06 березня 2024 року м. Дніпросправа № 202/16214/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Олефіренко Н.А., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Соловей Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2023 р. (суддя Маринін О.В.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови-,
24.08.2023 р. ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови, де просила скасувати постанову серії ЗАВ3068647 від 10.08.2023 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП та закрити провадження по спарві. Ухалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська замінений первісний відполвідач ГУНП у Дніпропетровській області на належного - Департамент патрульної поліції.
15.10.2023 р. позивач змінила предмет позову, де просила: встановити факт, що ОСОБА_1 не керувала ТЗ марки MAZDA CX-5 д.номер НОМЕР_1 10.08.2023 р. о 23.16 в м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги,38А, скасувати постанову серії ЗАВ3068647 від 10.08.2023 р., про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП та закрити провадження по справі.
З матеріалів справи вбачається, що згідно постанови по даній справі встановлено, що 10.08.2023 р. о 23.16 в м. Дніпро по вул. Набережна Перемоги, 38А ОСОБА_1 керуючи ТЗ MAZDA CX-5 д.номер НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху ТЗ на 61км/год, чим порушила п. 12.9 (б) ПДР, відповідальність за що передбачена ст. 122 ч.4 КУпАП, в зв'язку з чим накладене адміністративне стягнення в розмірі 1700 грн.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2023 р. адміністративний позов залишений без задоволення, постанова залишенва без змін. Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2023 р. в зв'язку з відмовою у позові понесені судові витрати покладені на позивача. Не погоджуючись з додатковим рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, де просила скасувати додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2023 р., прийняти нову постанову в частині, де понесені судові витрати в розмірі 536 грн 80 коп покласти на позивача, а в частині питання щодо встановлення факту скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким встановити факт, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом 10.08.2023 в 23.16 в м. Дніпро ул. Набережна, Перемоги,38А.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 з початку 2022 р. проживає в Німеччині і даного правопорушення не вчиняла.
На апеляційну скаргу позивача відповідач надав відзив, де просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для залишення без задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2023 р. ОСОБА_1 подала до суду клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат .
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, процесуальний закон надає правові підстави для ухвалення додаткового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2023 р. адміністративний позов залишений без задоволення, постанова залишена без змін, а додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2023 р. в зв'язку з відмовою у позові понесені судові витрати покладені на позивача.
Крім того, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 р. рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетьровська від 30.10.2023 р. залишене без змін.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення на користь позивача судових витрат, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 134, 252, 315,316,321,322,325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2023 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко
суддя А.В. Суховаров