14 березня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 688/81/24
Провадження № 33/4820/204/24
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.
за участю секретаря судового засідання Плюти В.С.
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , голову Шепетівської районної державної адміністрації, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 212-3 КУпАП, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Шепетівської районної військової адміністрації, порушуючи вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації», не надав інформацію та неправомірно відмовив у наданні інформації на запити за зверненням ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 212-3 КУпАП.
З постанови судді вбачається, що 20.10.2023 ОСОБА_2 звернувся до Шепетівської районної військової адміністрації з запитом про доступ до публічної інформації, в якому просив надати розпорядження або накази щодо преміювання окремих працівників адміністрації за період січень-вересень 2023 року. Відповідь на запит заявник просив надати на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3.
26.10.2023 начальник Шепетівської районної військової адміністрації ОСОБА_1 листом за №ЗІ-15/2023 відмовив заявнику у розгляді запиту з підстав відсутності поштової адреси, вказаної заявником у запиті, незважаючи на те, що заявник просив надати відповідь на електронну пошту. Своїми діями ОСОБА_1 , порушуючи вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації», не надав заявнику ОСОБА_2 інформацію на його запит від 20.10.2023.
Після чого, 15.11.2023 Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Хмельницькій області надіслав начальнику Шепетівської районної військової адміністрації лист за №62761.4/П-32349.3/23/01 з вимогою повторно розглянути інформаційний запит заявника від 20.10.2023 та надати запитувачу достовірну, точну та повну інформацію, а також забезпечити надання на бланку письмових пояснень особи адміністрації, відповідальної за розгляд запиту заявника, щодо порушень вимог Закону.
Листом від 21.11.2023 №2/01-41-942/2023 адміністрація повідомила, що інформаційний запит заявника розглянуто повторно, повідомлено, що запит від 20.10.2023 розглянуто особисто начальником адміністрації ОСОБА_1 , та письмові пояснення особи, відповідальної за розгляд запиту на відповідному бланку не надані. Зазначено, що 20.11.2023 заявнику направлено відповідь № 12/01-41-918/2023 на поштову адресу з описом вкладених у лист документів, відповідно до якої начальник районної військової адміністрації повідомив заявників, що адміністрація не є розпорядником запитуваної інформації щодо преміювання працівників адміністрації ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 )
Вказаними діями ОСОБА_1 , порушуючи вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації», неправомірно відмовив заявнику ОСОБА_2 у наданні інформації на його запит.
Постановою судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 212-3 КУпАП, застосовано до нього стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень; стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись із рішенням суду, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
ОСОБА_1 зазначає, що 28.12.2023 перебував на лікарняному, тому не зміг отримати протокол Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Хмельницькій області, а також надати заперечення щодо нього. Однак, суд першої інстанції з власних переконань дійшов висновку, що таке перебування на лікарняному є спробою ухилення від відповідальності. На думку ОСОБА_1 таке твердження суду є упередженим щодо нього та не відповідає дійсності.
Судом недостатньо досліджено питання правомірності складення протоколу про наявність правопорушення за частиною 2 статті 212-3 КУпАП.
Протокол щодо ОСОБА_1 складено 28.12.2023, тобто після спливу більше, ніж 30 днів від дня, коли листом Шепетівської районної військової адміністрації від 21.11.2023 за N? 2/01-41-924/2023 було повідомлено Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Хмельницькій області Оксану Кізаєву про повторний розгляд запиту та надані відповіді запитувачу інформації від 26.10.2023 за N?12/01-41-856/2023 та від 20.11.2023 за N?12/01-41-918/2023. Відтак, складений протокол не може вважатися доказом в суді, оскільки складений з порушенням строку, визначеного статтею 254 КУпАП.
Запит на публічну інформацію має відповідати вимогам статті 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», а саме загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо. Однак, запит громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_7 від 20.10.2023 не містив вимогу щодо конкретного розпорядження чи наказу голови/начальника адміністрації, або прохання надати інформацію, чи здійснювалося таке преміювання працівників.
ОСОБА_1 наголошує на неправильності висновку суду щодо необхідності вказати у відповіді на запит, що Шепетівська районна військова адміністрація є розпорядником інформації про те, що преміювання вказаних осіб у вказаний період не здійснювалося.
