13 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/24904/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року
у справі № 160/24904/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2023 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи за Списком № 1 часу перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та перерахунку призначеної пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням ст. 8 Закону України підвищення престижності шахтарської праці»;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області викладене в листі № 45460-36162/К-01/8-0400/23 від 19.09.2023 про відмову у перерахунку пенсії відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, затверджених постановами Кабінету Міністрів України, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах, час перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 20.07.2016 по 22.08.2023 (день подачі заяви про перерахунок пенсії) та здійснити перерахунок і виплатити позивачу, призначену пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком обчисленої відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ст.ст. 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність з 22.08.2023 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 160/24904/23 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Судом вказано, що законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». В свою чергу, умовою виплати пенсії у розмірах, встановлених статтею 8 Закону №345 та абзацом третім частини першої статті 28 Закону №1058, є призначення пенсії за віком. У тому числі на пільгових умовах. Суд звернув увагу, що в цій справі позивач отримує пенсію по інвалідності, а в його заяві від 22.08.2023 року відсутнє прохання про переведення його на пенсію за віком (в т.ч. на пільгових умовах), натомість вказано прохання «виплачувати пенсію по інвалідності відповідно до …», що вказує на прохання перерахувати розмір пенсії по інвалідності. Отже, для позивача не застосовується пільгове зарахування періоду перебування на інвалідності до пільгового стажу, оскільки таке зарахування застосовується виключно для накопичення права на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, а не для призначення пенсії по інвалідності у певному розмірі. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 160/24904/23, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник вказує, що для того, щоб набути право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13,14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» йому необхідно зарахувати до пільгового стажу підземної роботи період перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням. Зазначає, що ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не визначено конкретно, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Вважає, що після звільнення з 21.07.2016 у зв'язку з встановленням інвалідності ІІ групи, він має право на зарахування періоду перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва у зв'язку з нещасним випадком на виробництві до пільгового стажу роботи. Зазначає, що набутий ним стаж, який зараховується до стажу роботи на пільгових умовах з урахуванням часу перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва у зв'язку з нещасним випадком на виробництві становить 21 рік, що дає скаржнику право на виплату пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з урахуванням абз. 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 22 серпня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому пенсії по інвалідності згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 50 Закону №1058-IV, з якої обчислюється пенсія.
Відповідач листом від 19.09.2023 року №45460-36162/К-01/8-0400/23 повідомив, що позивач з 20.07.2016 року отримує пенсію по інвалідності ІІ групи внаслідок нещасного випадку на виробництві, з 01.10.2017 року пенсія перерахована. Розмір пенсії обчислено із загального страхового стажу 53 роки 6 місяців 19 днів, в т.ч. стаж на підземних роботах, з урахуванням періодів навчання за фахом, - 11 років 2 місяці 14 днів та додатковий стаж (період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV) 25 років 1 місяць 23 дні. Заробітну плату розраховано відповідно до абз. 1 п. 1 ст. 40 Закону №1058-IV за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 31.07.2016 року. Розмір пенсійної виплати з 01.10.2023 року становить 8684,00 грн. Оскільки пільговий стаж на підземних роботах складає менше 15 років (11 років 2 місяці 14 днів), право на обчислення пенсії відповідно до статті 8 Закону № 345 відсутнє.
Відповідно до довідки МСЕК від 31.07.2023 року №127354 позивачу встановлено інвалідність 2 групи з 70% втрати працездатності.
Згідно протоколу розрахунку пенсії позивача від 14.09.2023 року пільговий стаж за Списком №1 складає 11 років 14 днів. Аналогічна інформація міститься в наданому відповідачем розрахунку від 03.10.2023 року та підтверджується формою РС-право.
Вважаючи протиправними відмови відповідача щодо зарахування до пільгового стажу роботи та перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 ст. 9 Закону №1058 передбачено, що відповідно до цього закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком: 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч.1 ст.10 Закону №1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
З 16.09.2008 набрав чинності Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VІ (далі за текстом Закон №345). який спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Статтею 8 Закону №345 встановлено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону №1058, яка визначає мінімальний розмір пенсії за віком, передбачено, шо мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Отже, ст. 8 Закону №345, абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону №1058 передбачені пільги для шахтарів щодо підвищеного мінімального розміру пенсії за віком. Ці пільги поширюються на працівників, зазначених у Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Викладене узгоджується з позицією Верховного Суду висловленою у постанові від 26.05.2020 р. у справі №205/8712/16-а.
При цьому слід врахувати, що ст. 8 Закону №345, абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону №1058 передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 р у справі №345/763/17 та від 26.05.2020 у справі №205/8712/16-а.
Таким чином, умовою виплати пенсії у розмірах встановлених ст.8 Закону №345 та абз.3 ч.1 ст.28 Закону №1058 є призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 33 Закону №1058 непрацюючі особи з інвалідністю II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності такого страхового стажу: у жінок - 20 років, а у чоловіків - 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно.
Зі змісту матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується перебування позивача на пенсії по інвалідності з 20.07.2016 року.
Як вірно досліджено судом першої інстанції, у заяві позивача від 22.08.2023 року відсутнє прохання про переведення його на пенсію за віком (зокрема на пільгових умовах) та вказано прохання перерахувати розмір пенсії по інвалідності.
Згідно протоколу розрахунку пенсії позивача від 14.09.2023 року пільговий стаж за Списком №1 складає 11 років 14 днів.
Суд першої інстанції правильно звернув увагу, що позивач обґрунтовує поширення на нього гарантії згідно абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-IV та ст. 8 Закону №345-VI застосуванням ст. 24 Закону №1058-IV та ст. 56 Закону №1788-ХІІ до його періоду перебування на пенсії по інвалідності, оскільки після такого застосування пільговий стаж позивача відповідатиме умовам застосування відповідних пільг.
Відповідно до абз. 4 ч.1 ст.24 Закону №1058 час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Відповідно до ч.5 ст.56 Закону №1788 час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що дійсно законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи саме для призначення пенсії, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право саме на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що для позивача не застосовується пільгове зарахування періоду перебування на інвалідності до пільгового стажу, оскільки це зарахування застосовується саме для накопичення права на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, а не для призначення пенсії по інвалідності у певному розмірі.
З цих підстав, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що час перебування на інвалідності, який зараховується відповідно до приписів ч.5 ст.56 Закону №1788 та абз. 4 ч.1 ст.24 Закону №1058, дає право скаржнику на перерахунок призначеної йому пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з урахуванням абз. 3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року у справі № 160/24904/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко