Дата документу 13.03.2024Справа № 554/10876/23
Провадження № 1-кс/554/2975/2024
13.03.2024 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 що діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12023170000000591 накладеного ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 16.02.2024 року -
Адвокат ОСОБА_2 звернулася до суду із клопотанням про скасування арешту з майна накладеного ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 16.02.2024 року, та прохала суд скасувати арешт з майна, а саме: мобільний телефон «Iphone 13», у корпусі червоного кольору, s/n: НОМЕР_1 , номер моделі: NLAA3U/A, IMEI 1: НОМЕР_2 , MEID: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , сім-карта: НОМЕР_5 , який упаковано до сейф-пакету НПУ № PSP 1327584.
Адвокат ОСОБА_2 прохала про розгляд клопотання за її відсутності, та прохала клопотання задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вказав, що при вирішенні клопотання покладається на розсуд суду.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до висновку про можливість скасування арешту з майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 16.02.2024 року, виходячи з наступного.
Як встановлено, у провадженні слідчого відділу СУ ГУНП в Полтавській області знаходиться кримінальне провадження №12023170000000591.
16.02.2024 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави накладено арешт на мобільний телефон «Iphone 13», у корпусі червоного кольору, s/n: НОМЕР_1 , номер моделі: NLAA3U/A, IMEI 1: НОМЕР_2 , MEID: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , сім-карта: НОМЕР_5 , який упаковано до сейф-пакету НПУ № PSP 1327584.
Вказала, що з моменту вилучення телефону та накладення на нього арешту пройшло досить багато часу, тому на її думку інформація на наявна на телефоні до цього часу вже має бути використана як доказ та долучена до матеріалів справи, в будь якому іншому змісті вилучений телефон не може бути знаряддям злочину, а не потребує його збереження як речового доказу.
За правилами ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Накладення арешту на певне майно може бути здійснено лише за наявності передбачених у КПК України нормативних підстав, а саме за ст.170 КПК України за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що таке майно: є речовим доказом злочину; підлягає спеціальній конфіскації; підлягає конфіскації як покарання чи заходу кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб; для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. При цьому, можливість накладення арешту за відповідними змінами до ст.170 КПК України окремо встановлюється для: 1) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого; 2) третіх осіб; 3) для юридичних осіб щодо яких застосовуються заходи кримінального провадження.
Згідно ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК у випадку, передбаченому п.1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Єпропейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греціг" (ВП). заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля ( рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series A N 296-A, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами," має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series A N 98).
Приймаючи дане рішення виходжу також з наступного.
У данному випадку, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, як позбавленням права використання та розпорядження ним. Окрім того слідчим, не надано суду доказів, які б вказували на необхідність арешту майна, тому суд з урахуванням того, що майно, не містять на собі слідів злочину, та володілець майна не має статусу в рамках даного кримінального провадження, вважає за можливе скасувати арешт з вказаного майна.
З урахуванням викладеного клопотання підлягає до задоволення.
На підставі викладеного і керуючись ст. 170, 173, 174, 303, 306-307, 309 КПК України
Клопотання адвоката ОСОБА_2 що діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12023170000000591 накладеного ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 16.02.2024 року - задовольнити.
Скасувати арешт на майно накладений на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 16.02.2024 року в рамках кримінального провадження №12023170000000591, а саме:
мобільний телефон «Iphone 13», у корпусі червоного кольору, s/n: НОМЕР_1 , номер моделі: NLAA3U/A, IMEI 1: НОМЕР_2 , MEID: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , сім-карта: НОМЕР_5 , який упаковано до сейф-пакету НПУ № PSP 1327584.
Повернути вказане майно ОСОБА_4 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1