Справа № 521/3549/24
Провадження № 2-о/521/227/24
про відмову у відкритті провадження
15 березня 2024 року місто Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Гуревський В.К., дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Міністерства закордонних справ України, про встановлення факту, що має юридичне значення, й перевіривши виконання вимог статей 19, 184-186 ЦПК України, -
До Малиновського районного суду міста Одеси звернувся в межах окремого провадження із заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Міністерства закордонних справ України, за якою просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно паспорту громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого 10 травня 2012 року Сімферопольським РВ ГУМВС України в АР Крим на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Петрівка, Сімферопольського району, АР Крим, Україна, свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , 17 лютого 1996 року Миколаївською селищною радою Сімферопольського району - є однією і тією самою особою.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішення спору про право.
Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
У абзаці 2 пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5 висловлена правова позиція, згідно якої заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі паспорта чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 6 розділу 4 ЦПК України, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами, також, не встановлюється тотожність особи.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08.12.2021 р. по справі № 464/6696/20.
Аналіз змісту заяви свідчить про те, що заявник просить встановити факт тотожності особи, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно паспорту громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого 10 травня 2012 року Сімферопольським РВ ГУМВС України в АР Крим на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Петрівка, Сімферопольського району, АР Крим, Україна, свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , 17 лютого 1996 року Миколаївською селищною радою Сімферопольського району - є однією і тією самою особою, що суперечить вимогам статті 315 ЦПК України.
Таким чином, подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме тотожність особи, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні.
Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документа, що є підставою для відмови у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» у разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним. Якщо особу не буде ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи, строк якої не перевищує двох місяців.
У разі неможливості встановити особу протягом зазначеного строку особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До завершення процедури встановлення особи, прийняття відповідного рішення суду документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, не видаються.
З огляду на викладене, суд роз'яснює, що для захисту своїх прав особа має звернутися до суду із заявою про встановлення особи в порядку встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
Керуючись ст. ст. 294 ч. 3 і 186 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Міністерства закордонних справ України, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвалу невідкладно надіслати заявнику разом із заявою та всіма доданими до неї документами.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти з дня її ухвалення.
СУДДЯ В.К.Гуревський