Справа № 752/19571/23
Провадження № 2-а/946/19/24
14 березня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі головуючого - судді Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Воронової В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській облаcті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській облаcтіпро скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимісерії БАД № 822229 від 13.09.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 510 грн., закриття провадження по справі та стягнення судових витрат в сумі 536, 80 грн., мотивуючи тим, що 13.09.2023 року позивач зі своєю родиною рухався на автомобілі марки INFINIТI QX50 (днз НОМЕР_1 ) по автомобільній дорозі М19 (Е85) до міста Київа. Під час руху, Правила дорожнього руху він не порушував. Приблизно о 15:20 автомобіль був зупинений працівником поліції СРПП ВП № 4 (м. Збараж), Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області, старшим сержантом Догон Сергієм Миколайовичем з підстав (з його слів) - здійснення позивачем обгону попутного транспорту на ділянці автомобільної дороги з обмеженою оглядовістю та пересіканням суцільної лінії дорожньої розмітки. Позивач не погодившись з висунутим правопорушенням, попросив працівника поліції ОСОБА_2 надати йому докази на підтвердження вчинення правопорушення на відповідному відрізку автомобільної дороги. Старший сержант ОСОБА_2 запропонував позивачу пройти до автомобілю поліції для перегляду відео зафіксованого не в автоматичному режимі, після перегляду позивачем наданого поліцейським відео з камери за номером 11130030133 позивач звернув увагу працівників поліції про відсутність порушень ПДР в його діях та на те, що надане відео спростовує твердження працівників поліції про порушення ним пп. «г» п. 14.6. та перетин вузької суцільної лінії (розмітка 1.1.) ПДР. З наданого поліцейським відео з камери за номером 11130030133 вбачається здійснення позивачем обгону попутного транспортного засобу на спуску з достатньою оглядовістю, видимістю як зустрічного так і попутного транспорту. В той час, як працівником поліції за змістом оскаржуваної постанови зроблено посилання на порушення ним пп. г п. 14.6 ПДР яка забороняє обгін у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості. При цьому, Правилами дорожнього руху обгін на спуску не заборонено. На його зауваження, про те, що обгін позивачем було здійснено з дотриманням вимог визначених п. 14.2. ПДР на ділянці автомобільної дороги з достатньою оглядовістю на початку спуску та з пересіканням розмітки 1.5. (переривчаста лінія) - працівником поліції не було надано належної та достатньої правової оцінки при складанні оскаржуваної постанови. З цих підстав, позивачем було до постанови (БАД 822229) надано письмові пояснення, що прийняті старшим сержантом ОСОБА_2 13.09.2023 року о 16:00. Фотознімки автомобільної дороги, які додаються до цього позову підтверджують обставину, що з місця, де працівниками поліції проводилось візуальне спостереження та фіксування порушень правил дорожнього руху - ділянка дороги з достатньою оглядовістю, видимістю. Ділянка автомобільної дороги, на якій працівниками поліції здійснювалось візуальне спостереження за дотриманням учасниками дорожнього руху - ПДР, складає орієнтовно 2,5 км є прямою. З наданого працівником поліції відео, щодо фіксації порушення ПДР висунутого йому як учаснику дорожнього руху, неможливо достеменно встановити швидкість руху його автомобіля, швидкість руху попутних автомобілів, розмітку нанесену на відповідній ділянці автомобільної дороги (в місці фіксації працівником поліції здійснення ним обгону транспортних засобів, що рухались в попутному напрямку), що є доказом упередженості та необ'єктивності працівників поліції. З підстав викладених вище в їх сукупності, позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву від 07.03.2024 року про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В судове засідання представник Головного управління Національної поліції в Тернопільській облаcтіне з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду відзив на позов, в якому просив розглядати справу за відсутності представника, також просив відмовити в задоволенні позову, мотивуючи тим, що постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, поліцейський роз'яснив позивачу його права, як громадянина України передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Докази вчинення адміністративного правопорушення підтверджуються відеозаписом. При винесенні постанови позивач не висловлював жодних заперечень стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 268 КУпАП позивач не скористався своїм правом заявляти клопотання, давати пояснення та докази, по факту скоєння адміністративного правопорушення, що свідчить про визнання ним своєї вини та згоду з притягненням до адміністративної відповідальності. Також позивач не висловлював скарг на постанову.
Згідно ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши матеріали справи, відеозапис, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 13.09.2023 року поліцейським СРПП ВП № 4 (м. Збараж) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області старшим сержантом Догон С.М. на автомобільній дорозі М19 (с. Івашківці) відносно ОСОБА_1 була складена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 822229 від 13.09.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 510 грн.
З вищезазначеної постанови серії БАД № 822229 від 13.09.2023 року вбачається, що13.09.2023 року о 15 год. 22 хв. на автодорозі М19 с. Івашківці, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки INFINIТI QX50, днз НОМЕР_1 здійснив обгін попутного транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги з обмеженою оглядовістю, чим порушив підпункт "г" пункту 14.6 ПДР при цьому пересік суцільну лінію дорожньої розмітки, чим порушив п.п. 1.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди,
Відповідно до підпункту "г" пункту 14.6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами) обгін заборонено: у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.
Згідно п. 1.1. розділу 34 (Дорожня розмітка) Правил дорожнього руху горизонтальна розмітка має таке значення: (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень, покладається обов'язок щодо доказування правомірності рішення поліцейського, в основу якого було покладено, доведений на його думку факт, що позивач здійснив обгін попутного транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги з обмеженою оглядовістю та пересік суцільну лінію дорожньої розмітки.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, як працівник поліції зупиняє автомобіль марки INFINIТI QX50, днз НОМЕР_1 , потім відбувається спілкування працівника поліції з позивачем та процедура складання оскаржуваної постанови.
Наданий відеозапис не містить моменту обгону водієм автомобіля марки INFINIТI QX50, днз НОМЕР_1 попутного транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги з обмеженою оглядовістю з пересіканням суцільної лінії дорожньої розмітки.
Таким чином, відповідачем не було надано будь - яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення позивачем Правил дорожнього руху.
Крім цього, з дослідженого відеозапису вбачається, що позивач не визнав факт порушення ним Правил дорожнього руху та надав 13.09.2023 року поліцейському письмові пояснення з цього приводу, що спростовує твердження представника позивача, що позивач при винесенні постанови не висловлював жодних заперечень стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності та визнав свою вину.
Суд зазначає, що одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17, № рішення 73700340, головуючий - Стрелець Т.Г.
Враховуючи, що представником Головного управління Національної поліції в Тернопільській облаcті не було надано жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимісерії БАД № 822229 від 13.09.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 510 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню з Головного управління Національної поліції в Тернопільській облаcтіна користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 536 грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській облаcті.
Керуючись ст.ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Тернопільській облаcті(місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 40108720) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимісерії БАД № 822229 від 13 вересня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 510 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській облаcтіна користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 536 грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській облаcті.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 14 березня 2024 року.
Суддя: О.Я.Присакар