07 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/12481/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Олефіренко Н.А., Суховарова А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 в адміністративній справі №160/12481/23 (суддя Боженко Н.В. ) за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У червні 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області , в якій позивач просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 №0086310708 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 1 020,00 грн., видане ГУ ДПС у Дніпропетровській області, прийняте на підставі Акту перевірки від 02.09.2022 №1495/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 .
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 №0086320708 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 1 036 000,00 грн., видане ГУ ДПС у Дніпропетровській області, прийняте на підставі Акту перевірки від 02.09.2022 №1495/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 .
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 №0086330708 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 290,00 грн., видане ГУ ДПС у Дніпропетровській області, прийняте на підставі Акту перевірки від 02.09.2022 №1495/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення суду першої інстанції та винести постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що перевірка була призначена у тому числі у зв'язку із здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, що є самостійною підставою згідно із пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
При цьому, дійсно, окремою підставою, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.
Водночас, формулювання підстав перевірки в наказі дає цілковите розуміння, що підставою перевірки за вказаним підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (яким передбачено декілька підстав для призначення перевірки) є здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва м обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, що відповідає підставі визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, та є самостійною підставою з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки.
Таким чином, вважаємо, що контролюючим органом було дотримано форми та змісту наказу про призначення перевірки на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України, а відтак висновки суду про неправомірність фактичної перевірки через не обґрунтування у наказі наявних підстав для перевірки, передбачених підпунктами 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України є помилковими.
Перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено, позивач зареєстрований фізичною особою-підприємцем 19.05.2022 року, номер запису: 2010350000000150645, РНОКПП: НОМЕР_1 . Основний вид економічної діяльності: 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах.
Наказом відповідача від 24.08.2022 року №2199-п про проведення фактичної перевірки господарської одиниці за адресою: АДРЕСА_1 наказано провести перевірку господарської одиниці. В якості підстав прийняття наказу вказано: “керуючись ст. 19-1, ст. 20, пп. 75.1.3. п. 75.1. ст. 75, на підставі пп. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80, пп. 69.2. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями”.
02 вересня 2022 року посадовими особами відповідача складено Акт (довідку) фактичної перевірки №1495/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки). Згідно Акту перевірки така перевірка проведена в присутності ОСОБА_2 (продавець). Згідно п. 2.2.4. Акту перевірки в наявності забезпечення можливості розрахунку у безготівковій формі за продані товари (надані послуги), наявність банківського платіжного терміналу. Відповідно до п. 2.2.8. Акту перевірки ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (діюча) №04030311202202312 від 03.06.2022 року, термін дії з 03.06.2022 року по 03.06.2023 року.
Пунктом 2.2.12. Акту перевірки констатовано: проведення контрольованої розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій (програмного реєстратора розрахункових операцій, розрахункової книжки) при продажу товарів (наданні послуг) ELF BAR 290,0 на загальну суму 290,0. Згідно п. 2.2.13. Акту перевірки “надання розрахункового документу встановленої форми та змісту - без застосування”.
В п. 2.2.20. Акту перевірки вказано додаткову інформацію про факти, встановлені в ході перевірки:
- проведення розрахункової операції без застосування РРО ПРРО та без видачі розрахункового документа встановленої форми у сумі 290,0
- встановлено зберігання реалізація рідин, що використовуються в електронних сигаретах без наявності марок акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 518000,0;
- перевіркою встановлено не надання платником податків посадовим (службовим) особам органів Державної податкової служби у повному обсязі всіх документів що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Згідно п. 3.1. Акту перевірки встановлено порушення:
1) п. 1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР;
2) ст. 11 Закону №481/95-ВР;
3) ст. 81, п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України.
25 жовтня 2022 року відповідачем винесено:
1) Податкове повідомлення рішення №008631708, згідно якого на підставі Акту перевірки встановлено порушення п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України, а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки у вересні 2022 року, в зв'язку з чим на підставі пп. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, абз. 3 п. 121.1. ст. 121 Податкового кодексу України застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів): 1020,00 грн;
2) Податкове повідомлення рішення №008632708, згідно якого на підставі Акту перевірки встановлено порушення абз. 3 ч. 4 Закону №481/95-ВР, а саме: зберігання, реалізація тютюнових виробів з підробними марками акцизного збору (без марок акцизного збору) встановленого зразка у вересні 2022 року, в зв'язку з чим на підставі пп. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, ч. 2 абз. 20 ст. 17 Закону №481/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів): 1036000,00 грн;
3) Податкове повідомлення рішення №0086330708, згідно якого на підставі Акту перевірки встановлено порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР, а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документу у вересні 2022 року, в зв'язку з чим на підставі пп. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, абз. 1, 2 п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів): 290,00 грн.
З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Строк складення акту (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акту (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акту (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Підписання акту (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акту (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови.
Один примірник акту або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акту (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Таким чином, з аналізу вищенаведених норм, вбачається, що на відміну від інших підпунктів пункту 80.2 статті 80 ПК України, підпункт 80.2.5 містить одразу дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду (зокрема від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16, від 07.11.2019 у справі № 140/391/19, від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 01.06.2022 у справі № 520/7331/21, від 11.07.2022 у справі № 120/5728/20-а).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, в наказі №2199-п від 24.08.2022 про проведення фактичної перевірки господарської одиниці за адресою: м. Кам'янське, пр. Будівельників, 27А ТЦ «Терра» зазначено норму закону, відповідно котрої призначено проведення перевірки - пп. 80.2.5. п. 80.2 ст. 80 ПК України, проте не зазначено конкретної підстави, котра передувала призначенню перевірки, зокрема не зазначено конкретної інформації, на підставі котрої контролюючим органом вирішено призначити та провести перевірку, не зазначено джерело походження такої інформації.
Нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою для наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії, підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 16.02.2016 по справі № 826/12651/14, від 27.01.2015 по справі № 21-425а14 та у постановах Верховного Суду від 17.03.2018 по справі № 1570/7146/12, від 24.10.2018 по справі № 808/1746/15, від 04.02.2019 по справі № 807/242/14.
Крім того, згідно даних Акту, зокрема п.2.2.12, посадовими особами контролюючого органу перед початком фактичної перевірки здійснено контрольну розрахункову операцію з придбання ELF BAR 290,0 на загальну суму 290,0.
Проте, працівниками ГУ ДПС не складались акт за результатами проведення контрольної розрахункової операції під час проведення фактичної перевірки діяльності ФОП ОСОБА_1 ; також не відомо яка саме посадова особа ДПС здійснила контрольну розрахункову операцію, у кого та коли; товар, придбаний не повертався та не складався акт повернення придбаного товару ФОП ОСОБА_1 , за результатами такої контрольної розрахункової операції; також відсутні первинні документи, котрі підтверджують отримання посадовою особою ГУ ДПС коштів для здійснення контрольної розрахункової операції у Позивача.
Згідно наказу ГУ ДПС від 24.08.2022 №2199-п встановлено, що в наказі не було передбачено проведення посадовими особами контролюючого органу контрольної розрахункової операції відповідно до вимог п. 20.1.11 ст. 20 та п.80.4 ст. 80 ПК України.
Оскільки контрольна розрахункова операція здійснювалась виключно за особисті кошти перевіряючого з його особистої карти та враховуючи відсутність доказів, які б вказували на видачу посадовим особам, які в межах проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 здійснили контрольну розрахункову операцію під час фактичної перевірки суб'єкта господарювання, грошових коштів (готівки) з каси за рахунок відповідних бюджетних асигнувань контролюючого органу, таким чином вказані грошові кошти фактично мають інше джерело походження ніж кошти, передбачені на здійснення відповідної діяльності органів ДПС. А тому контрольна розрахункова операція проведена з порушенням діючого законодавства.
Також, згідно матеріалів перевірки, виключно на підставі п.2.2.12 Акту, перевіряючі дійшли висновку, що здійснена контрольна розрахункова операція, інші докази здійснення, зокрема чек з банківського терміналу, або акт відсутні.
Враховуючи те, що законодавство не містить дозволу щодо використання для проведення контрольних розрахункових операцій приватних коштів, у т.ч. коштів осіб, які проводять перевірку, а відтак в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, посадові особи контролюючого органу, за відсутності законодавчого дозволу, не мають права використовувати власні кошти для проведення контрольної розрахункової операції, а тому контрольна розрахункова операція фактично проведена не за рахунок контролюючого органу, тобто не у зв'язку з виконанням функцій держави.
З огляду на вищезазначені обставини та наведені положення норм матеріального права, а також за відсутності банківського чеку з терміналу про проведення безготівкової операції з придбання товару, можна дійти висновку, що контрольна розрахункова операція посадовими особами ГУ ДПС не проведена або проведена не у порядку та у спосіб, встановлені нормами чинного законодавства, яка могла б свідчити про факт порушення платником податків Закону №265.
Обставини порушення законодавства в сфері розрахунків, зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення №461 від 08.09.2022, зі змісту котрого вбачається, що згідно Акту фактичної перевірки №000446 від 25.08.2022 року встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , 25.08.2022 о 15 год. 00 хв., в торгівельному островку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 ТЦ «Terra», проведено розрахункову операцію без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа встановленої форми, чим порушено п.1 та п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та
доповненнями), відповідальність за що передбаченач.1 ст. 155-1 КУпАП. Матеріали зазначеного протоколу, були предметом дослідження Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області під час розгляду справи №209/1975/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та викладені у постанові від 07.10.2022.
Дані обставини встановлені на підставі дослідження протоколу про адміністративне правопорушення №461 від 08.09.2022 та копії акту фактичної перевірки № 000446 від 25.08.2022.
Згідно з частиною 6 статті 78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на зміст постанови Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07.10.2022 в справі №209/1975/22, яка набрала законної сили 20.10.2022, можна дійти висновку, що обставини щодо вчинення позивачем порушень вимог законодавства в сфері розрахунків, які зафіксовані протоколом про адміністративне правопорушення №461 від 08.09.2022 та в акті фактичної перевірки № 000446 від 25.08.2022 щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі частин 4 та 6 статті 78 КАС України непідлягають доказуванню під час розгляду цієї справи.
Отже, за вчинення податкового правопорушення ПК України, поряд із адміністративною та кримінальною відповідальністю передбачена і фінансова відповідальність.
Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.
Таким чином, фінансова відповідальність та адміністративна відповідальність є різними за своєю правовою природою, порядком та підставами притягнення та реалізуються за окремими процедурами, врегульованими різними нормативно- правовими актами. Адміністративна відповідальність встановлюється та застосовується згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, а за порушення норм Закону № 265/95-ВР, застосовується фінансова відповідальність до суб'єктів господарювання.
Враховуючи, що до адміністративної відповідальності позивача притягнуто за те ж діяння, за яке ж позивача притягнуто до фінансової відповідальності спірним податковим повідомленням рішенням, суд вважає необґрунтованим повторне притягнення позивача до юридичної відповідальності.
Щодо ППР №0086320708 суд зазначає наступне.
В Акті перевірки відповідачем у відповідній частині зазначено: “встановлено зберігання реалізація рідин, що використовуються в електронних сигаретах без наявності марок акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 518000,0”.
Позивач стверджував, що не реалізовував тютюнові вироби (як зазначено в ППР), а реалізовував електронні сигарети, в котрих відсутні рідини, що використовуються в електронних сигаретах, висновок щодо реалізації самих таких рідин є припущенням. При цьому електронні не є підакцизним товаром.
Відповідач зазначав, що в ході проведення перевірки здійснено контрольну розрахункову операцію з продажу електронної сигарети “ELF BAR”, яка не була маркована акцизною маркою встановленого зразка. Не зазначаючи конкретно, по тексту відзиву відповідач цитував норми права, за змістом яких вбачається позиція відповідача про те, що у електронних сигаретах використовуються рідини, які належать до підакцизних товарів. Щодо твердження позивача про суперечність у тексті ППР вказав, що порушення полягало у здійсненні зберігання та реалізації саме рідин, що використовуються в електронних сигаретах без наявності марок акцизного податку, при цьому розбіжність є несуттєвою та не може призводити до скасування спірного ППР.
