вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" березня 2024 р. м. Київ
Справа № 911/3121/23
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства «КИЇВПАСТРАНС» до Приватного підприємства «КРАМБУДІНДУСТРІЯ» про стягнення 400 049,40грн та за зустрічним позовом Приватного підприємства «КРАМБУДІНДУСТРІЯ» до Комунального підприємства «КИЇВПАСТРАНС» про стягнення 724 851,60грн за участі представників від:
позивача - Сердюков О.С. (наказ, посадова інструкція);
відповідача - не з'явився
Рішенням Господарського суду Київської області від 21.02.2024 (а.с.211-220) у даній справі:
- відмовлено повністю у задоволенні первісного позову Комунального підприємства «КИЇВПАСТРАНС» (далі - позивач, КП «Київпастранс») до Приватного підприємства «КРАМБУДІНДУСТРІЯ» (далі - відповідач, ПП «Крамбудіндустрія») про стягнення 400 049,40грн основного боргу;
- зустрічний позов задоволено повністю та стягнуто з КП «Київпастранс» на користь ПП «Крамбудіндустрія» 724 851,60грн основного боргу, а також 10 873грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
Рішення доставлено до електронних кабінетів сторін 08.03.2024 о 01:54, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.221-222).
23.02.2024 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від ПП «Крамбудіндустрія» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу (а.с.223-224), до якої долучено докази направлення відповідної заяви з додатками КП «Київпастранс».
У поданій заяві ПП «Крамбудіндустрія» просить суд стягнути з КП «Київпастранс» 18 600грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.02.2024 розгляд відповідної заяви призначено в судовому засіданні на 11.03.2024 о 17:00; відповідачу за зустрічним позовом встановлений строк для реалізації права на подання заперечень або заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з наданням доказів направлення копій позивачу - 5 днів з дня отримання ухвали (а.с.231-232).
Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 26.02.2024 о 22:59, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.233-234).
07.03.2024 від позивача - КП «Київпастранс» надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, у якій позивач просить відмовити відповідачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000грн (а.с.235-239).
В судове засідання 11.03.2024 представник відповідача не з'явився; про дату, час і місце судового засідання повідомлений шляхом направлення ухвали від 26.02.2024. У заяві про ухвалення додаткового рішення просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника КП «Крамбудіндустрія» (а.с.223-224).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав клопотання про зменшення розміру судових витрат.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу виходить з наступного.
Згідно із п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як визначено п.12 ч.3 ст.2 ГПК України, одним із принципів господарського судочинства є принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, що визначено ч.1 ст.123 ГПК України. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, як передбачено п.1 ч.3 такої норми, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Реалізація права на відшкодування судових витрат відбувається у порядку, визначеному ГПК України, який передбачає декілька етапів.
Так, відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Як унормовано ч.3 такої норми, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Порядок розподілу судових витрат визначений ст.129 ГПК України, в силу ч.8 якої розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази, що встановлено ч.8 ст.129 ГПК України, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, ГПК України визначає послідовність та час вчинення дій учасниками з метою реалізації права на відшкодування судових витрат, що відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідний порядок застосування визначений постановою Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 910/18250/16, 19.08.2021 у справі № 910/11547/19, 26.10.2022 у справі № 911/3001/21, 22.12.2022 у справі № 910/13060/21, 17.01.2023 № 922/4812/21, а також додатковою постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 у справі № 916/1010/21, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 № 922/1964/21.
В силу ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У перших заявах по суті - відзиві (а.с.66-69) та у зустрічному позові, з урахуванням заяви про усунення недоліків (а.с.118-121,163), ПП «Крамбудіндустрія» повідомило, що орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу складає 8 500грн, на підтвердження чого надано: договір №06/06-05 від 06.06.2023 про надання правової допомоги, рахунок на оплату №4 від 04.12.2023, платіжну інструкцію №335 від 06.12.2023 на суму 8500грн та акт прийому передачі послуг №4 від 06.12.2023 (а.с.98-104).
Як визначено ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
При цьому, після прийняття рішення у справі в строк, визначений ч.8 ст.129 ГПК України, відповідач надав докази у підтвердження обов'язку оплатити правову допомогу, надану Адвокатським об'єднання «МАСТ» (далі - АО), частина яких відповідачем могла бути подана до закінчення судових дебатів (рахунок на оплату №6 від 08.02.2024, платіжна інструкція №364 від 13.02.2024), а частина - не могла бути подана, оскільки не існувала на момент звернення до суду з відзивом та зустрічним позовом, проведення судових дебатів (акт прийому-передачі послуг №4 від 22.02.2024).
Отже, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав наступні докази:
договір №06/06-05 від 06.06.2023 про надання юридичних послуг, який укладено між ПП «Крамбудіндустрія» (далі - клієнт) та АО (далі - договір) (а.с.98-101);
акт №4 від 06.12.2023 прийому-передачі послуг на суму 8 500грн (а.с.104);
акт №4 від 22.02.2024 прийому-передачі послуг на суму 10 100грн (а.с.229);
рахунок на оплату №4 від 04.12.2023 на суму 8500грн (а.с.102);
рахунок на оплату №6 від 08.02.2024 на суму 10 100 (а.с.227);
платіжна інструкція №335 від 06.12.2023 на суму 8500грн (а.с.103);
платіжна інструкція №364 від 13.02.2024 на суму 10 100грн (а.с.228);
ордер АА №1286857 від 24.11.2023, виданий АО МАСТ» адвокату Стеценку О.Л, щодо надання правничої (правової допомоги) відповідачу (а.с.64, зворот).
