Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/2013/23
Провадження № 2/542/79/24
05 березня 2024 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника третьої особи - Кас'яненко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради, як органу опіки і піклування, в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Новосанжарської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,
20 листопада 2023 року Виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради, як орган опіки і піклування, в інтересах малолітнього ОСОБА_2 (надалі також - позивач) звернувся до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_3 (надалі також - відповідач, ОСОБА_3 ), третя особа: Служба у справах дітей Новосанжарської селищної ради (надалі також - третя особа, Служба у справах дітей), за змістом якої позивач просив позбавити громадянку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 21 листопада 2023 року позовна заява залишена без руху, позивачу встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 18).
28 листопада 2023 року позивач усунув недоліки позовної заяви (а.с. 22).
На виконання вимог частини 6 статті 187 ЦПК України, з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, судом 30 листопада 2023 року направлено запит до відповідного органу реєстрації (а.с. 24).
Відповідно до інформації Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області за № 106/16.3-38, яка надійшла до суду 04 грудня 2023 року, відповідачка - ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25).
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 05 грудня 2023 року після отримання відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 27).
Ухвалою суду від 10 січня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 43).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що гр. ОСОБА_3 є матір'ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після народження дитини вона проживала у с. Клюсівка Полтавського району, а потім переїхала до м. Полтави, де разом із сином перебувала у центрі адаптації для бездомних осіб та звільнених з місць позбавлення волі. Вказано, що відповідачка вела асоціальний спосіб життя, вживала алкоголь, залишала дитину на сторонніх осіб, неналежно виконувала батьківські обов'язки.
Під час обстеження умов проживання гр. ОСОБА_3 з її малолітнім сином було встановлено незадовільний стан здоров'я дитини, у зв'язку з чим дитину було влаштовано до КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» для проходження обстеження та лікування. Однак мати життям, здоров'ям та лікуванням дитини не займалася. В подальшому дитину було переведено до педіатричного відділення КНП «Новосанжарська ЦРЛ» за місцем реєстрації матері в присутності представника служби у справах дітей без супроводу матері.
Позивачем вказано, що відповідачка за час лікування дитини до лікарні не з'являлась, у зв'язку з цим, головним лікарем КНП «Новосанжарська ЦРЛ» у присутності дільничного офіцера поліції сектору превенції Новосанжарського ВП складено акт про закладу охороно здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я.
Зазначено, що відповідно до розпорядження голови Новосанжарської державної адміністрації малолітньому ОСОБА_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та влаштовано до КП «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини», поставлено на первинний облік дітей, позбавлених батьківського піклування.
Зазначено, що відповідачка всупереч вимогам статей 150,155 СК України самоусунулась від виконання батьківських обов'язків, не виховує, не навчає, не доглядає, не готує до самостійного життя, не надає будь-яких видів допомоги своїй дитині.
Враховуючи викладені обставини, спираючись на норми сімейного законодавства, позивач звернувся до суду із позовом про позбавлення матері, ОСОБА_3 , її батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 на підставі пункту 2 частини 1 статті 164 СК України.
Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви з додатками та судовою повісткою направлялися на зареєстровану адресу відповідачки та були отримані останньою 15 грудня 2023 року (а.с. 31).
Своєю ухвалою від 05 грудня 2023 року суд встановлював відповідачці п'ятнадцятиденний строк із дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов разом із усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідачки.
Правом подати відзив на позов відповідачка не скористалась.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачка своїм правом подати відзив на позов не скористалась, з огляду на що суд прийшов до висновку про можливість вирішити спір за наявними матеріалами.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві,просила позов задовольнити в повному обсязі.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Новосанжарської селищної ради - у судовому засіданні вказала на доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківськи прав.
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання, призначене на 05 березня 2024 року, не з'явилась, про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, заяви про розгляд справи без її участі чи відзиву на позов не надавала.
Поштове відправлення із судовою повісткою про проведення судового засідання, призначеного на 05 березня 2024 року, яке направлялась на зареєстровану адресу відповідачки - повернулось до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 53-55).
