Справа № 522/3706/24
Провадження по справі № 1-кс/522/1402/24
15 березня 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162510000316 від 10.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України, про арешт майна, -
10.03.2024 о 14.45 год. на регульованому перехресті вул. Преображенська і вул. Троїцька у Приморському районі м. Одеси сталась ДТП, а саме: по вул. Преображенська з боку вул. Єврейська у бік вул. Успенська рухався автомобіль «RENAULT DUSTER», н/з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який під час виконання маневру повороту ліворуч на перехресті з вул. Троїцька допустив зіткнення з мотоциклом «Днепр-11», н/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався у зустрічному напрямку.
В результаті ДТП ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому середньої третини правого стегна зі зміщенням уламків. Госпіталізований до травматологічного відділення «КНП «МКЛ-1» ОМР.
10.03.2024 під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «RENAULT DUSTER», н/з НОМЕР_1 , і мотоцикл «Днепр-11», н/з НОМЕР_2 , були оглянуті і вилучені, оскільки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення. У той же день ці транспортні засоби-учасники ДТП поміщені для зберігання на майданчик тимчасово затриманих транспортних засобів № 6 ГУНП в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 29 «а».
10.03.2024 автомобіль «RENAULT DUSTER», н/з НОМЕР_1 , і мотоцикл «Днепр-11», н/з НОМЕР_2 , визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.
Автомобіль «RENAULT DUSTER», н/з НОМЕР_1 , рік випуску 2018, сірого кольору, номер кузову: НОМЕР_3 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 виданого 04.04.2019 ТСЦ 5141, зареєстрований на ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_1 .
Мотоцикл «Днепр-11», н/з НОМЕР_2 , рік випуску 1990, синього кольору, номер рами: НОМЕР_5 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 виданого 25.05.1990 Березовським МРЕВ УВС в Одеській області, зареєстрований на ОСОБА_7 , адреса: Одеська обл., Одеський район, с. Любополь.
Таким чином автомобіль «RENAULT DUSTER», н/з НОМЕР_1 , і мотоцикл «Днепр-11», н/з НОМЕР_2 , є тимчасово вилученим майном, яке необхідно дослідити шляхом проведення авто-технічної та транспортно-трасологічної експертиз.
У зв'язку з викладеним, у органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті майна, а тому прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судове засідання не з'явився, згідно наданої заяви, підтримав подане клопотання, просив провести розгляд клопотання за його відсутності.
Володілеці майна ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду клопотання, згідно наданого рапорту.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду.
Вилучені предмети, відповідно до ст. 98 ч. 1 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Згідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні ВП № 2 ОРУП №1 ГУНП в м. Одеса ГУНП України в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024162510000316 від 10.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України.
З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що є достатньо підстав вважати, що автомобіль «RENAULT DUSTER», н/з НОМЕР_1 та мотоцикл «Днепр-11», н/з НОМЕР_2 може містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, тому має значення речового доказу у вказаному кримінальному провадженні.
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
КПК у частині четвертій статті 173 визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження прав особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
На думку слідчого судді, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. При цьому, суд враховує, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення, його специфіку, тяжкість.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є обтяжливими для них.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, знищення майна, яке є речовими доказами.
Накладення арешту на майно не є припиненням або позбавленням права власності на нього.
Метою накладення арешту є збереження вказаного майна в якості речового доказу у кримінальному провадженні та з метою проведення експертизи в рамках вказаного кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про можливість задоволення клопотання прокурора ОСОБА_3 та накладення арешту на автомобіль «RENAULT DUSTER», н/з НОМЕР_1 та мотоцикл «Днепр-11», н/з НОМЕР_2 .
Керуючись ст. ст. 167-173, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити частково.
Накласти арешт із забороною розпорядження та користування на:
- автомобіль «RENAULT DUSTER», н/з НОМЕР_1 , рік випуску 2018, сірого кольору, номер кузову: НОМЕР_3 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 виданого 04.04.2019 ТСЦ 5141, зареєстрований на ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_1 .
- мотоцикл «Днепр-11», н/з НОМЕР_2 , рік випуску 1990, синього кольору, номер рами: НОМЕР_5 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 виданого 25.05.1990 Березовським МРЕВ УВС в Одеській області, зареєстрований на ОСОБА_7 , адреса: Одеська обл., Одеський район, с. Любополь.
Після проведених необхідних судових експертиз та досліджень вказані транспортні засоби повернути володільцям для наступного відповідального зберігання в якості речових доказів відповідно до норм КПК України.
Виконання ухвали покласти на слідчого ВП № 2 ОРУП №1 ГУНП в м. Одеса ГУНП України в Одеській області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Копії ухвали слідчого судді надати старшому слідчому ВП № 2 ОРУП №1 ГУНП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , для надання до Регіонального центру МВС України в Одеській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_11
15.03.2024