Згідно абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР (в редакції станом на день винесення ППР) виробництво, зберігання, транспортування, реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Згідно Акту перевірки встановлено “зберігання реалізація рідин, що використовуються в електронних сигаретах без наявності марок акцизного податку”, згідно ППР - “зберігання, реалізація тютюнових виробів з підробними марками акцизного збору (без марок акцизного збору) встановленого зразка”.
Згідно з пп. 14.1.56-3. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України електронна сигарета - виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин. Електронні сигарети можуть бути одноразовими або багаторазовими.
Підпунктом 14.1.56-4. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України рідини, що використовуються в електронних сигаретах, - рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.
Відповідно до пп. 14.1.252. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.
Отже суд першої інстанції вірно відхилив доводи відповідача про те, що “окремі дефекти форми рішення не повинні сприйматися як безумовні підстави для його скасування. Технічні помилки не є недоліками форми оскаржуваного рішення”.
Оскільки, в наявній юридичній ситуації допущено не “недолік форми”, а суттєве викривлення суті діяння особи, за яку до неї застосовуються штрафні санкції (фактично, вказано інше діяння). При цьому таке викривлення не має технічного характеру. Технічна помилка має місце, наприклад, в тексті ППР щодо зазначення суті діяння, оскільки зазначено: “реалізація тютюнових виробі”, що дійсно відповідає властивостям саме технічної помилки. Зазначаючи ж суть діяння технічна помилка не може мати місце, оскільки йдеться про те, за що особу притягають до відповідальності, при цьому в наявній ситуації відсутня описка або арифметична помилка, натомість вжито принципово іншу правову категорію: замість “рідини, що використовуються в електронних сигаретах” вказано “тютюнові вироби”. Така розбіжність не відповідає властивостям технічної помилки або “недоліку форми” ППР, а є значущим дефектом, який зумовлює накладення на позивача штрафної санкції за діяння, яке він не вчиняв (зберігання, реалізацію тютюнових виробів).
Окрім цього, спірне ППР не містить належної конкретизації суті порушення в частині способів поводження з марками акцизного збору - з підробними марками або без них. Суд наголошує на тому, що вирішуючи питання про застосування до особи штрафної санкції суть її протиправного діяння має бути належним чином конкретизованою, а не зазначатися з використанням шаблону, в якому містяться взаємовиключні варіанти поведінки одночасно (відсутність акцизних марок та наявність підробних акцизних марок).
Крім того, згідно п. 215.1. ст. 215 Податкового кодексу України електронні сигарети не належать до підакцизних товарів, однак до них належать саме рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
Щодо фактичної частини цього аргументу - доказів зберігання та реалізації відповідного товару без акцизної марки суд зазначає наступне.
Змістовне тлумачення пп. 14.1.56-3 та 14.1.56-4. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України вказує на те, що електронні сигарети не в обов'язковому порядку містять рідини, що використовуються в електронних сигаретах, оскільки визначення терміну “електронні сигарети” не містить такої характеристики, відповідно - відсутні підстави для висновку про обов'язкову наявність відповідних рідин в усіх без виключення електронних сигаретах. Та обставина, що рідини, що використовуються в електронних сигаретах, призначені для використання в електронних сигаретах не зумовлює обов'язкового висновку про те, що за замовчуванням такі рідини містяться безпосередньо в електронній сигареті та не можуть зберігатися та реалізовуватися окремо. При цьому за обставин цієї справи саме відповідач мав довести зворотнє на підтвердження правомірності свого рішення, однак відповідні докази ним не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Щодо наявних доказів на підтвердження факту вчинення позивачем відповідних діянь суд зазначає, що відповідачем з цього питання надано копії акту перевірки, аркуша з переліком товарів та фотозображень стелажів з товаром, на яких містяться зображення предметів, ззовні схожих на упаковки з електронними сигаретами, електронні сигарети, а також рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області -залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2023 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко
суддя А.В. Суховаров