З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачці.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на викладене, враховуючи наявність у матеріалах справи висновку про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3 , суд вирішив розгляд справи здійснювати за даної явки та на підставі документів, наявних у матеріалах справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10 січня 2019 року, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис за № 3, його батьками записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 (а.с. 6).
Відповідно до витягу із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України встановлено, що відомості про батька дитини - « ОСОБА_2 » записано за вказівкою матері (а.с. 7).
10 лютого 2020 року в КНП «Новосанжарська центральна районна лікарня» працівниками закладу лікарем-педіатром ОСОБА_4 та медичною сестрою ОСОБА_5 у присутності дільничного офіцера поліції сектору перевнції Новосанжарського ВП ГУНП в Полтавській області Кобченка А.С. та представника Служби у справах дітей Новосанжарської РДА Медвєдєвої Т.В. складено акт закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я, відповідно до якого встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в КНП «Новосанжарська центральна районна лікарня» виявлена покинута дитина чоловічої статі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір - ОСОБА_6 . Дитина поступила в лікарню 28 січня 220 року, та була переведена з КП «ДМКЛ ПМР» (а.с. 10).
Відповідно до розпорядження голови Новосанжарської районної державної адміністрації від 20 лютого 2020 року № 29 «Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_2 », останньому надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, вирішено влаштувати його в державний заклад на повне державне утримання, та доручено Службі у справах дітей забезпечити першочергове право дитини на влаштування в сім'ю громадян України. (а.с. 11).
На підставі рішення Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 10 серпня 2021 року № 77 «Про встановлення опіки та призначення опікуна над малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 » встановлено опіку над малолітньою дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначеного опікунами над дитиною - гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 12).
В той же час, з інформації ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 07 квітня 2023 року № 2361/115/123/01-2023, на запит начальника Служби у справах дітей Новосанжарської ТО, повідомлено, що постійне місце проживання гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не вдалося встановити; зареєстрована ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , однак зі слів мешканців проживає у м. Полтава (а.с. 13).
Отже, дитина - ОСОБА_2 - не проживає разом зі своєю матір'ю.
Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , який затверджений рішенням Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, як органом опіки та піклування, 28 вересня 2023 року за № 362 встановлено, що на обліку служби у справах дітей Новосанжарської селищної ради перебуває дитина, позбавлена батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який потребує соціально-правового захисту, так як його мати самоусунулась від виконання батьківських обов'язків стосовно сина. ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але за вказаною адресою тривалий час не проживає. Після народження дитини вона проживала в с. Клюсівка, Полтавський район, пізніше переїхала до м. Полтави, де разом із дитиною перебувала в центрі адаптації для бездомних осіб та звільнених з місць позбавлення волі. За повідомленнями співробітників центру, ОСОБА_3 вела асоціальний спосіб життя, вживала алкоголь, залишала дитину на сторонніх осіб, неналежно виконувала батьківські обов'язки.
24 січня 2020 року працівниками служби у справах дітей виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради спільно з представниками відділення поліції № 1 було проведено обстеження умов проживання гр. ОСОБА_3 з її малолітньою дитиною та встановлено незадовільний стан здоров'я дитини. Внаслідок цього хлопчик був влаштований до КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» для проходження обстеження та лікування, однак мати не займалась його життям, здоров'ям та лікуванням. 20 січня 2020 року хлопчик був переведений до педіатричного відділення КНП «Новосанжарська ЦРЛ» за місцем реєстрації матері в присутності представника служби у справах дітей, без супроводу його матері.
За період лікування у закладі мати, ОСОБА_3 , до лікарні не з'являлася, станом здоров'я сина не цікавилася. 10.02.2020 у лікарні, де перебував хлопчик, було складено акт закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я. Розпорядженням голови Новосанжарської районної державної адміністрації ОСОБА_2 було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштовано до КП «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини», посталено на первинний облік дітей, позбавлених батьківського піклування службою у справах дітей Новосанжарської райдержадміністрації. Дитина влаштована під опіку громадян України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в с. Розсошенці Полтавського району.
Мати дитини жодного разу до служби у справах дітей не зверталася, життям та здоров'ям сина не цікавилася. За місцем реєстрації гр. ОСОБА_3 не проживає, на даний час місце її перебування невідоме. Відомості про батька дитини записані за вказівкою матері відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
В порушення вимог статей 150, 155, 164, 165 СК України, гр. ОСОБА_3 самоусунулась від виконання покладених на неї обов'язків, утриманням та вихованням сина не займається, його життям та здоров'ям не цікавиться.
З огляду на викладене Виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради, як орган опіки та піклування, вказав на доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3 відносно її малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Враховуючи те, що мати ОСОБА_3 самоусунулась від виконання покладених на неї обов'язків, утриманням та вихованням сина не займається, його життям та здоров'ям не цікавиться, Виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради, як орган опіки і піклування, звернувся до суду із позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітнього сина - ОСОБА_2 .
Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.
Норми права, які підлягають застосуванню
Згідно з частиною третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно зі статтю 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Висновки щодо правозастосування
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що ОСОБА_3 у порушення положень статті 150 СК України не забезпечила піклування про здоров'я свого сина, його фізичний, духовний та моральний розвиток.
Судом встановлено, що дитина - ОСОБА_2 - не проживає разом із своєю матір'ю, матір самоусунулась від піклування над дитиною, покинула дитину у лікарні та не забрала її, внаслідок чого дитині був наданий статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та дитина передана від опіку інших громадян.
Той факт, що відповідачка не виявила щодо своєї дитини батьківського піклування підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Зокрема, із акта закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був виявлений покинутим у КНП «Новосанжарська центральна районна лікарня» (а.с. 10).
На підставі розпорядження голови Полтавської районної державної адміністрації від 20.02.2020 № 29 йому надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с. 11).
Рішенням Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 10.08.2021 № 77 встановлено опіку над малолітньою дитиною, позбавленою батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та призначеного опікунів (а.с. 12).
Висновком про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , що затверджений рішенням Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, як органом опіки та піклування, 28 вересня 2023 року за № 362 встановлено, що в порушення вимог статей 150, 155, 164, 165 СК України, гр. ОСОБА_3 самоусунулась від виконання покладених на неї обов'язків, утриманням та вихованням сина не займається, його життям та здоров'ям не цікавиться, з огляду на що її доцільно позбавити батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 .
Відомостей, що спростовують викладені у висновку факти, відповідачкою не надано, жодних заперечень щодо позовних вимог до суду від неї не надходило.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що мати ОСОБА_3 самоусунулась від виконання покладених на неї обов'язків, взагалі не цікавиться життям дитини, не виявила щодо неї батьківського піклування, а отже, не забезпечила права дитини на належне батьківське виховання, покладене на неї статтею 152 Сімейного кодексу України.
Зазначені обставини, як кожна окремо, так і в своїй сукупності, можна розцінювати як ухилення ОСОБА_3 від забезпечення права дитини на належне батьківське виховання, в зв'язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення її батьківських прав відносно сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Враховуючи викладене, позовна заява Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради, як органу опіки і піклування, в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , підлягає задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати, понесені Виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради, під час сплати судового збору в розмірі 2684 грн, необхідно стягнути на його користь з відповідачки ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, керуючись частиною 6 статті 259, статтями 263-265, 268 ЦПК України,
Позовну заяву Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради, як органу опіки і піклування, в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Новосанжарської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,- задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,на користь Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради, як органу опіки і піклування, ЄРДПОУ 04382553, судовий збір у розмірі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: Виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, як орган опіки і піклування, код ЄДРПОУ 04382553, вул. Центральна, 23, селище Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область;
відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;
третя особа: Служба у справах дітей Новосанжарської селищної ради, код ЄДРПОУ 44216343, вул. Центральна, 23, селище Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область.
Повний текст рішення складений 15 березня 2024 року.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва