Справа № 449/809/23 Головуючий у 1 інстанції: Борняк Р.О.
Провадження № 22-ц/811/225/24 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
15 березня 2024 року м. Львів
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С.М.,
суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 13 грудня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Бібрська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
в серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Бібрська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 17 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Бібрська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою залишено без руху і надано позивачу термін для виправлення недоліків.
Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 13 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Бібрська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою визнано неподаною і повернуто позивачу.
Ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 13 грудня 2023 року в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , подавши в січні 2024 року апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 13 грудня 2023 року, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в оскаржуваній ухвалі суд не посилається на законодавство, яке зобов'язує його мати електронну адресу та електронний кабінет та, те, як правильно засвідчувати копії долучених документів до матеріалів позовної заяви. Заявник керується Цивільним процесуальним кодексом України, де зазначено, що головуючий суддя у справі посвідчує відповідність фотокопій оригіналу документів.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача та третьої особи у справі не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З матеріалів справи убачається, що ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 18 липня 2023 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третьої особи: Бібрської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 17 листопада 2023 року задоволено клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху, залишено її без руху і надано позивачу термін для виправлення недоліків, а саме:
- зазначення реєстраційних номерів облікової картки платника податків або номерів і серії паспортів позивача та відповідача, номерів засобу зв'язку відповідача, офіційних електронних адрес, за наявності, та надання відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів позивача, відповідача та третьої особи;
- надання доказів, що підтверджують право власності або право постійного користування земельною ділянкою, а також підтверджують суть перешкод у користуванні такою земельною ділянкою;
- зазначення відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- зазначення відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, а також зазначення наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додані до заяви;
- надання підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- засвідчення фотокопії долучених до позовної заяви документів).
Встановлено строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
30 листопада 2023 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 в якому він повідомляє, що:
- є користувачем земельної ділянки № НОМЕР_1 , про що вказано в листі від 13.06.2023 року Бібрської міської ради (копію якого долучає);
- ним не вживались заходів досудового врегулювання спору;
- не вживались заходи забезпечення доказів;
- у нього є оригінали письмових доказів;
- не подавав іншого позову на той же предмет спору з цих же підстав;
- фотокопії з документів завірить його представник.
Також просив продовжити розгляд справи.
Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 13 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: Бібрської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою визнано неподаною і повернуто позивачу.
Ухвала мотивована тим, що оглянувши клопотання позивача про виправлення недоліків позовної заяви, суд встановив, що позивач не усунув частину недоліків, а саме:
- не зазначив свої реєстраційні номери облікової картки платника податків або номер і серію паспорта та за можливістю відповідача;
- номер засобу зв'язку відповідача;
- офіційні електронні адреси та відомості про наявність або відсутність електронних кабінетів позивача, відповідача та третьої особи.
Крім цього позивач не засвідчив фотокопії долучених до позовної заяви документів, а лише зазначив, що його представник завірить документи.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви встановлено статтею 175 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Аналіз вказаних норм процесуального закону свідчить, що визнання позовної заяви неподаною та повернення її заявнику можливе лише в разі не усунення заявником недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
У статті 257 ЦПК України передбачені підстави для залишення заяви без розгляду. Зокрема, згідно із пунктом 8 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Для залишення позову без розгляду з даної підстави важливим є момент виникнення цих недоліків, адже такі повинні існувати саме на момент відкриття провадження у справі, проте виявлені судом після цього моменту.
Стаття 257 ЦПК України передбачає вичерпний перелік підстав для залишення позовної заяви, провадження за якою відкрите, без розгляду через виникнення обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Відповідно до положень частини третьої статті 175 ЦПК України, в редакції чинній на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (DE LA PRADELLE v. FRANCE, № 12964/87, § 28, ЄСПЛ, від 16 грудня 1992).
Щодо не зазначення позивачем свого та відповідача реєстраційних номерів облікової картки платника податків або номера і серії паспорта, колегія суддів виходить з того, що такі відомості щодо відповідач можуть бути зазначені позивачем лише за умов, що такі йому відомі. Це саме стосується і номера засобу зв'язку відповідача, та його офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Оскільки редакція частини третьої статті 175 ЦПК України, станом на момент відкриття провадження у справі не містила вимоги зазначати в позовній заяві відомості про наявність або відсутність електронних кабінетів позивача, відповідача та третьої особи, оскільки такий обов'язок виник з 18 жовтня 2023 року, тобто з моменту введення в дію Закону України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», мотиви оскаржуваної ухвала ґрунтуються на неправильному застосуванні норм процесуального права.
При цьому, колегія суддів також враховує, що не зазначення позивачем в позовній заяві свого РНОКПП, саме по собі не є тим вирішальним недоліком, який не може бути усунений під час розгляду справи, та не свідчить про неможливість її розгляду.
За частиною другою статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта статті 95 ЦПК України).
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частина п'ята статті 95 ЦПК України).
Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина шоста статті 95 ЦПК України).
За обставинами цієї справи, з огляду на те, що позивачем вказано про знаходження у нього оригіналів документів, доданих до позовної заяви, а також про їх засвідчення його представником під час розгляду справи, колегія суддів вважає мотиви оскаржуваної ухвали щодо невиконання позивачем цього недоліку юридично безпідставними, а відтак такими, що не перешкоджають подальшому розгляду справи.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (стаття 379 ЦПК України).
Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі, позовна заява ОСОБА_1 в цілому відповідала вимогам, які ставляться до неї процесуальним законом, відтак залишення її в подальшому без руху, а потім і без розгляду, лише з формальних підстав, які не можуть перешкодити розгляду справи по суті, свідчить про незаконність такої ухвали, що має своїм наслідком скасування такої, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 379, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 13 грудня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 15 березня 2024 року.
Головуючий С.М. Копняк
Судді: С.М. Бойко
А.В. Ніткевич