13 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/14073/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року (суддя Рянська В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, оформлену листом № 1201.4.4-7252/1201.4-23 від 03.04.2023, у прийнятті декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 07.03.2023 щодо прийняття у неї декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано вимоги ЗУ «Про громадянство України» № 2235-III та те, що перелік незалежних від особи причин неотримання документу про припинення іноземного громадянства є вичерпним, інші обставини не можуть розглядатися як такі, що унеможливлюють додання документів про припинення іноземного громадянства. Також зазначено, що позивачем не підтверджено факт того, що строк розгляду клопотання про припинення громадянства російської федерації становить саме 6 місяців та заяву та інші документи з питань громадянства було подано не особисто а засобами поштового зв'язку.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, 11.12.2020 громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подала зобов'язання припинити громадянство іноземної держави протягом двох років з моменту набуття громадянства України і надати документ про припинення громадянства російської федерації, виданий уповноваженим на те органом цієї держави.
25.03.2021 Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області було прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 за територіальним походженням на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України».
05.04.2021 ОСОБА_1 було видано довідку № 288/21 про реєстрацію особи громадянином України на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України».
22.04.2021 Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області було видано позивачу тимчасове посвідчення громадянина України серії НОМЕР_1 терміном дії до 25.03.2023.
Позивач 07.03.2023 звернулася до відповідача з листом, у якому просила прийняти у неї декларацію про відмову від іноземного громадянства, копії довідки генерального консульства рф в Харкові від 30.09.2021, тимчасового посвідчення громадянина України, відповідей МЗС рф на її звернення. У декларації від 07.03.2023 ОСОБА_1 зазначила, що 30.09.2021 уповноваженим органом російської федерації було прийнято у неї клопотання про припинення громадянства цієї держави, проте в установлений законодавством російської федерації шестимісячний строк вона не отримала документа про припинення громадянства цієї держави або повідомлень про відмову у задоволенні її клопотання.
Згідно з доданою до позовної заяви копією довідки генерального консульства російської федерації в Харкові від 30.09.2021 заяву ОСОБА_1 про вихід із громадянства російської федерації прийнято до розгляду 30.09.2021 та зареєстровано за №271056332.
У копіях листів МЗС рф від 17.01.2023 № 771/кд-гр та від 26.01.2023 № 1749/кд-гр, адресованих ОСОБА_1 , зазначено, що за її заявою про вихід із громадянства російської федерації генеральним консульством росії в Харкові прийнято відповідне рішення. Довідку про припинення російського громадянства може видати генеральне консульство росії в Харкові, як повноважний орган, який прийняв рішення про вихід із російського громадянства, після відновлення діяльності російських закордонних установ на території України. Отримання довідки про вихід із російського громадянства у дипломатичному представництві або консульській установі російської федерації на території третіх країн не є можливим.
Листом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області № 1201.4.4-7252/1201.4-23 від 03.04.2023 за результатами розгляду звернення позивача повідомлено, що протягом двох років з дня набуття громадянства України особа повинна виконати зобов'язання щодо припинення іноземного громадянства та подати документ про припинення іноземного громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України. Особа може подати декларацію про відмову від іноземного громадянства за наявності правових підстав, визначених статтею 1 Закону України «Про громадянство України», а саме у разі існування незалежних від неї причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства або іноземних громадянств. У листі зазначено про відсутність у позивача права на подання декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки громадяни російської федерації не мають підстав для подання декларації про відмову від іноземного громадянства. Крім того, не підтверджено документально факт закінчення терміну, встановленого законодавством держави громадянства (шість місяців), для розгляду клопотання та прийняття рішення про припинення громадянства.
Позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність дій не було доведено.
За висновками суду першої інстанції, позивач мала право розраховувати на прийняття відповідачем декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки вона позбавлена можливості отримати документ про припинення громадянства російської федерації з незалежних від неї причин.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Статтею 4 Конституції України встановлено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про громадянство України» № 2235-III передбачено, що для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України іноземцем подається зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону № 2235-III іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Статтею 1 Закону України «Про громадянство України» визначено, що декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов'язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (абзац 16 статті 1).
Відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про громадянство України» незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що особа, яка набула громадянство України, зобов'язана протягом двох років подати до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав або, у випадку неможливості надання такого документу з незалежних від неї причин, декларацію про відмову від іноземного громадянства. При цьому, до незалежних причин законодавцем віднесено, зокрема, невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін.
Указом Президента України від 27.03.2001 № 215 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.
Пунктом 5 Порядку № 215 передбачено, що заяву та інші документи з питань громадянства заявник подає особисто. За наявності поважних причин (хвороба заявника, стихійне лихо тощо) заява та інші документи з питань громадянства на прохання заявника можуть подаватися іншою особою або надсилатися поштою.
Згідно з пунктом 119 Порядку № 215 особам, які набули громадянство України та взяли зобов'язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 вживала залежних від неї заходів щодо припинення громадянства російської федерації, а саме 30.09.2021 позивачем було подано до генерального консульства російської федерації в Харкові заяву про вихід із громадянства російської федерації, яку прийнято до розгляду 30.09.2021.
У матеріалах справи міститься копія листа відповідача, направлена у відповідь на супровідний лист ОСОБА_1 від 07.03.2023., яким було повідомлено про відсутність у позивача підстав для подання декларації про відмову від громадянства іноземної держави.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався і триває на час розгляду справи.
У зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України 24.02.2022 були офіційно розірвані дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією, та, відповідно, посольства та консульства російської федерації в Україні припинили свою діяльність.
Суд першої інстанції вірно врахував, що визнання офіційно цього факту не потребує додаткового доведення з боку позивача про наявність незалежної від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства. У законодавстві України відсутнє правове регулювання процедури припинення іноземного громадянства за ініціативою особи в разі ведення воєнних дій між Україною та відповідною державою громадянства такої особи.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем вчинялися необхідні дії з метою припинення громадянства російської федерації (звернення до відповідних органів російської федерації, отримання довідки про прийняття заяви про вихід із громадянства російської федерації), однак це не призвело до відповідного правового результату з незалежних від неї причин.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України консульські установи держави-агресора в Україні не працюють, однак з початку повномасштабного вторгнення законодавство України не зазнало змін в частині визначення порядку дій та їх послідовності щодо відсутності в особи можливості отримання документа про припинення громадянства такої держави з незалежних від неї причин, що в свою чергу призводить до фактичного порушення прав такої особи.
Вірними є висновки суду першої інстанції про те, що позивач мала право розраховувати на прийняття відповідачем декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки вона позбавлена можливості отримати документ про припинення громадянства російської федерації з незалежних від неї причин, а відмова відповідача у прийнятті від ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації є протиправною, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 13 березня 2024 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш