Справа № 950/154/23
Номер провадження 1-кс/950/122/24
14 березня 2024 року Лебединський районний суд Сумської області
Слідчий суддя Лебединського районного суду Сумської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 № 76 на постанову слідчого СВ ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 від 08.02.2024 про відмову у визнанні потерпілим в кримінальному провадженні № 12021200590000110 від 28.04.2021;
ОСОБА_3 звернувся до суду з даною скаргою, в якій просив:
- визнати незаконною та скасувати постанову слідчого СВ ВП № 3 м. Лебедин ОСОБА_4 від08.02.2024 про відмову у визнанні його потерпілим в кримінальному провадженні № 12021200590000110 від 28.04.2021;
- зобов'язати слідчого СВ ВП № 3 м. Лебедин ОСОБА_4 повторно розглянути питання про залучення його у якості потерпілого у кримінальному провадженні № 12021200590000110 від 28.04.2021;
- постановити окрему ухвалу та направити її відповідному органу для внесення до ЄРДР відомостей про злочини, пов'язані з корупцією, передбачені ст. ст. 364, 366 ККУ, вчинені слідчим ОСОБА_4 , по факту зловживання службовим становищем та службового підроблення - прийняття незаконної постанови слідчого ОСОБА_4 від 08.02.2024 та внесення до цієї постанови завідомо недостовірної інформації про те, що в судовому засіданні не було отримано доказів, які б підтвердили факт завдання йому злочином майнової або моральної шкоди.
Скарга мотивована тим, що слідчий ОСОБА_4 умисно й усвідомлено спотворив факти та прийнялв постанову від 08.02.2024 на підставі вигаданої ним завідомо недостовірної інформації. Такі його дії спрямовані на спричинення заявникові шкоди і недопущення його до кримінального провадження. ОСОБА_3 вважає, що тим самим слідчий обмежив його право на захист від злочину, на доступ до правосуддя, на отримання матеріальної і моральної шкоди завданої злочином.
ОСОБА_3 в судовому засіданні свої вимоги підтримав повністю.
Заслухавши скаржника, дослідивши матеріали скарги, суд дійшов наступного висновку.
За змістом ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної фізичної або майнової шкоди.
В той же час відповідно до вимоги п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 12.01.2024 була задоволена попередня скарга ОСОБА_3 та скасована постанова слідчого СВ ВП № 3 (м. Лебедин) ОСОБА_4 від 12.12.2023 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 12021200590000110. Зобов'язано слідчого повторно розглянути питання щодо визнання заявника потерпілим у даному кримінальному провадженні.
При цьому суд виходив з того, що скаржник звернувся до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення і під час досудового розслідування показав, що йому завдана матеріальна та моральна шкода, але слідчим відмовлено ОСОБА_3 у визнанні його потерпілим без врахування зазначених обставин, тоді як ч. 1 ст. 55 КПК України встановлено право особи, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди бути потерпілим у кримінальному провадженні.
В той же час, під час розгляду скарги, дослідження матеріалів кримінального провадження № 12021200590000110 та інших доказів, витребуваних для дослідження в судовому засіданні за клопотанням заявника скарги, не було отримано доказів, які б підтвердили факт завдання ОСОБА_3 кримінальним правопорушенням майнової чи моральної шкоди.
Тому слідчий суддя скасував оскаржувану постанову та зобов'язав слідчого повторно розглянути питання щодо визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 12021200590000110 від 28.04.2021.
При винесенні постанови від 08.02.2024 слідчий не виконав вимог ухвали Лебединського районного суду Сумської області від 12.01.2024, оскільки не надав належної правової оцінки мотивам, які навів слідчий суддя у своєму рішення, а лише пославсь на ту обставину, що об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КПК України, є правосуддя, а потерпілим - держава в особі органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду та органів виконання судових рішень із розслідування.
Інформація щодо будь яких слідчих та розшукових дій, вчинених з 12.01.2024 року по даний час в кримінальному провадженні відсутня.
Об'єктивна сторона злочину по ч. 2 ст. 384 КК України характеризується активною поведінкою - діями, які виявляються в неправдивих показаннях свідка чи потерпілого, за статтею 384 КК встановлено відповідальність за злочин із формальним складом, який визнається закінченим із моменту вчинення будь-якої із зазначених дій.
Разом з тим, слід відмітити, що об'єктом злочину, є правосуддя у частині забезпечення процесуального порядку отримання доказів у справі.
Згідно ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної фізичної або майнової шкоди.
Відповідно до Рекомендації Rec (2006) 8 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо допомоги потерпілим від злочинів від 14 червня 2006 р. під поняттям "потерпілий" слід розуміти фізичну особу, що зазнала шкоди, включаючи фізичні ушкодження або психічні травми, душевні страждання або економічні втрати, спричинені діями або бездіяльністю, які є порушенням норм кримінального права держав-членів. У належних випадках термін "потерпілий" також охоплює найближчих членів сім'ї або утриманців прямо постраждалої особи (п. 1.1).
Таким чином процесуального статусу потерпілого особа набуває: з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення до слідчого, прокурора. Виявивши при прийнятті заяви наявність обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, слідчий, прокурор вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочинає розслідування (див. ч. 1 ст. 214 КПК), вручивши потерпілому пам'ятку про його процесуальні права та обов'язки, або з моменту подання нею вже після початку розслідування заяви про залучення до провадження як потерпілого і вручення їй пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого. Крім того потерпілою особа стає і в разі подання заяви про незакінчений злочин за умови фактичного заподіяння їй моральної, фізичної або майнової шкоди.
Ч. 2 ст. 384 КК України напряму не посягає на права ОСОБА_3 , але може стосуватися його прав та завдати шкоди, що підлягає встановленню під час досудового розслідування.
З досліджених матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час слідства, слідчим жодним чином не встановлені обставини, щодо неправдивості показів свідка, а також можливості заподіяння моральної, фізичної або майнової шкоди ОСОБА_3 та у постанові слідчого СВ ВП №3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 від 08.02.2024 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12021200590000110 від 28.04.2021 року не обгрунтовано відсутності заподіяння заявникові моральної, фізичної або майнової шкоди.
Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути постановлена ухвала про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Вислухавши особу, яка подала скаргу, вивчивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 12021200590000110, слідчий суддя вважає, що скарга обґрунтована і підлягає до задоволення частково, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до правоохоронних органів з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення і під час досудового розслідування кримінального провадження показав, що зазначеним кримінальним правопорушенням йому завдана матеріальна та моральна шкода, проте слідчим СВ ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області винесено постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілим без мотивів такої відмови.
В той же час, під час розгляду скарги, дослідження матеріалів кримінального провадження № 12021200590000110 та інших доказів, наданих для дослідження в судовому засіданні заявником скарги, судом не було отримано доказів, які б підтвердили факт зловживання службовим становищем слідчим, а заявником скарги не було наведено норм КПК України, які передбачають можливість постановлення окремої ухвали за наслідками розгляду його скарги.
Тому суд вважає необхідним скаргу задовольнити частково, скасувати постанову слідчого СВ ВП №3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 від 08.02.2024 року про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12021200590000110 від 28.04.2021 року, зобов'язати слідчого повторно розглянути питання щодо визнання його потерпілим, а в задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 171, 237, 303, 306-307 КПК України;
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого СВ ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 від 08.02.2024 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12021200590000110 від 28.04.2021.
Зобов'язати слідчого СВ ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 повторно розглянути питання щодо визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 12021200590000110 від 28.04.2021 року.
В задоволенні іншої частини заявлених ОСОБА_3 вимог - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_6