Дата документу 12.03.2024Справа № 554/243/21
Провадження № 1-кс/554/2888/2024
12 березня 2024 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, в порядку ст.303 КПК України,-
Заявник ОСОБА_3 звернувся до Октябрського районного суду м.Полтави зі скаргою на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, в порядку ст.303 КПК України, в якій просить скасувати постанову слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_4 від 03.11.2023 року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020170000001426 від 15.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України; зобов'язати слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, визнати ОСОБА_3 потерпілим та допитати в якості потерпілого у зазначеному кримінальному провадженні.
В обґрунтування вимог заявник вказав, що слідчим першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020170000001426 від 15.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
ОСОБА_3 05.10.2023 року звернувся до слідчого з письмовим клопотанням про визнання його потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні.
20.02.2024 року заявником було отримано постанову слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_4 від 03.11.2023 року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020170000001426 від 15.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
ОСОБА_3 вважає постанову слідчого від 03.11.2023 року про відмову у визнанні потерпілим необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню.
Так, заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення стосувалася неправомірних дій працівників ГУНП в Полтавській області та прокуратури Полтавської області щодо нього під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016170300000829 від 16.06.2016 року. Зазначеними неправомірними діями працівників ГУНП в Полтавській області та прокуратури Полтавської області заявнику було завдано моральної та фізичної шкоди. Відповідно до висновку судово-медичного експерта №847 від 11.07.2017 року, наданого ОСОБА_3 слідчому, ОСОБА_3 було завдано значну кількість тілесних ушкоджень.
З метою встановлення усіх обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, враховуючи заподіяння ОСОБА_3 злочином шкоди, є необхідність у визнанні його потерпілим у даному кримінальному провадженні, проведенні допиту в якості потерпілого для з'ясування усіх відомих обставин кримінального правопорушення, а також того, за яких саме обставин було завдано шкоди.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у скарзі.
Слідчий, прокурор до суду повторно не з'явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином. Відсутність слідчого, прокурора, відповідно до положень ст.306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
Суд, вислухавши заявника, дослідивши матеріали скарги, оцінивши докази за скаргою, приходить до наступного.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Законодавець в ч. 1 ст. 2 КПК України передбачив, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020170000001426 від 15.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Заявник ОСОБА_3 05.10.2023 року звернувся до слідчого з письмовим клопотанням про визнання його потерпілим у зазначеному кримінальному провадженні.
Постановою слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_4 від 03.11.2023 року відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020170000001426 від 15.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України (а.с.3-4).
Зокрема, згідно постанови, під час проведення досудового розслідування не здобуто будь-яких об'єктивних ознак здійснення працівниками правоохоронних органів службової недбалості під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, та не здобуто будь-яких доказів їх вчинення, що в свою чергу виключає завдання шкоди ОСОБА_3 .
Із змісту ч.5 ст.55 КПК України випливає, що у разі відмови особі у визнанні її потерпілою, слідчий або прокурор виносить мотивовану постанову, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно вимог ст. 303 КПК України рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, можуть бути оскаржені тільки під час досудового розслідування.
У відповідності до ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмова у задоволенні скарги.
Частиною першою ст.55 КПК України визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Разом з тим ч.5 даної статті визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Відповідно до ст. 110 КПК України, в постанові слідчого обов'язково повинні бути зазначені зміст обставин, які є підставою для прийняття постанови, мотиви прийняття рішення, їх обґрунтування.
Відповідно до ст. 223 КПК України слідчі(розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Відповідно до ст.93 ч.3 КПК України ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку ,передбаченому ст. 220 цього Кодексу.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав або відмовити, про що виноситься вмотивована постанова.
Суд вважає, що слідчим першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.220 КПК України вирішено клопотання ОСОБА_3 про проведення процесуальних дій, прийнята постанова від 03.11.2023 року містить обґрунтування відмови у задоволенні вимог заявника.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Із змісту абз. 2 п. 12 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 09.11.2012 року № 1640/0/4-12 вбачається, що, якщо підстави для задоволення скарги відсутні, слідчий суддя постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги, яка не підлягає оскарженню.
Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Суд вважає, що обґрунтовуючи відмову у задоволенні клопотання, слідчим було переконливо доведено відсутність необхідності в задоволенні клопотання ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні.
Суд приходить до висновку, що аналіз викладених обставин справи і діючого законодавства свідчить про відсутність підстав для задоволення скарги.
Частиною 3 ст. 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, в порядку ст.303 КПК України,- залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1