та у порушення ст. ст. ч. 2 ст.230 ЦК України, 190 ч.4 та 366 КК України; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1000000 грн. у користь Збройних Сил України за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством».

З протоколу судового засідання №1326171 від 09.03.2023 року Личаківського районного суду м. Львова підтверджується, що судом вирішувалося питання щодо зустрічного позову відповідачів, і протокольною ухвалою судом було відмовлено в прийнятті зустрічного позову, зустрічний позов було повернуто.

А відтак, зустрічний позов, поданий ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , судом першої інстанції не був прийнятий до розгляду, судом першої інстанції не розглядався, рішення за зустрічним позовом судом не ухвалювалося, а відтак вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо задоволення судом апеляційної інстанції вимог за зустрічним позовом не можуть бути задоволені.

Разом з тим, ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до ЛКП «Господар» з позовом про захист прав споживача.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційні скарги не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Господар» - залишити без задоволення.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 09 березня 2023 року- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 14.03.2024 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк

Попередній документ
117683704
Наступний документ
117683706
Інформація про рішення:
№ рішення: 117683705
№ справи: 463/4294/22
Дата рішення: 04.03.2024
Дата публікації: 18.03.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Львівський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (05.06.2024)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 05.06.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги
Розклад засідань:
04.10.2022 10:30 Личаківський районний суд м.Львова
15.11.2022 12:30 Личаківський районний суд м.Львова
25.01.2023 11:00 Личаківський районний суд м.Львова
09.03.2023 14:10 Личаківський районний суд м.Львова
04.03.2024 14:00 Львівський апеляційний суд