29 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/5133/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року
у справі №160/5133/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,-
У березні 2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 14.02.2022 р. №0047030901 про застосування фінансових санкцій.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі №160/5133/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій - задоволено.
Судом зазначено, що для оцінки наявності в діях суб'єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з'ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об'єктивну та суб'єктивну сторони правопорушення.
Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб'єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії. У спорах про правомірність застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії основним і вирішальним предметом доказування є підтвердження або спростування обставин саме факту здійснення суб'єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання. Не встановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії. Судом досліджено, що за позицією контролюючого органу, зафіксованою в акті перевірки, те, що позивач здійснив діяльність зі зберігання пального, підтверджується акцизними накладними. Цю інформацію податковий орган взяв з Єдиного реєстру акцизних накладних. Однак, на думку суду першої інстанції, зазначені документи підтверджують виключно обставину придбання позивачем пального, а висновки контролюючого органу про зберігання позивачем пального без ліцензії, фактично, є його припущеннями, які не підтверджені належними і допустимими доказами: відсутній встановлений факт здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, місця його зберігання і кількості (об'єму). Суд встановив, що в акті перевірки зазначено, що при перевірці податковим органом використано лише дані інформаційних баз даних ДПС України. Зокрема, акт перевірки не містить посилання на жодні докази, які б підтверджували обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося.
Таким чином, суд вважав, що ГУ ДПС не довело наявності в діях позивача складу правопорушення щодо здійснення зберігання пального без ліцензії, а тому притягнення позивача до відповідальності є протиправним.
Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі №160/5133/23, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначає, що згідно усіх акцизних накладних, складених за фактом придбання позивачем пального, пунктом розвантаження пального вказано адресу вул. Велика Панасівська (вул. Котлова), буд. 89, м. Харків, а згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних за перевіряємий період, ТОВ «КРІОТЕХГАЗ УПК» при продажі позивачу газу вказувало номенклатуру товарів «газ скраплений для КПП в балоні 21 кг», у зв'язку з чим пальне відвантажувалось не наливом у стаціонарі цистерни (ємності), як зазначає позивач, а надходило фасоване у балонах. Вважає, що позивач здійснював зберігання пального, оскільки обсяг придбаного позивачем пального по місяцях, був більший обсягу пального, який позивач використовував у відповідні місяці. Вказує, що законодавець визначив усі без виключення операції у сфері обігу пального такими, що підлягають ліцензуванню. Зауважує, що позивач отримав ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), яка дійсна з 30.09.2021 по 30.09.2026, адреса місця зберігання пального: вул. Котлова, буд. 89, м. Харків, та після цього здійснював придбання та зберігання скрапленого газу у балонах місткістю 21 кг, який є аналогічний тому, що придбавався та зберігався позивачем у перевіряємий період. Вважає, що ним правомірно встановлено з інформації, наявної в електронних реєстрах звітності, що у період із 01.04.2020 по 30.09.2021 року позивач приймав та зберігав пальне для потреб власного споживання за відсутності ліцензії, чим порушив вимог ст. 15 Закону №481/95-ВР.
У судовому засіданні представниками сторін підтримано визначені по справі правові позиції сторін, надано пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський вагонобудівний завод» (код ЄДРПОУ 01056379) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що внесено запис 18.11.2022 р. за №1002241070047083662, із місцезнаходженням юридичної особи: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, будинок 28А, офіс 111.
Основним видом діяльності є 33.17. Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів.
ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» має ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), реєстраційний номер №20330414202100240, дійсна з 30.09.2021 р. по 30.09.2026 р., адреса місця зберігання пального: вул. Котлова, буд. 89, м. Харків.
Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 22.12.2021 р. №9726-п про проведення фактичної перевірки ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» (код за ЄДРПОУ 01056379) та направлень на проведення перевірки від 22.12.2021 р. №17905, №17906 працівниками Головного управління ДПС у Харківській області проведено фактичну перевірку ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» (код за ЄДРПОУ 01056379) за місцем фактичного провадження діяльності у господарському об'єкті, розташованому за адресою: вул. Велика Панасівська, буд. 89, м. Харків; з 22.12.2021 р., тривалістю не більше 10 діб. Перевірку провести за період, діяльності з 01.04.2020 р. по день закінчення перевірки з метою, здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів у сфері обігу пального, зняття його залишків, відбору проб і зразків.
