12 березня 2024 року м. Дніпросправа № 191/2248/23
Суддя І інстанції Окладнікова О.І.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції
на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровській області від 08 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Лещенко Ганни Василівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- скасувати постанову інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Лещенко Ганни Василіви від 13 травня 2023 року серії БАВ №257116 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП;
- справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП закрити.
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровській області від 08 січня 2024 року позовну заяву задоволено.
Скасовано постанову інспектора взводу №1 роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Лещенко Ганни Василівни від 13.05.2023 року серії БАВ №257116 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована правомірністю винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з огляду на доведеність його вини.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 13 травня 2023 року інспектором В1Р3Б3 УПП в Дніпропетровській області ДПП старшим лейтенантом Лещенко Ганною Василівною винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №257116, згідно з якою позивач 13 травня 2023 року о 15:52 год. в м. Дніпро, вул. М. Малиновського, 147 керуючи т.з. CHEVROLET д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю більшою, чим дозволена на 27 км/год. Також водій не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п.2.1. «а, б» ПДР.
Зазначеною постановою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.
Згідно з п.1.1. ПДР, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п.1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно із п.2.1. «а, б» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
- посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
- реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).
Відповідно до п.12.4. ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
За приписами частини 1 ст. 126 КУпАП визначено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
В даному випадку, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, є підтвердження відповідними доказами керування транспортним засобом із перевищенням встановленої п.12.4 ПДР України швидкості руху і ненадання позивачем на вимогу поліцейського документів, визначених п.2.1. «а» та п.2.1. «б» ПДР України.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, на підтвердження винесеної постанови, відповідачем не було надано жодного доказу керування транспортним засобом із перевищенням встановленої п.12.4 ПДР України швидкості руху і ненадання на вимогу поліцейського документів, визначених п.2.1. «а» та п.2.1. «б» ПДР України.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Таким чином, оскільки вина позивача не доведена належними та допустимими доказами, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, в рішенні суду першої інстанції правильно дана правова оцінка обставин по справі, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321,322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровській області від 08 січня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
В повному обсязі постанову складено 12 березня 2024 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова