14.03.2024
Справа № 497/36/24
Провадження № 2-во/497/8/24
про виправлення описки
14.03.2024 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кравцової А.В.,
секретар судового засідання Ільєва Д.Д.,
розглянувши без участі сторін заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 01.02.2024р. був задоволений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Одночасно суд вирішив залишити дитину проживати з батьком за адресою його фактичного проживання: АДРЕСА_1 .
Проте, 13.03.2024р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про виправлення описки у вищевказаному судовому рішенні, стверджуючи, що у третьому абзаці резолютивної частини вказаного рішення помилково не зазначено, що дитину суд залишив проживати з батьком на його "самостійному вихованні та утриманні".
У судове засідання щодо вирішення питання про виправлення описки сторони не прибули, але їх неявка не перешкоджає розгляду даного питання.
Згідно ст.269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки, неявка сторін не перешкоджає в розгляді цього питання судом.
Вивчивши доводи заяви та матеріали справи №497/36/24 (провадження №2/497/212/24), суд дійшов висновку, що вимоги заяви є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, оскільки в тексті вказаного судового рішення відсутні описки та помилки, адже в ході розгляду справи не розглядалися питання щодо виховання та утримання дитини, і така вимога не міститься в резолютивній частині позову - позов містить єдину вимогу про розірвання шлюбу з вирішенням питання про зашення дитини проживати з батьком, тому суд, задовольнивши вимогу позову, зазначив, що дитина залишається проживати з батьком.
Чинним законодавством дісно передбачено, що суд, розглядаючи позов про розірвання шлюбу може вирішити разом з цим рішенням питання про відновлення дошлюбного прізвища дружині (чоловіку), хто його змінив у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, взявши прізвище другого з подружжя, крім того, суд може вирішити питання про залишення дитини проживати з однм з батьків, якщо відсутній спір про визначення місця проживання дитини, однак чинне законодавство не містить ані положень, ані вимог уточнювати що значить залишення дитини проживати з одним з батьків, зокрема, - щодо самостійного чи спільного виховання і утримання дитини.
15.01.2020р. Верховний Суд у справі №200/952/18 відмовив у задоволенні касаційної скарги чоловіка на заочне рішення про розірвання шлюбу, при цьому зазначив:
"згідно ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Закон не визначає, які саме заходи може застосовувати суд для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи. Надання строку для примирення є лише правом суду, а не його обов'язком. Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини має надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло. За загальним правилом, за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини. Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами. Скаржник не подавав до місцевого суду своїх заперечень щодо проживання спільної дитини разом з матір'ю, заява про перегляд заочного рішення та апеляційна скарга, подана скаржником на рішення місцевого суду, таких доводів також не містять. Оскільки місцевий суд під час розгляду цієї справи не вирішував питання про визначення місця проживання дитини, а спору щодо її проживання не було, суд міг вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу".
Таким чином, враховуючи обставини справи №497/36/24 (провадження №2/497/212/24) ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що відсутні підстави вважати, що судом допущено описку в резолютивній частині зазначеного у заяві рішення, адже чинним законодавством не предбачено уточнювати як саме і на яких умовах суд може, чи має право, чи зобов'язаний вирішити питання про залишення дитини проживати з одним з батьків, оскільки питання щодо виховання та утримання дитини є самостійними вимогами, які суд має розглянути з встановленням обставин і дослідженням доказів, однак в мжах вказаної справи суду такі докази не надавалися і не досліджувалися.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги заяви задоволенню не підлягають, а заявнику слід роз'яснити, що він для вирішення питання щодо виховання та утримання дитини має право звернутися до суду з позовом, зазначивши ці питання самостійними вимогами за наявності спору між батьками дитини щодо цих питань; в разі ж відсутності спору ці питання вирішуються у добровільному договірному порядку, і такий договір сторони мають право завірити нотаріально або виконувати дез його укладання у письмовому порядку.
Керуючись ст.ст.269, 353, 354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя А.В. Кравцова