На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що запит на публічну інформацію має стосуватися створеної інформації. Неправильно складений запит щодо інформації або запит щодо неіснуючої інформації не може вважатися «запитом на публічну інформацію», оскільки ґрунтується на припущенні про її існування. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти.
Відтак, оскільки преміювання працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 протягом січня - вересня 2023 року не здійснювалося, тому розпорядчих актів не було створено, а відтак районна адміністрація не створювала публічну інформацію, і тому не є розпорядником запитуваної інформації, якої немає.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив скасувати постанову судді першої інстанції, а провадження у справі закрити з наведених в апеляційній скарзі підстав. Показав, що громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_7 не існує, він рахує, що людям, які не існують він не повинен надавати інформацію. Також підтвердив, що був повідомлений про час та місце складання щодо нього протоколу, він хворів в той час, про що не повідомляв особу уповноважену складати протокол, з матеріалами справи він знайомий, зауважив, що його посада зазначена неправильно, він призначений головою Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області.
Захисник Підопригора Р.Б. у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, поважних причин неприбуття не повідомив, ОСОБА_1 наполягав на проведенні апеляційного розгляду у відсутність захисника.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно з вимогами статей 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме статей 9 та 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З постанови судді вбачається, що 20.10.2023 громадянин ОСОБА_2 звернувся до Шепетівської районної військової адміністрації з запитом про доступ до публічної інформації, в якому просив надати розпорядження або накази щодо преміювання окремих працівників адміністрації за період січень-вересень 2023 року. Відповідь на запит заявник просив надати на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2
ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Шепетівської районної військової адміністрації 26.10.2023 листом за №ЗІ-15/2023 відмовив заявнику у розгляді запиту, вважаючи його анонімним, з підстав відсутності поштової адреси, вказаної заявником у запиті.
Після чого, 15.11.2023 Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Хмельницькій області за наслідками розгляду скарги ОСОБА_2 , надіслав начальнику Шепетівської районної військової адміністрації лист за №62761.4/П-32349.3/23/01 з вимогою повторно розглянути інформаційний запит заявника від 20.10.2023 та надати запитувачу достовірну, точну та повну інформацію, а також забезпечити надання на бланку письмових пояснень особи адміністрації, відповідальної за розгляд запиту заявника, щодо порушень вимог Закону.
Листом від 21.11.2023 №2/01-41-942/2023 адміністрація повідомила, що інформаційний запит заявника розглянуто повторно, повідомлено, що запит від 20.10.2023 розглянуто особисто начальником адміністрації ОСОБА_1 , та письмові пояснення особи, відповідальної за розгляд запиту на відповідному бланку не надані. Зазначено, що 20.11.2023 заявнику направлено відповідь № 12/01-41-918/2023 на поштову адресу з описом вкладених у лист документів, відповідно до якої начальник районної військової адміністрації повідомив заявників, що адміністрація не є розпорядником запитуваної інформації щодо преміювання працівників адміністрації ( ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 )
Вказаними діями ОСОБА_1 , порушуючи вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації», неправомірно відмовив заявнику ОСОБА_2 у наданні інформації на його запит.
Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Шепетівської районної військової адміністрації у порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», не надав інформацію та неправомірно відмовив у наданні інформації на запити за зверненням ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 212-3 КУпАП.
Обґрунтовуючи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення суд послався на досліджені у судовому засіданні письмові докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 28 грудня 2023 року (а/с 1-6), запит на публічну інформацію ОСОБА_2 від 20.10.2023 до Шепетівської районної військової адміністрації (а/с 10), лист за підписом начальника Шепетівської районної військової адміністрації ОСОБА_1 за вих. №ЗІ-15/2023 від 26 жовтня 2023 року (а/с 11), лист представника Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини в Хмельницькій області № 62716.4/П-32349.3/23/01 від 15.11.2023 начальнику Шепетівської районної військової адміністрації (а/с 12-14), лист за підписом начальника Шепетівської районної військової адміністрації ОСОБА_1 від 20.11.2023 №12/01-41-918/2023 (а/с 17).
На переконання апеляційного суду наведені докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, не спростовуються апелянтом за допомогою інших доказів та у своїй сукупності є достатніми для ухвалення судом рішення по справі й притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 212-3 КУпАП.
