Справа № 599/32/24Головуючий у 1-й інстанції Іваницький О.Р.
Провадження № 22-ц/817/300/24 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
14 березня 2024 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Зборівського районного суду Тернопільської області від 09 січня 2024 року, постановлену суддею Іваницьким О.Р. у справі №599/2/2024 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу,
8 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про примусове стягнення в його користь із ОСОБА_2 судових витрат за розгляд у суді апеляційної інстанції справи №607/11385/19.
В обгрунтування своїх вимог зазначив, що постановою Тернопільського апеляційного суду від 19.10.2020 року у справі № 607/11385/19 стягнуто із ОСОБА_2 в його користь 1152,60 грн. судових витрат за розгляд справи в апеляційній інстанції однак, станом на 08.01.2024 року ОСОБА_2 добровільно кошти не сплачено, тому просив видати судовий наказ про стягнення в його користь вказаної суми коштів.
Ухвалою Зборівського районного суду від 09 січня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 1152,60 грн. судових витрат за розгляд справи в апеляційній інстанції справи № 607/11385/19.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Зборівського районного суду від 09 січня 2024 року, скасувати, постановивши нове судове рішення, яким задовольнити його заяву. Вказує, що в добровільному порядку ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1152,60 грн. йому не повернув, а суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про видачу судового наказу, не зазначив, яким іншим чином він може повернути вказану суму коштів.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ознайомившись із матеріалами справи та доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що постановою Тернопільського апеляційного суду від 19.10.2020 року у справі № 607/11385/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Зборівського районного суду від 16.03.2020 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа громадська організація “Тернопільські підсумки” про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації - відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1152,60 грн. судових витрат за розгляд справи в апеляційній інстанції.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Статтею 161 ЦПК України визначено вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Відмовляючи у задоволенні заяви про видачу судового наказу, суд обгрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 заявлено вимогу, яка не передбачена ст. 161 ЦПК України.
Вимоги ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_2 в його користь 1152,60 грн. судових витрат за розгляд справи апеляційним судом уже вирішено постановою Тернопільського апеляційного суду від 19.10.2020 року справа № 607/11385/19, яка підлягає виконанню у порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження”.
Подана ОСОБА_1 заява про видачу судового наказу з цього приводу не грунтується на вимогах цивільного процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції йому не роз'яснено порядку повернення коштів, стягнутих вищевказаним судовим рішенням, не спростовує законності та обгрунтованості оскаржуваної ухвали та не дає підстав для її скасування.
Нормами ЦПК України не передбачено обов”язок суду в ухвалі про відмову у видачі судового наказу роз”яснити заявнику спосіб захисту його прав.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, суттєвими не являються і не спростовують висновку суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ)вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERS v. UKRAINE, № 4909/04,§ 58,ЄСПЛ, від 10лютого 2010року).
Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Зборівського районного суду Тернопільської області від 09 січня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Постанову суду апеляційної інстанції складено 14 березня 2024 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Костів О.З.
Храпак Н.М.