Так, відповідно до умов договору, АО зобов'язується надавати клієнту правову допомогу з питання представництва та захисту прав, інтересів клієнта в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в тому числі в судах всіх рівнів та юрисдикцій, усіх правоохоронних органах всіх ланок тощо, а клієнт - сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених договором (п.1.1 договору).
Згідно п. 1.2 договору правова допомога полягає в:
зборі та правовому аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосуються питання представництва та захисту інтересів;
наданні усних та письмових консультацій та роз'яснень щодо правових питань;
складанні необхідних для представництва інтересів процесуальних документів;
виконанні окремих доручень клієнта;
представництві клієнта з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій та зацікавленій особі, стягувачу або боржнику в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування з питань, що стосуються справи.
Пунктами 3.1-3.2 договору його сторони узгодили, що: гонорар - винагорода об'єднання за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором; гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку 1 до цього договору.
Факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг (п.3.5 договору), а підставою для оплати таких послуг, як визначено п.3.6 договору, - є рахунок, який клієнт оплачує протягом 2 банківських днів з моменту його отримання (п.3.7 договору).
Як визначено п.4.1 договору: він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023 або до моменту досягнення позитивного результату або виконання об'єднанням всіх дій, необхідних для досягнення позитивного результату; закінчення дії договору може бути оформлене актом прийому-передачі послуг, що має бути підписаний сторонами не пізніш ніж через три робочих дні після закінчення договору.
Додатком №1 до договору (а.с.101) його сторони визначили вартість послуг за договором, а саме:
надання письмової або усної консультації, юридичний аналіз документів в т.ч. договорів, підготовка договорів, листів, претензій, заперечень та інших документів, аналіз правової позиції, судової практики тощо (без необхідності виїзду адвоката) - 2 000грн/год;
надання письмової або усної консультації, юридичний аналіз документів, наданих клієнтом (з виїздом адвоката до клієнта) - 2 300грн/год;
представництво клієнта в державних органах, організаціях, підприємствах, направлення адвокатських запитів - 2 300грн/год;
участь адвоката в слідчих діях (допит, обшук, вилучення та тимчасовий доступ та інші), супроводження кримінального провадження при досудовому розслідуванні - 2 300грн/год;
надання правової допомоги в судових провадженнях клієнта, в тому числі підготовка претензій, позовів, відзивів, заперечень та інших процесуальних документів - 2 000грн/год;
виїзд адвоката для участі в судових засіданнях в якості представника/захисника клієнта - 2 700грн/одне судове засідання;
виїзд адвоката в суд для ознайомленням з матеріалами справи клієнта, отримання судових рішень - 2 500грн/год.
Згідно з актами №4 від 06.12.2023, №4 від 22.02.2024 прийому-передачі послуг за договором, АО надані послуги, вартість яких узгоджена сторонами загалом у розмірі 18600грн, а саме: ознайомлення в Господарському суді Київської області з матеріалами справи (1 година) - 2 500грн; підготовка та подання відзиву (1,5 години) - 3 000грн; підготовка та подання зустрічного позову (1,5 години) - 3 000грн; підготовка та подання відповіді на відзив на зустрічний позов (1 година) - 2 000грн; участь адвоката у судових засіданнях (3 засідання - 17.01.2024, 05.02.2024, 21.02.2024, в акті помилково вказано - 21.05.2024 ) - 2700*3=8 100грн.
В якості доказів оплати наданих об'єднанням послуг відповідачем надані платіжні інструкції №335 від 06.12.2023, №364 від 13.02.2024 на загальну суму 18 600грн (а.с. 103,.228).
У вирішенні питання щодо відшкодування позивачу витрат, які він мав понести на оплату професійної правничої допомоги суд виходить з наступного.
Як визначено ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст.126 ГПК України унормовано, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, у розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, ціною позову та значенням її для сторін. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України.
Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №916/1283/17, 30.07.2019 у справі №902/519/18, 21.01.2020 у справі №903/390/18, 21.01.2020 у справі №916/2982/16, 07.07.2020 у справі № 914/1002/19, додаткових постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19, 20.09.2022 у справі №912/423/20, 25.10.2022 у справі №907/438/21).
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Як визначено ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У п.п.19,20 постанови від 07.07.2021 №910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини, разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Як зазначено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, 13.02.2019 у справі № 911/739/15, 01.08.2019 у справі № 915/237/18, додаткових постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.07.2023 у справі № 924/746/22, 21.06.2023 №908/3387/21, для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Верховний Суд вказав, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України, однак, ч.5 наведеної норми визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У відповідній постанові зазначено, що на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6,7,9 ст.129 ГПК України.