Норма частини 2 статті 212-3 КУпАП є бланкетною та відсилає до іншого нормативно-правового акту - Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011, з подальшими змінами (далі - Закон). Конкретизований зміст бланкетної диспозиції норми закону передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 212-3 КУпАП, полягає у необґрунтованому віднесенні інформації до інформації з обмеженим доступом, ненаданні відповіді на запит на інформацію, ненаданні інформації, неправомірної відмови в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні недостовірної інформації.
Відповідно до статті 1 Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Стаття 5 Закону гарантує, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно зі статтею 12 Закону, суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є, зокрема, запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень, та розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону.
У розумінні статті 13 Закону Шепетівська районна військова адміністрація є суб'єктом владних повноважень, як орган місцевого самоврядування, що здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Отже, фізична особа - ОСОБА_2 мав право на звернення до Шепетівської районної військової адміністрації з запитом на публічну інформацію, а голова районної військової адміністрації ОСОБА_1 мав відповідний обов'язок, як розпорядник інформації, надати таку інформацію у відповідь на запит.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності запиту ОСОБА_2 та
ОСОБА_8 статті 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», а саме щодо відсутності загального опису інформації або виду, назви, реквізитів чи змісту документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо, є необґрунтованими.
З аналізу цього запиту апеляційний суд констатує дотримання заявником вимог статті 19 Закону, оскільки в запиті вказаний вид та загальний, який може бути відомий заявнику, зміст документів, що витребовуються: «…розпорядження голови Шепетівської районної державної адміністрації або накази начальника Шепетівської районної військової адміністрації щодо преміювання у січні-вересні (за 9 місяців) 2023 року таких працівників РДА: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .»
Апеляційний суд не бере до уваги заперечення ОСОБА_1 щодо не існування поштової адреси, яку зазначили заявники у своєму запиті ( АДРЕСА_2 ), а також відсутності осіб з анкетними даними « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_8 » як таких, які б проживали на території Ізяславської територіальної громади, з посиланням на відомості, встановлені Шепетівським РУП ГУНП в Хмельницькій області. Зазначені відомості не можуть бути підставою для ненадання чи відмови в наданні запитуваної публічної інформації у порядку ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та тим самим не звільняють ОСОБА_1 від обов'язку надати таку інформацію, а відтак не спростовують його вини у вчиненому адміністративному правопорушенні.
Як було встановлено вище, запит ОСОБА_2 та ОСОБА_8 був складений
відповідно до всіх формальних вимог, встановлених у статті 19 Закону, містив у собі вимогу надати інформацію саме на електронну пошту, тож у ОСОБА_1 не було
потреби та необхідності встановлювати, чи дійсно існує поштова адреса, що вказана у запиті, та чи дійсно існують такі особи.
У статті 22 Закону міститься вичерпний перелік випадків, коли розпорядник інформації вправі відмовити в задоволенні запиту: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Статтею 24 цього ж Закону передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Вважаю неспроможним пояснення ОСОБА_1 , що Шепетівська районна державна адміністрація не є розпорядником запитуваної інформації, оскільки така інформація не створювалася, з огляду на те, що преміювання працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 протягом січня - вересня 2023 року не здійснювалося, а тому розпорядчі документи не створювалися. Зазначене слід радше оцінювати, як намагання уникнути відповідальності за вчинене, трактуючи та перекручуючи закон на свою користь. Окрім того, цим доводам суд першої інстанції надав належну оцінку.
Шепетівська районна державна адміністрація в особі ОСОБА_1 є розпорядником запитуваної інформації, як вже було встановлено вище. У разі нездійснення преміювання вказаних у запиті осіб за період січень - вересень 2023 року ОСОБА_1 мав надати відповідну відповідь на запит ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , чого однак не зробив. Відтак, на нього правомірно був складений протокол за ненадання та неправомірну відмову в наданні запитуваної інформації, а суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 212-3 КУпАП.
Щодо порушеного, на думку ОСОБА_1 , представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Хмельницькій області строку складання протоколу вважаю наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, з аналізу положень статті 254 КУпАП можна зробити висновок, що строк для складання адміністративного протоколу починає свій відлік після того, як в посадової особи, уповноваженої складати протокол, буде достатньо фактичних даних для висновку про наявність в діях чи бездіяльності особи вини у вчиненні правопорушення, наявності всіх достатніх даних для заповнення та складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто після виконання всіх необхідних процесуальних дій.
