Справа № 597/180/24
Провадження № 1-кп/597/45/2024
"14" березня 2024 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області
в складі: судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211150000004 від 03.01.2024 року, з угодою про визнання винуватості, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чернотичі Сосницького району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, невійськовозобов'язаного, освіта професійно-технічна, непрацюючого, неодруженого, раніше несудимого в порядку ст.89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 Кримінального кодексу України
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
06.10.2023 року Чортківським районним судом Тернопільської області за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №181202 від 20.09.2023 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, винесено постанову у справі №6087/2371/23 провадження №3/608/987/2023, яка набрала законної сили 17.10.2023 року, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень в дохід держави з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, 27.10.2023 року о 19 годині 50 хвилин керував мотоциклом «Вайпер» б/н та, рухаючись по автодорозі Р-24 (Татарів - Косів - Коломия - Борщів - Кам'янець Подільський), був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Стосовно ОСОБА_3 працівниками поліції складено протоколи про адміністративні правопорушення від 27.10.2023 року серії ААБ № 004541 та від 27.10.2023 року серії ААБ № 037978 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст 130 КУпАП, ч.5 ст.126 КУпАП.
Окрім цього, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вище зазначеного рішення суду про позбавлення його права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, 02.11.2023 року о 13 годині 50 хвилин керував мотоциклом «Вайпер» б/н по вул. Центральна в с.Свидова Чортківського району Тернопільської області та був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Стосовно ОСОБА_3 працівниками поліції складено протоколи про адміністративні правопорушення від 02.11.2023 року серії ААБ № 004542 та від 02.11.2023 року серії ААБ №037979 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, ч.5 ст.126 КУпАП.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.382 Кримінального кодексу України, тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
07 лютого 2024 року року між начальником Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_4 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024211150000004 від 03.01.2024 року та ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості у присутності захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 .
Згідно з даною угодою начальник Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.382 КК України. ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч.1 ст.382 КК України у виді 1 року позбавлення волі зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною 2 ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.
Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів;
2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами;
3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до ч.2 ст.12 КК України діяння, передбачене ч.1 ст.382 КК України, є злочином невеликої тяжкості.
Щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, згідно ст.66 КК України, судом визнаються як обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .
Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди щодо визнання винуватості, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди про визнання винуватості та призначити йому узгоджену в угоді про визнання винуватості міру покарання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості від 07 лютого 2024 року та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 обумовлену в ній міру покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а він має права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України; наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 КПК України, зокрема про характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди судом; права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України.
Вислухавши сторони кримінального провадження, оцінюючи викладені обставини кримінального провадження у їх сукупності, суд доходить висновку про те, що укладена сторонами угода є добровільною, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім цього, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України, Кримінального кодексу України та інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, при цьому обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Беручи до уваги, що умови угоди відповідають вимогам ст.472 КПК України та КК України, враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснені та зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст.476 КПК України, суд з урахуванням обставин вчинення кримінального проступку, обставин, що пом'яшкують покарання, особи винуватого, доходить висновку про наявність підстав та необхідність затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_3 та призначення останньому покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді 1 року позбавлення волі зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку. З метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 у період дії іспитового строку, суд вважає, що на нього слід покласти передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України обов'язки, які, на думку суду, будуть необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 124, 314, 370, 373, 374, 468, 469, 472-476 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 07 лютого 2024 року між начальником Заліщицького відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , його захисником ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024211150000004 від 03.01.2024 року.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити йому покарання за даною статтею у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази - цифрові диски із відеозаписами залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, прокурором виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_6