Відповідно до запиту про надання документів від 23.12.2021 р. Головне управління ДПС у Харківській області просило ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» надати інформацію та документальне підтвердження правомірності придбання та реалізації, переробки, використання власній господарській діяльності підакцизних товарів та сировини для виготовлення за період перевірки, а саме:
- наявні ліцензії на право виробництва, зберігання, реалізації підакцизні товарів;
- інформацію про місце (території), на яких розташовані споруди, використовується або зберігається обладнання, у тому числі транспортні засоби та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;
- документальне підтвердження права власності, користування чи інших підстав використання у власній господарській діяльності, територій, споруд, обладнання, тому числі транспортних засобів, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;
- документальне підтвердження права власності користування чи інших підстав використання у власній господарській діяльності територій, споруд, обладнання, адресами зазначеними в акцизних накладних, як місця отримання пального, зокрема вул. Велика Панасівська, будинок № 89, м. Харків.
- договори, прибуткові/видаткові, товаротранспортні накладні щодо придбанні реалізації/використання пального, акти приймання-передачі пального за акцизним накладними згідно додатку, оборотно-сальдові відомості щодо обігу пального по підприємству за перевіряємий період;
- інформацію щодо залишків пального на момент перевірки (бухгалтерські довідки, акти інвентаризації,оборотно-сальдові відомості тощо);
- інші документи та пояснення щодо приймання, відпуску, зберігання використання пального.
ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» подало скаргу до Державної податкової служби України від 29.12.2021 р. вх.№834, в якій просили скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 22.12.2021 р. №9726-п про проведення фактичної перевірки ТОВ «Харківський вагонобудівний завод».
ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» листом від 29.12.2021 р. вх.№833 повідомило Головне управління ДПС у Харківській області про те, що наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 22.12.2021 р. №9726-п про проведення фактичної перевірки ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» оскаржується до Державної податкової служби України.
Державна податкова служба України листом від 01.02.2022 р. №1831.16199-00-09-02-02-06 щодо розгляду скарги від 29.12.2021 р. №834 повідомило, що питання правомірності наказу від 22.12.2021 р. №976-п підлягають вирішенню в судовому порядку.
Відповідно до акта від 04.01.2022 р. №30/20-40-09-01-03/01056379 про результати фактичної перевірки ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» встановлено такі порушення:
- порушення вимог ч. 1, 8 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального»;
- п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ.
У акті від 04.01.2022 р. №30/20-40-09-01-03/01056379 зазначено, що ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» від підписання акта перевірки відмовились.
У зв'язку із відмовою від писання акта Головним управлінням ДПС у Харківській області складено акт відмови від підписання акта перевірки від 04.01.2022 р. №6/20-40-09-01-03.
Копію акта надіслано позивачу на податкову адресу засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням за штрих-кодовим ідентифікатором 6130121429023 та вручено останньому 11.01.2022 р. за вх.№12.
Головним управлінням ДПС у Харківській області складено акт про ненадання документів, що стосуються предмета перевірки від 04.01.2022 р. №5/20-40-09-01-03.
Відповідно до рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 14.02.2022 р. №0047030901 про застосування фінансових санкцій, у якому зазначено, що за результатами перевірки стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального у ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» на підставі акта перевірки від 04.01.2022 р. №30/20-40-09-01-03/01056379 встановлено: зберігання пального без наявності відповідної ліцензії за адресою: вул. Велика Панасівська. буд. 89, м. Харків, у період з 01.04.2020 р. по 30.09.2021 р. чим порушено вимоги ч. 1 та ч. 9 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
У зв'язку з чим, на підставі абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» застосовано до ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 500 000,00 грн. за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії за адресою: вул. Велика Панасівська. буд. 89. м. Харків у період з 01.04.2020 р. по 30.09.2021 р. та зобов'язано ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» сплатити в установленому законодавством порядку штраф у розмірі 500 000,00 грн.
Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до рішення про застосування фінансових санкцій від 14.02.2022 р. №0047030901 зазначено, що ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» не погодившись з висновками акту перевірки звернулось із запереченням від 25.01.2022р. №45 (вхідний від 27.01.2022 р. №8535/6). Комісією з питань розгляду заперечень прийнято рішення про залишення висновків акту фактичної перевірки від 04.01.2022 р. № 30/20-40-09-01-03/01056379 без змін. Відповідальність за вказане порушення передбачена абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону 481, розмір фінансової санкції у разі зберігання пального без наявності ліцензії - 500000,00 грн. Таким чином, розмір фінансової санкції за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії за адресою вул. Велика Панасівська, буд. 89, м. Харків у період з 01.04.2020 р. по 30.09.2021 р. складає 500 000,00 грн.
Відповідно до договору від 29.06.2021 р. №47-0221, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кріотехгаз УПК», іменоване надалі Постачальник, в особі директора Литуненко Наталії Отарівни, що діє на підставі Статуту, з одного боку та Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський вагонобудівний завод», іменоване надалі Покупець, в особі Генерального директора Іванов В.В., що діє на підставі Статуту, з іншого боку уклали договір, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю, а саме гази технічні газоподібні в сталевих балонах, та рідину згідно специфікацій Договору (далі - Товар), а також, при необхідності, здійснювати доставку, послуги з ремонту та посвідчення балонів, наданих Покупцем (далі - Послуги), а Покупець зобов'язується приймати Товар і Послуги та оплачувати їх на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до п.5.4. цього Договору, поставка Товару здійснюється шляхом обміну порожнього балона Покупця на балон з Продукцією. За бажанням Покупця Продукція може бути відвантажена в його балонах, при цьому Постачальник має право за рахунок Покупця перевірити такий балон на відповідність «Правил будови і безпеки експлуатації посудин, що працюють під тиском та придатності до експлуатації. Зворотні або обмінні балони повинні бути з не простроченим випробуванням, без зовнішніх пошкоджень, із справним вентилем, з відповідно газу забарвленням, тиск повинен відповідати: -Р150 х. П225 кгс / см2. для кисню, аргону, азоту, гелію, в углекислого газу і водню. У випадку, якщо поворотні або обмінні балони не відповідають «Правилам будови і безпеки посудин що працюють під тиском» НПАОП 0.00-1.59.87 і стандартам існуючим на даний момент в Україні, Постачальник за згодою Покупця проводить їх заміну або ремонт за окрему плату згідно Специфікації послуг до цього Договору.
Згідно із Специфікацією на продукцію №1 від 29.06.2021 р. до Договору №47-0221 від 29.06.2021 р. покупець та постачальник погодили такі умови поставки Товару:
Кисень газ 40л. - ДСТУ ГОСТ 5583:2009- балон - 220,00;
Суміш зварювальна С02 18% Аг 82% ДСТУ 1S014175:2004 балон - 340,00;
Газ. скраплений-для КПП в балоні 21 кг - ДСТУ ГОСТ 4047:2001 балон - 672,50.
Ціна Товару вказана на умовах доставки на склад Покупця. Умови поставки Товару: доставка на склад покупця. Адреса поставки Товару: Харківська обл, м. Харків, вуя. Велика Панасівська, 89. Умови оплати: 100% попередня оплата. Ця специфікація набуває чинності з дати її підписання сторонами, яка складена в двох ідентичних примірниках по одній для кожній із сторін і є невід'ємною частиною Договору №47-00221 від 17.06.2021 р.
Крім того, позивач надав довідку про обсяги, та напрямки використання газу, придбаного за період з 01.04.2020 р. по вересень 2021 р. відповідно до якої придбано - 4622,00, використано 4606,05.
В матеріалах справи міститься інформація з електронної інформаційної бази органу ДПС про отримання пального Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківський вагонобудівний завод» у період з 01.04.2020 р. по 31.12.2021 р. та податкові накладні за період з 01.04.2020 р. по 31.12.2021 р.
