Провадження № 3/679/45/2024
Справа № 679/1620/23
12 березня 2024 року
місто Нетішин Хмельницької області
Суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Безкровний Ігор Григорович, розглянувши за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Лужняка Ю.Г. у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин Хмельницької області об'єднану справу про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
01 грудня 2023 року о 22:42 год. ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Шевченка м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, керував автомобілем «Skoda Octavia» із реєстраційним номером НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя, порушення мови, - та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі м. Нетішин.
Крім того, 08 грудня 2023 року о 12:10 год. ОСОБА_1 , рухаючись поблизу будинку 2/10 по вул. Енергетиків м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, керував автомобілем ВАЗ 2108 із реєстраційним номером НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, - та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп?яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager 6810» та у медичному закладі у встановленому законом порядку.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, його захисник не заперечував проти розгляду справи за відсутності свого підзахисного. З огляду на позицію захисника та приписи ч. 2 ст. 268 КУпАП, згідно з якою під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суддя вважав за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є зокрема всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
У ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» № 1306 від 10.10.2001, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-ХІІ від 30.06.1993 також наголошується, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Із пункту 2.5 ПДР України вбачається, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачається адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 розд. І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно з п.п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих адміністративних правопорушень підтверджується наступними дослідженими суддею доказами:
- протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД № 302823 від 01.12.2023 та серії ААБ № 167332 (а.с. 3, 35);
- відеозаписами, на яких зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу «Драгер» та у медичному закладі після виявлення в нього ознак алкогольного сп'яніння працівниками поліції (а.с. 8, 42).
Із досліджених доказів суддею встановлено, що 01.12.2023 о 22:42 год. ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Шевченка м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області та керуючи автомобілем «Skoda Octavia» із реєстраційним номером НОМЕР_2 , був зупинений працівниками поліції, які виявили в нього ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим ними було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд для виявлення стану сп'яніння на місці зупинки та (якщо він буде не згоден із результатами огляду на місці або відмовляється від такого огляду) у медичному закладі, проте останній від проходження відповідного огляду як на місці зупинки його транспортного засобу, так і у медичному закладі відмовився, а отже в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, із досліджених доказів суддею встановлено, що 08.12.2023 о 12:10 год. у ОСОБА_1 , який рухався поблизу будинку № 2/10 по вул. Енергетиків м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області та керував автомобілем ВАЗ 2108 із реєстраційним номером НОМЕР_3 , після зупинки його транспортного засоби працівники поліції виявили в нього ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим ними було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд для виявлення стану сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу «Драгер 6820» та (якщо він буде не згоден із результатами огляду на місці або відмовляється від такого огляду) у медичному закладі, проте останній від проходження відповідного огляду як на місці зупинки його транспортного засобу, так і у медичному закладі (після доставлення його туди, на чому він спочатку наполягав) відмовився, а отже в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, суддя вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази, що спростовують чи ставлять під сумнів факт керування ОСОБА_1 транспортними засобами за обставин, що зазначаються у відповідних протоколах про адміністративні правопорушення, або ж факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння після виявлення працівниками поліції ознак відповідного сп'яніння.
Захисник у судовому засіданні зазначав, що наявний у матеріалах справи відеозапис із камер спостереження, зроблений на телефон, не може бути доказом керування ОСОБА_1 транспортним засобом 08.12.2023, проте суддя не може погодитися із такими зауваженнями з урахуванням визначення доказів у справі про адміністративне правопорушення, що наводиться у ст. 251 КУпАП, позаяк відповідний відеозапис дає можливість встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи.
Крім того, як 01.12.2023, так і 08.12.2023 під час спілкування із працівниками поліції ОСОБА_1 спочатку заперечував, однак потім підтвердив факт керування ним транспортним засобом, що вбачається із досліджених суддею відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції.
Так, 01.12.2023, коли працівник поліції підійшов до транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 після його зупинки, останній сидів на передньому пасажирському сидінні, при цьому у транспортному засобі інших осіб не було, із автомобіля після його зупинки ніхто не виходив, а сам ОСОБА_1 , очевидно пересівши із сидіння водія, переконував працівників поліції, що автомобіль «їде автоматично», намагаючись ввести їх в оману. Крім того, під час розмови із працівниками поліції ОСОБА_1 імітував телефонну розмову з особою, яка нібито керувала автомобілем, однак після викриття імітації працівниками поліції не заперечував, що намагався таким чином ввести їх в оману. При цьому під час подальшої розмови ОСОБА_1 зізнався працівникам поліції, що саме він керував автомобілем і перебуває у стані алкогольного сп'яніння, після чого протягом тривалого часу намагався переконати їх не складати протокол про адміністративне правопорушення, категорично відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі.
08.12.2023 ОСОБА_1 спочатку демонстративно уникав діалогу із працівниками поліції, постійно комусь телефонуючи, але згодом під час розмови із працівниками поліції стверджував, що зупинився сам, бо його машина заглухла через технічну несправність (12:28 год. та 12:46 год. на відеозаписі), тобто визнав факт керування транспортним засобом. Відмовившись проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, він погодився пройти такий огляд у медичному закладі, проте після доставлення його у лікарню працівниками поліції повторно відмовився від проходження такого огляду.
Доводи захисника стосовно того, що матеріали справи не містять доказів правомірності зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 є неспроможними, оскільки такі доводи не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов'язку водія транспортного засобу пройти відповідний огляд на стан сп'яніння на вимогу поліцейського, - аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 127/19283/17.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2007 у справі «О?Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» наголосив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов?язки у правовому полі.
З огляду на конкретні обставини справи відсутність у її матеріалах доказів наявності законних підстав для зупинки транспортних засобів жодним чином не спростовує факт відмови ОСОБА_1 , який керував цими транспортними засобами, від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння, що підтверджується наявними у справі та дослідженими суддею доказами - так само, як і відсутність у матеріалах справи направлення ОСОБА_1 на огляд у медичний заклад (на що також посилався захисник), від проходження якого він зрештою відмовився у лікарні, - позаяк ці обставини не впливають на доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 ПДР України та наявності у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя також критично оцінює посилання захисника на те, що 01.12.2023 працівник поліції не оголосив ОСОБА_1 виявлені в останнього ознаки алкогольного сп'яніння, оскільки Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів не передбачає обов'язку працівника поліції інформувати водія про наявність таких ознак та конкретизувати їх.
Таким чином, суддя вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, що полягають у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При цьому суддя бере до уваги рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006, в якому зазначається, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_1 , відомості про притягнення якого до адміністративної відповідальності протягом року в матеріалах справи відсутні, ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих чи обтяжуючих обставин, суддя вважає за необхідне накласти на нього із застосуванням ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
За таких обставин, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 536,80 грн (з урахуванням того, що відповідні правопорушення були скоєні ним у 2023 році).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-9, 23, 24, 27, 30, 33-36, 401, 130, 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього із застосуванням ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, в дохід держави (номер рахунку отримувача (IBAN) - UA748999980313060149000022001; отримувач коштів - ГУК у Хмельницькій області /Хмельницька обл./ 21081300; код банку отримувача (ЄДРПОУ) - 37971775; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) - 899998; код класифікації доходів бюджету - 21081300) із позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у розмірі 536,80 грн (п'ятисот тридцяти шести гривень вісімдесяти копійок)
Повний текст постанови складений 15.03.2024.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в добровільному порядку в п'ятнадцятиденний строк із дня вручення копії постанови сума штрафу буде стягнута в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк із дня винесення постанови до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців. У разі її оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду апеляційної скарги.
Суддя І.Г. Безкровний