Як роз'яснено у відповідній постанові, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст.126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст.129 ГПК України може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, як вказано у вищезгаданій постанові, керуючись ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №911/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У даній справі КП «Київпастранс» скористалося своїм правом та подало клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, вказуючи на неспівмірність розміру таких витрат, з чим суд погоджується частково, враховуючи наступне.
Позивач не погоджується із необхідністю представника відповідача ознайомлюватися з матеріалами справи в суді, оскільки копія первісного позову з додатками направлена відповідачу.
Суд визнає обґрунтованими посилання КП «Київпастранс» щодо неможливості покладення на нього витрат ПП «Крамбудіндустрія», які понесені ним у складі гонорару в частині оплати послуг вартістю 2 500грн на ознайомлення з матеріалами справи, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позивач направив матеріали позовної заяви з додатками на адресу відповідача, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.47-49,53). Отже, відповідач не був позбавлений можливості отримати відповідні документи у відділенні поштового зв'язку і ознайомитись з ними. При цьому, на момент ознайомлення з матеріалами справи представника відповідача у такій справі, окрім отриманих відповідачем процесуальних документів суду, витягів щодо сторін та доказів направлення таким особам копії ухвали, протоколу розподілу, з яким сторони мають можливість ознайомитись на сайті судової влади, інших документів не було. Отже, необхідність ознайомлення з матеріалами справи викликана поведінкою відповідача - не отримання ним поштової кореспонденції, тому покладення відповідних витрат на позивача не може вважатись обгрутованим. Отже, відповіді витрати не можна вважати неминучими та необхідними.
Також, у клопотанні про зменшення розміру витрат, позивач вказував, що до юридичних послуг віднесені послуги з направлення матеріалів до суду та виготовлення копій, що не потребує спеціальних знань. Позивач вказував, що вартість послуг на правничу допомогу у даній справі у розмірі 18 600грн є неспівмірною з реальною складністю справи та не відповідає критерію розумності, такі витрати є завищеними.
Суд вважає такими, що заслуговують на увагу відповідні доводи позивача з наступних підстав.
Так, справу не можна віднести до категорії складних, хоч у ній розглядались одночасно первісний та зустрічний позов, однак, заперечення щодо первісних вимог фактично аналогічні доводам, на підставі яких відповідач заявляв зустрічні вимоги, для розгляду відповідних вимог суд досліджував одні і ті ж докази. Складання зустрічної позовної заяви та відзиву не потребувала витребування додаткових доказів, окрім тих, що перебували у розпорядженні ПП «Крамбудіндустрія», аналізу значної кількості нормативних актів, яким врегульовані відносини сторін, тому витрати на оплату послуг з підготовки та подання відзиву, зустрічного позову, відповіді на відзив (щодо зустрічного позову) у загальному розмірі 8000грн є обґрунтованими.
Однак, суд не вважає розумними і дійсно необхідними, а також такими, що відповідають обсягу фактично виконаної роботи/надання послуг витрати на оплату участі в судовому засіданні представника у загальному розмірі 8100грн. Так, тривалість усіх засідань у даній справі склала трохи більше двох годин і розмір витрат на оплату здійснення представництва у відповідних засіданнях у розмірі 8100грн, зважаючи на обставини справи, обсяг доказів, предмет спору, є значно завищеним і з відповідним доводом позивача погожуєься суд.
Враховуючи наведене, витрати у розмірі 18 100грн на оплату професійної правничої допомоги у даній справі суд вважає необґрунтованими, неспівмірними, непропорційними до предмету спору, складності справи та обсягу поданих документів.
Суд вважає дійсно необхідними, неминучими, співмірними та пропорційними до складності справи, обсягу виконаних об'єднанням робіт та послуг, поведінці сторін, а також враховуючи середню вартість аналогічних послуг, витрати на оплату правової (правничої) допомоги у даній справі у розмірі не більше 12 000грн (8 000грн - підготовка та подання відзиву по справі, підготовка та подання зустрічної позовної заяви, підготовка та подання відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву) та 4000грн (представництво інтересів в суді).
Інші витрати, понесені позивачем на оплату правової допомоги у розмірі 6 600грн суд покладає на відповідача, який взяв на себе відповідні зобов'язання за договором №06/06-05, узгодив вартість та обсяг наданих послуг, підписавши надані вищевказані акти до такого договору, оскільки суд не має повноважень втручатись у відповідні відносини відповідачем та адвокатським об'єднанням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 232-233, 237-238, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Приватного підприємства «КРАМБУДІНДУСТРІЯ» щодо покладення на Комунальне підприємство «КИЇВПАСТРАНС» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18 600грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «КИЇВПАСТРАНС» (ідентифікаційний код 31725604; 04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2) на користь Приватного підприємства «КРАМБУДІНДУСТРІЯ» (ідентифікаційний код 33270749; 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 105-Б) 12 000грн в рахунок часткового відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги.
3. Витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 6 600грн покласти на Приватне підприємство «КРАМБУДІНДУСТРІЯ».
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 15.03.2024.
Суддя А.Р. Ейвазова