Не погодившись із спірним рішенням відповідача про застосування санкцій, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Згідно з приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі ПК України) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Отже, ПК України визначено право контролюючого органу проводити фактичну перевірку з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України врегульовані Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Згідно з частинами восьмою, десятою, шістнадцятою, дев'ятнадцятою та двадцять першою статті 15 Закону №481/95-ВР суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років.
Суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.
Відповідно до частини тридцять першої статті 15 Закону №481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії документів, перелік яких встановлений частиною тридцять восьмою статті 15 Закону №481/95-ВР.
Частиною сорок третьою статті 15 Закону №481/95-ВР встановлено, що суб'єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб'єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства (частина сорок шоста статті 15 Закону №481/95-ВР).
Апеляційний суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 31.05.2020 у справі №540/4291/20 сформулював висновок щодо застосування норм статті 15 Закону №481/95-ВР у подібних правовідносинах. Так, Верховний Суд, застосувавши норми зазначеної статті, якими врегульовано порядок отримання ліценції на зберігання пального, у взаємозв'язку з нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК, виснував, що зберігання пального нерозривно пов'язане із наявністю у суб'єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб'єкта господарювання обов'язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб'єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні господарської діяльності (не пов'язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб'єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», незалежно від того чи зареєстрований такий суб'єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб'єкта господарювання місце зберігання пального має ознаки, які згідно з нормами ПК виключають кваліфікацію його як «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний», у суб'єкта господарювання немає обов'язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.
Отже, колегія суддів зазначає, що для встановлення в діях суб'єкта господарювання складу такого правопорушення, як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, встановленню підлягають обставини, зокрема щодо місця та способу зберігання пального, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини щодо використання пального. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб'єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою підставою для його оцінки як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії.
Зі змісту спірного рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 14.02.2022 р. №0047030901 про застосування фінансових санкцій, вбачається, що за результатами перевірки стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального у ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» на підставі акта перевірки від 04.01.2022 р. №30/20-40-09-01-03/01056379 встановлено: зберігання пального без наявності відповідної ліцензії за адресою: вул. Велика Панасівська. буд. 89, м. Харків, у період з 01.04.2020 р. по 30.09.2021 р. чим порушено вимоги ч. 1 та ч. 9 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Відповідно до змісту акта від 04.01.2022 р. №30/20-40-09-01-03/01056379 про результати фактичної перевірки ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» встановлено такі порушення:
- порушення вимог ч. 1, 8 ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального»;
- п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ.
В свою чергу, як правильно дослідив суд першої інстанції, зі змісту акту перевірки №30/20-40-09-01-03/01056379 вбачається, що при перевірці податковим органом використано лише дані інформаційних баз даних ДПС України, акт перевірки не містить посилання на жодні докази, які б підтверджували обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося.
Відтак, враховуючи, що у спорах про правомірність застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії основним і вирішальним предметом доказування є підтвердження або спростування обставин саме факту здійснення суб'єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання, колегія суддів вважає, що невстановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, місця цієї діяльності, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування до позивача штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії. Доводи апеляційної скарги, зокрема про обсяги придбання та використання позивачем пального, цей висновок не спростовують.
Також, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що пальне відвантажувалось не наливом у стаціонарі цистерни (ємності), а надходило фасоване у балонах, оскільки як правильно звернув увагу суд першої інстанцій, форма відвантаження пального жодним чином не може свідчити про наявність, чи відсутність факту його подальшого зберігання.
Крім того, апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника стосовно отримання позивачем ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №20330414202100240, адже отримання цієї ліцензії не може підтвердити здійснення позивачем зберігання пального без ліцензії у перевірений період.
З цих підстав, суд першої інстанцій правильно вважав, що висновки відповідача про наявність правових підстав для застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених ст. 15 Закону №481/95-ВР є безпідставними та необґрунтованими, а тому спірне рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №0047030901 є протиправним та підлягає скасуванню.
Натомість, зворотні доводи скаржника про правомірність спірного рішення від №0047030901 свого підтвердження не знайшли.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі №160/5133/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко