28 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 160/26210/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Олефіренко Н.А., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Соловей Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро клопотання ОСОБА_1 щодо винесення додаткової постанови по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
11.10.2023 р. позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, де просила:
-визнати протиправною відмову ГУ ДМС України в Дніпропетровській області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документу про припинення громадянства Російської Федерації;
-зобов'язати ГУ ДМС України у Дніпропетровській області прийняти у ОСОБА_1 подану нею 11.09.2023 р. декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документу про припинення громадянства Російської Федерації.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2923 р. адміністративний позов задоволений частково.
Визнані протиправними дії ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті декларацій ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства замість документу про припинення громадянства Російської Федерації.
Зобов'язане ГУ ДМС України в Дніпропетровській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 11.09.2023 р. про прий няття декларації про відмову від іноземного громадянства, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні, та прийняти відповідне рішення, а в решті позовних вимог - відмовлено.
Стягнено з ГУ ДМС України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 805,20 грн
Стягнено з ГУ ДМС України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн, а в іншій частині відмовлено.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 р. стягнуто з ГУ ДМС в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суму в розмірі 1000 грн, а в іншій частині - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.02.2024 р. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2923 р. скасоване в частині відмови в задоволенні позову та зобов'язання ГУ ДМС України в Дніпропетровській області повторно розглянути звернення ОСОБА_2 ід 11.9.2023 р. про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом в рішенні та прийняте відповідне рішення.
Позов ОСОБА_1 в цій частині задоволений.
Зобов'язане ГУ ДМС у Дніпропетровській області прийняти подану 11.09.2023 р. ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Таким чином Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2923 р. в частині стягнення з ГУ ДМС України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судових витрат з оплати судового збору в сумі 805,20 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. - залишене без змін.
Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.02.2024 р. додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 р. - залишене без змін.
09.02.2024 р. ОСОБА_1 звернулася до Третього апеляційного адміністративного суду з клопотанням про винесення додаткової постанови, чим стягнути з ГУ ДМС України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати - витрати на послуги адвоката за представництво інтересів в суді апеляційної інстанції в сумі 5 000 грн.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі, та вислухавши представника відповідача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання позивача задовольнити частково в зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, процесуальний закон надає правові підстави для ухвалення додаткового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що з наданих позивачем доказів щодо витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції, встановлено, що його витрати складають 5 000грн за:
Аналіз рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2023 р. по справі та додаткового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 р., ознайомлення з судовою практикою, складання тексту апеляційної скарги позивача, ознайомлення з апеляційною скаргою відповідача, складання відзиву на апеляційну скаргу відповідача, подача до суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі ІВКЗ та участь в судовому засіданні 07.12.2024 р.
Також з матеріалів справи слідує, що витрати, зазначені позивачем, підтверджені договором про надання правової допомоги адвокатом № 08/09/23-2 від 08.09.2023 р., додатком №2 від 22.12.2023 р. до договору про надання правової допомоги № 08/09/23-2, описом послуг наданих адвокатом Тарасенко Д.Ю., квитанцією №ОНК9-Т9АС-АН5-9014 від 22.12.2023 р на суму 5 000 грн.
Відповідач проти задоволення клопотання позивача заперечує, та просить відмовити в задоволенні даного клопотання.
Статтею 134 КАС України передбачено, що « 1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
3. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
6. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
7. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції, враховуючи обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, керуючись, принципами справедливості та верховенства права, вважає за необхідне клопотання позивача задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу в апеляційній інстанції за рахунок бюджетних асигнувань в розмірі 1 000 грн, а в іншій частині відмовити.
Керуючись ст. ст. 134, 252, 321,322,325 КАС України, суд -
Клопотання про прийняття додаткової постанови ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Державної Міграційної Служби України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції в розмірі 1000 грн, а в іншій частині - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко
суддя А.В. Суховаров