06 березня 2024 р. Справа № 440/1464/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Мельнікової Л.В. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2023, суддя Н.І. Слободянюк, повний текст складено 04.12.24, по справі № 440/1464/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 19.12.2018 № 0016145112.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 19.12.2018 № 0016145112.
Головне управління ДПС у Полтавській області, не погоджуючись із рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апелянт зазначає, станом на 23.05.2020 (дата набрання чинності Закону України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві») по оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню погашена сума в розмірі 217707,45 грн. за рахунок переплати. Перерахувати податкове повідомлення-рішення відповідно до п. 73 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не вбачається за можливе, оскільки грошові зобов'язання станом на дату набрання чинності Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» були частково сплачені, що суперечить вимогам зазначеної норми. Крім того, на дату набрання чинності Закону України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» - 23.05.2020 року, Другим апеляційним адміністративним судом 17.12.2019 апеляційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області була задоволена, а сума штрафу по податковому повідомленню-рішенню - узгодженою, оскільки рішення набрало законної сили, що виключає можливість застосування п. 73 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України до платника. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судовим розглядом, головним державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Кременчуцького управління Головного управління ДФС у Полтавській області Матюшко І. проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість ПрАТ "АвтоКрАЗ" за 2017-2018 роки, за наслідками якої складено акт від 19.11.2018 № 11533/16-31-51-12/05808735, яким зафіксовано порушення вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних за 2017-2018 роки.
На підставі акту 19.11.2018 № 11533/16-31-51-12/05808735 Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2018 № 0016145112, яким на ПрАТ "АвтоКрАЗ" за порушення граничного строку, встановленого ст. 201 Податкового кодексу України для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних накладено штраф у розмірі 8422767,67 грн.
Позивач, не погоджуючись із таким рішенням відповідача, звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, в силу п. 73 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовані до позивача штрафні санкцію мають бути перераховані у бік зменшення, з огляду на що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Відповідно до пп. «б» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У ході судового розгляду встановлено, що податкові накладні, за порушення термінів реєстрації яких ПрАТ "АвтоКрАЗ" притягнуто до відповідальності, складені позивачем у період з 30.04.2017 по 02.10.2018, із позначкою «не підлягають наданню отримувачу (покупцю)» з причин: «02», «04», «06», «09», «13».
Так, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, а саме наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 затверджений Порядок заповнення податкової накладної.
Відповідно до п. 1 Порядку № 1307 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Пунктом 8 Порядку № 1307 передбачено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.
Згідно з п. 3 Порядку № 1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Отже, при складанні податкових накладних, які відповідно до п. 8 Порядку № 1307 не надавались покупцю, позивач не був позбавлений обов'язку здійснити їх реєстрацію у встановлений законодавством строк.
При цьому, позивачем не заперечувався факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням встановлених п. 201.10 ст. 201 ПК України граничних строків реєстрації від 01 до 19 календарних днів.
У той же час, судовим розглядом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 відкрито провадження у справі № 917/814/16 про банкрутство ПрАТ "АвтоКрАЗ" введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ПрАТ "АвтоКрАЗ".
Правовий режим мораторію на задоволення вимог кредиторів регулювався ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Згідно з абз. 3, 4 ч. 3 ст. Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Отже, боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов'язань, щодо яких запроваджено мораторій.
За поточними зобов'язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Таке тлумачення норм, якими встановлено правий режим мораторію на задоволення вимог кредиторів, відповідає суті мораторію: він вводиться господарським судом одночасно із порушенням справи про банкрутство, а відтак стосується тих вимог, які мали місце на дату прийняття відповідного рішення судом. Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли (термін виконання яких настав) після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.11.2019 по справі № 580/1371/19.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.09.2020 у справі № 826/3106/18, заборона застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов'язання (зобов'язання, які виникли після цієї дати) боржника. Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов'язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов'язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Таким чином, враховуючи викладене вище обґрунтування податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за неналежне виконання зобов'язань, термін виконання яких настав після дати введення мораторію.
Разом з тим, 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», яким внесено зміни до ст. 120-1 Податкового кодексу України.
Пізніше Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб підприємців» від 14.07.2020 № 786-IX до п. 73 підрозд. 2 розд. XX Перехідні положення Податкового кодексу України також було внесено зміни.
Так, згідно з п. 73 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов'язань за якими не настав або грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.
Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Таким чином законодавець мав на меті не лише уточнити й розширити перелік випадків, за яких платник податків звільняється від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, а й убезпечити платників податків від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними положеннями п. 120-1.2 ст. 120 Податкового кодексу України, у випадках та за умов, наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.
Зазначений висновок сформований Верховним Судом у постанові від 15.06.2021 у справі № 640/5138/19.
Отже, законодавець передбачив ретроспективну дію положень п. 73 підрозд. 2 розд. ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом № 466-ІХ, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов'язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.
При цьому відповідно до вказаних змін контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення.
Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.
При цьому слід звернути увагу, що для цілей п. 73 підрозд.2 розд. XX Перехідні положення Податкового кодексу України закріплено відмінне від загального (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України) розуміння неузгодженого грошового зобов'язання, а саме для цілей цієї норми грошове зобов'язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов'язання за ними не сплачено.
Так, у ході судового розгляду встановлено, що податкові накладні, за порушення термінів реєстрації яких ПрАТ "АвтоКрАЗ" притягнуто до відповідальності, не підлягали наданню отримувачу (покупцю).
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.12.2018 № 0016145112, яким до позивача застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, винесено до набрання чинності Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ, а саме до 23.05.2020.
При цьому, станом на 23.05.2020 суми штрафної санкції не була сплачена позивачем у повному обсязі, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення перебувало у процедурі судового оскарження, зокрема ухвалою Верховного Суду від 25.03.2020 відкрито касаційне провадження у даній справі.
Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду, наведених у постановах від 10.09.2020 у справі № 520/3188/19, від 13.12.2022 у справі № 460/14458/21, сума застосованих до позивача штрафних санкцій є неузгодженим грошовим зобов'язанням, що відповідно є підставою для здійснення перерахунку суми штрафу із складенням нового податкового повідомлення-рішення.
Отже, дійшовши таких висновків колегія суддів також вважає за необхідне вказати, що суд в межах своєї компетенції може лише встановити правомірність/неправомірність донарахування відповідних штрафних санкцій та наявність/відсутність підстав для поширення наведеної вище ретроспективної правої норми на спірні правовідносини, однак не може підміняти собою уповноважений орган та самостійно зменшувати суму донарахувань.
У свою чергу, право ж на зменшення та перерахунок штрафних санкцій на підставі п. 73 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України належить виключно податковому органу, на якого закон покладає обов'язок скласти та направити нове податкове повідомлення-рішення
Враховуючи викладене колегія суддів зазначає про наявність всіх умов для застосування до спірних правовідносин норми п. 73 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Таким чином, оскільки сума штрафу згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0016145112 від 19.12.2018 розрахована без врахування положень п. 73 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідачем перерахунок суми штрафу із винесенням нового рішення не здійснено, а суд не має повноважень вчиняти дії з перерахунку штрафних санкцій, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 19.12.2018 № 0016145112 скасуванню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 по справі № 440/1464/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді Л.В. Мельнікова І.С. Чалий
Постанова складена в повному обсязі 14.03.24.