13 березня 2024 року м. Дніпросправа № 340/10397/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року (суддя Пасічник Ю.П.) у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування постанови,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звернулося з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування постанови.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року позов задоволено.
Суд вирішив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу прийняту головним державним виконавцем Борисенко Л.П. Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 06.12.2023 по ВП №72046287 щодо накладення штрафу в сумі 5100,00 грн.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, судом першої інстанції не було враховано, що у справі №340/9243/21 було зобов'язано ГУ ПФУ у Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії виходячи з 90% грошового забезпечення без обмеження розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність починаючи з 01 квітня 2019року. Отже, рішенням у справі №340/9243/21 відновлено порушене право пенсіонера на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром, а не встановлено максимальний розмір пенсії 24470,91грн., як визначає позивач.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 1 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 року у справі №340/1532/23 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійною фонду України в Кіровоградській області:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., додатково до існуючого розміру пенсійного забезпечення, відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.10.2022;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн., відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.10.2022.
Рішення суду набрало законної сили 03.06.2023.
Кіровоградським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, який за заявою стягувача переданий для примусового виконання до відповідача.
16.06.2023 постановою посадової особи відповідача відкрито виконавче провадження №72046287.
Листом від 04.07.2023 позивач поінформував відповідача, що рішення суду №340/1532/23 виконано, що підтверджується перерахунком пенсії за пенсійною справою ОСОБА_2 з якого вбачається що доплата до пенсії в розмірі 2000 грн. врахована під час перерахунку. При цьому повідомлено, що пенсія ОСОБА_2 виплачується в розмірі визначеному рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 року у справі №340/9243/21 та становить 24470,91 грн.
Відповідач, вважаючи, що рішення суду позивачем не виконано, 06.12.2023 виніс постанову про накладення штрафу на позивача в розмірі 5100 грн.
Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженої постанови не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частинами першою статті 5 Закону №1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини першої, пунктів першого частини другої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункти 1, 16 частини третьої, частина четверта статті 18 Закону №1404-VІІІ).
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). (частина 6 статті 26 Закону №1404-VІІІ).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення врегульовано статтею 63 Закону №1404-VІІІ.
За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. (частини 1, 2 статті 63 Закону №1404-VІІІ).
За правилами, встановленими частиною 1 статті 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Як встановив суд першої інстанції, на виконання Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 у справі №340/1532/23, що підтверджується перерахунком пенсії за пенсійною справою ОСОБА_2 станом на 01.10.2022 з якого вбачається, що доплата до пенсії в розмірі 2000 грн. врахована під час перерахунку (а.с.9 звор.).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 у справі №340/1532/23 виконано позивачем відповідно до його резолютивної частини, а тому постанова державного виконавця від 06.12.2023 ВП №72046287 про накладення штрафу на Головне управління у розмірі 5100 грн., підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують, оскільки постановою від 06.12.2023 було накладено штраф у виконавчому провадженні за виконавчим листом №340/1532/23 а не у зв'язку з виконанням рішення у справі №340/9243/21.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування постанови залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш