запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/205/24Головуючий у 1-й інстанції Ретинська Ю.І.
Єдиний унікальний №332/3210/23Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП
08 березня 2024 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі захисника Ведмедовської Г.О. (в режимі відеоконференції), діючої в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Ведмедовської Ганни Олексіївни на постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 21 грудня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ),
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 01.06.2023 року о 19 год. 35 хв. у м.Гуляйполе по вул.Дачній водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 гривень.
В апеляційній скарзі захисник Ведмедовська Г.О. просила скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивувала тим, що в матеріалах справи відсутня інформація про підстави зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 не роз'яснювались права та обов'язки передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, в тому числі право мати захисника.
Відеозапис з нагрудної камери працівника патрульної поліції є неповним.
На відеозаписі відсутня інформація про складання протоколу про адміністративне правопорушення, назви медичного закладу, до якого пропонують проїхати поліцейські ОСОБА_1 .
У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено назви спеціального технічного засобу, на який здійснювався відеозапис.
Подія відбулася в м.Гуляйполі під час виконання ОСОБА_1 військових обов'язків. ОСОБА_1 того дня не міг проїхати до найближчого медичного закладу, припинивши виконувати свої обов'язки.
В справі відсутні докази відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Заслухавши захисника Ведмедовську Г.О., яка підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Посилання апелянта на те, що судом було порушено право на захист, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, оскільки таке право було використане шляхом подання апеляційної скарги та залучення адвоката для участі в суді апеляційної інстанції.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується:
- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №178615 від 01.06.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння; від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомився, йому роз'ясненні права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, і ст.268 КУпАП, його копію отримав, що засвідчив своїм особистим підписом;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення його стану наркотичного сп'яніння, в якому викладені ознаки наркотичного сп'яніння та зазначено, що огляд у закладі охорони здоров'я не проведений у зв'язку із відмовою ОСОБА_1 від проходження такого огляду;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 . Так водій ОСОБА_1 вказав, що він відмовився від огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки близько 10 днів тому він вживав марихуану.
Зі змісту долученого до матеріалів справи відеозапису об'єктивно зафіксовано момент руху автомобіля «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Зафіксовано також зупинку автомобіля. Далі поліцейський запропонував водієві пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі. ОСОБА_1 надав поліцейському чітку, категоричну та зрозумілу відмову від проходження огляду. Більше того, ОСОБА_1 вказав, що близько 10 днів тому вживав марихуану.
Під час відмови огляду на стан наркотичного сп'яніння співробітник поліції роз'яснив ОСОБА_1 наслідки такої відмови.
Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, є необґрунтованими. З матеріалів справи встановлено, що усі докази суддею були досліджені всебічно, повно і об'єктивно. Висновки судді ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону.
Об'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.
Більш того, факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, враховуючи наявні докази та пряме зазначення про це в апеляційній скарзі захисником, ніким не оспорюється.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до п.2 Розділу I Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаки наркотичного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, всупереч протилежним доводам захисника, викладені поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на огляд з метою виявлення стану сп'яніння.
Суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.4 розділу І Інструкції ознак наркотичного сп'яніння.
Відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 , тим самим, порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.
Обставин, які б завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі судом не встановлено.
Перевіряючи заперечення апеляційної скарги захисника щодо порушення поліцейськими процедури огляду на стан наркотичного сп'яніння, апеляційний суд зауважує наступне.
Відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з визначеними в п.4 розділу І цієї Інструкції ознаками, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Сам ОСОБА_1 не заперечує того факту, що події, які зафіксовані вищевказаним відеозаписом, мали місце.
Також суд зауважує, що фіксування відбувалось відкрито, а водій не заперечував проти зйомки.
Той зміст, який міститься на диску з нагрудної камери поліцейського є достатнім для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відомостей про те, що відео фіксація здійснювалась з недозволеного технічного засобу чи з порушенням вимог закону в матеріалах справи немає.
Відсутність в матеріалах справи сертифікату та інформації про дату виробництва та серійний номер технічного засобу, яким зроблено відеозапис не впливає на висновки суду, оскільки матеріали відеозапису є не єдиним доказом, що підтверджують порушення водієм ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України. А зміст самого правопорушення не вимагає встановлення з наданого відеозапису технічних даних, на які впливав би факт сертифікації відеокамери та її специфічні характеристики.
Законом не передбачений обов'язок забезпечення правопорушника правовою допомогою працівниками поліції, питання щодо необхідності виклику адвоката не порушувалося ОСОБА_1 .
Заперечуючи проти протоколу захисник Ведмедовська Г.О. зазначила, що відеозаписом не зафіксована процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення. Проте законом не передбачено обов'язку поліцейського фіксувати складання протоколу про адміністративне правопорушення. Частиною 2 ст.266 КУпАП передбачено, що поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису саме під час огляду поліцейським водія на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння на місці за відсутності свідків.
На цих підставах суд не приймає до уваги зазначене заперечення захисника Ведмедовської Г.О.
Крім того, апеляційний суд наголошує, що питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для скасування постанови суду. Крім того, апелянтом не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх протиправної поведінки під час зупинки транспортного засобу, яка нібито мала місце 01.06.2023 року.
Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень допущених при їх складанні не встановлено. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №178615 від 01.06.2023 року щодо ОСОБА_1 містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року. Із зазначеним протоколом ОСОБА_1 був ознайомлений, його копію отримав, що засвідчив своїм особистим підписом. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонено.
Факт відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення.
Положення ст. 256 КУпАП не вимагають зазначення у протоколі відомостей про долучення до нього документів, відеозапису правопорушення та інших доказів по справі.
Не можуть бути прийняті і посилання апелянта на відмову від проходження огляду у зв'язку із виконанням бойового завдання, оскільки як вбачається з наявного у матеріалах справи відеозапису, ОСОБА_1 свою відмову від проходження огляду будь-якою службовою необхідністю не мотивував.
Крім того, чинним законодавством не передбачено виключень для військовослужбовців щодо їх обов'язку проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, відповідно до п.2.5 ПДР України, і вони, як і всі особи, що керують транспортними засобами на території України зобов'язані дотримуватися ПДР.
Також, не можуть бути задоволенні вимоги захисника Ведмедовської Г.О. про зупинення провадження у справі з підстав того, що ОСОБА_1 на даний час проходить військову службу, оскільки вимогами КУпАП не передбачено такий порядок зупинення.
У зв'язку з наведеним, у суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахуванням всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Ведмедовської Ганни Олексіївни залишити без задоволення.
Постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 21 грудня 2023 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
Дата документу Справа № 332/3210/23