Справа № 297/848/24
23 лютого 2024 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання дізнавача СД Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню № 12024078060000076 від 22.02.2024року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
Дізнавач СД Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню № 12024078060000076 від 22.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 22.02.2024 року о 10:35 годині в с. Косонь, Берегівського району, громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час перетину державного кордону України на КПП «Косино», як підставу для виїзду, пред'явив прикордонникам свій закордонний паспорт, а також тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідку ВЛК, які ймовірно є підробленим.
Так, виїздом СОГ на місце події, старшим слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 був проведений огляд місця події від 22.02.2024 року у період часу з 11:03 години по 11:20 годину у службовому приміщенні ПП «Косино», що за адресою: Берегівський район, с. Косонь, вул. Барабаш, 72, в ході проведення якого було виявлено та вилучено наступне:
- тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 01.03.2023 року, видане начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- довідка військово-лікарської комісії № 2047 від 01.03.2023 року, видана військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 30.03.2018 року на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вилучені документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024078060000076 від 22.02.2024 року.
Метою накладення арешту є збереження речових доказів, з метою унеможливити розпоряджатися вищевказаним майном, щоб запобігти зникненню, втраті або пошкодженню відповідного майна, так як в подальшому по вилучених документах необхідно призначити відповідні експертизи.
Дослідивши матеріали клопотання, якими дізнавач та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Як вбачається із тексту клопотання СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024078060000076 від 22.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Разом з цим, на обґрунтування клопотання та необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно органом досудового розслідування не долучено належних та допустимих доказів. Позаяк, додатки до клопотання стосуються іншого кримінально провадження, а саме за № 12024078060000074.
Отже, враховуючи, що орган досудового розслідування не довів необхідності накладення арешту на тимчасово вилучене майно, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 132, 169-173, 309, 370, 371, 372, 395 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання дізнавача СД Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню № 12024078060000076 від 22.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.
Слідчий суддя Віталій МИХАЙЛИШИН