Відповідно до пунктів 2.11, 2.12, 2.13 Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 16.02.2015 № 3/02-15 (зі змінами згідно з наказом Уповноваженого 14.02.2018 № 3/02-18), уповноважена особа або регіональний координатор має право запрошувати особу, що притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання пояснень та ознайомлення її з протоколом про адміністративне правопорушення, а також інших осіб для отримання від них усних або письмових пояснень щодо обставин, що перевіряються у справі.
Протокол підписується особою, яка його склала, i особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. При наявності свідків протокол може бути підписано також i цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право викласти мотиви свого відмовлення від його підписання, які додаються до протоколу.
Другий примірник складеного протоколу та копії інших матеріалів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, рекомендованим листом із зворотним повідомленням про вручення та з описом вкладення протягом 10 календарних днів разом iз супровідним листом в конверті з позначкою "особисто" направляються особі, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, у разі якщо вказана особа: - відмовляється від отримання другого примірника протоколу; - не з'являється для ознайомлення з протоколом.
Як видно з матеріалів справи, листами секретаріату Уповноваженого від 22.12.2023 №12349.2/П-32349.3/23/23/0130.11.2023 та від 28.12.2023 №70751.4/П-32349.3/23/01 ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність прибуття 28.12.2023 о 12:00 год. для складання протоколу про адміністративне правопорушення, роз'яснені його права за статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, зазначено про необхідність повідомити представництво Уповноваженого у Хмельницькій області у випадку неможливості прибути у зазначений день та час причини неявки, а також наслідки неприбуття особи. ОСОБА_1 не прибув у вказаний день, причини своєї неявки не повідомив, тож протокол про адміністративне правопорушення був складений за його відсутності. Після цього, другий примірник протоколу разом із супровідним листом був надісланий ОСОБА_1 , як вбачається з опису вкладення у цінний лист, що міститься у матеріалах справи (а/с 22-24, 30-32).
Отже, представником Уповноваженого у Хмельницькій області протокол складено відповідно до діючого законодавства України, істотних порушень вимог закону в її діях при складанні протоколу про адміністративне правопорушення апеляційний суд не вбачає. При цьому ОСОБА_1 не вказав, яким чином пропуск строку 24-годинного строку складання протоколу завдав суттєвого порушення його прав, що могло б стати підставою для скасування постанови судді першої інстанції, чи яким чином ці відомості спростовують наявність вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні.
З огляду на наведене та враховуючи, що нормами КУпАП не передбачено визнання недійсним або недопустимим доказом протоколу про адміністративне правопорушення через порушення строку його складання, апеляційні доводи в цій частині вважаю неспроможними.
Вимога ОСОБА_1 про закриття провадження у зв'язку з закінченням строку передбаченого статтею 38 КУпАП є помилковою.
Згідно з частиною 2 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення про адміністративні правопорушення, яке відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду, може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Як встановлено під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, фактичним днем вчинення правопорушення слід вважати 20.11.2023 - день, коли ОСОБА_1 було вдруге надіслано відповідь, якою було неправомірно відмовлено у наданні запитуваної інформації. 15.11.2023 представник Уповноваженого надіслала лист з вимогою надати відповідь на запит у передбаченому законом порядку, тим самим попереджаючи ОСОБА_1 про його неправомірні дії та надаючи йому можливість уникнути вчинення адміністративного правопорушення у разі, якщо останній діятиме згідно з чинним законодавством. Однак, ОСОБА_1 20.11.2023 повторно надіслав лист на поданий запит, у якому неправомірно відмовив у наданні запитуваної інформації, а отже вчинив адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 212-3 КУпАП.
Тож, оскільки днем вчинення правопорушення є 20.11.2023, то на час ухвалення постанови Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області строки встановлені частиною 2 статті 38 КУпАП не збігли, тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для закриття провадження у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 212-3 КУпАП.
З урахуванням наведеного, доходжу висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 212-3 КУпАП, оскільки відсутні підстави для скасування постанови суду та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо останнього у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП України, -
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 212-3 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя