14 березня 2024 року справа №225/2553/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ващенка Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 04 січня 2024 р. у справі №225/2553/23 (головуючий І інстанції Челюбєєв Є.В.) за позовом ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Краматорської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітету Краматорської міської ради про скасування постанови №57 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн. за ст. 156 ч. 2 КУпАП, та закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 04 січня 2024 року у справі № 225/2553/23 у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності прийнята з порушенням чинного законодавства.
Судом першої інстанції не враховано, що протокол про адміністративні правопорушення ВАВ № 976738 від 13.12.2023р. у повній мірі не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не вказано, яким конкретно законодавством (нормативно-правовим актом із посиланням на пункт, частину, статтю) передбачена заборона щодо продажу тютюнових виробів неповнолітнім, у той час як ч. 2 ст. 156 КУпАП лише встановлює відповідальність за такі дії. Також, у протоколі, у порушення вимог ст. 256 КУпАП, не зазначаються відомості про свідків. Із вказаного протоколу вбачається, що тютюновий виріб, який нібито був проданий ОСОБА_3 , поліцейським не вилучався як речовий доказ, його огляд не проводився. В оскаржуваній постанові не міститься посилання на належні та допустимі докази того, що реалізація тютюнового виробу була здійснена саме позивачкою. Також відсутня інформація про вилучення будь-яких тютюнових виробів, зокрема у ОСОБА_3 , грошових коштів, виручених від продажу вказаного тютюнового виробу, а також про наявність фіскального чека, що "поза розумним сумнівом" підтверджував би продаж вказаного товару. До матеріалів справи не долучено жодного відеозапису, який би відображав фактичні обставини щодо інкримінованого адміністративного правопорушення ОСОБА_1 . Наявні в матеріалах справи пояснення відібрані інспектором поліції ОСОБА_4 із порушенням ч.2 ст. 33 Закону України "Про Національну поліцію", а саме проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога, а тому їх слід оцінювати критично. З оскаржуваної постанови не вбачається що позивач має статус працівника підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування (наказ про прийняття на роботу, договір, тощо), тобто є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, та не містяться посилання на такі докази.
На адресу суду апеляційної інстанції надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням у відрядженні поза межами міста Дніпро.
Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки представником позивача не надано доказів перебування у відрядженні, суд не визнавав явку сторін обов'язковою та з урахуванням достатності матеріалів справи для прийняття об'єктивного рішення.
Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Краматорської міської ради №57 від 19.12.2023 року позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення порушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6800,00 грн..
Наведена постанова була винесена відповідачем на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ 976738 від 13.12.2023р., складеним інспектором СЮП ВП Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області, відповідно до якого 13.12.2023р. о 14 год. 40 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись на своєму робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (місцезнаходження магазину: АДРЕСА_1 ), здійснила продаж цигарок «Sobranie», нікотіну 0,4 мг., вартістю 110,00 грн. неповнолітньому громадянину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порушення вимог Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995р., чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП.
Обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995р.№ 481/95-ВР (зі змінами і доповненнями), зокрема, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особам, які не досягли 18 років.
Частиною 4 статті 15-3 вказаного Закону передбачено, що якщо у продавця пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння виникли сумніви щодо досягнення 18-річного віку покупцем, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, та пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, продавець зобов'язаний звернутися до такого покупця з вимогою пред'явити паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує його вік.
Частиною 2 статті 156 КУпАП встановлена відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, зокрема, за пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, у вигляді накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно статті 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою статті 156 КУпАП.
За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ 976738 від 13.12.2023р. позивачці було роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, та повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться 19.12.2023р., про що мається підпис останньої.
Позивачка була присутня на засіданні комісії.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Під час розгляду справи адміністративною комісією досліджувались наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ 976738 від 12.12.2023р., в якому зафіксовані фактичні обставини адміністративного правопорушення з яким позивачка ознайомилася та поставила підпис; фототаблиця, на якій зафіксований неповнолітній ОСОБА_3 з пачкою цигарок; пояснення позивачки, пояснення неповнолітнього ОСОБА_3 .
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ 976738 від 13.12.2023р., складеним інспектором СЮП ВП Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області, зокрема, встановлено, що 13.12.2023р. о 14 год. 40 хв. позивачка, знаходячись на своєму робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (місцезнаходження магазину: АДРЕСА_1 ), здійснила продаж цигарок «Sobranie», нікотіну 0,4 мг., вартістю 110,00 грн. неповнолітньому громадянину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порушення вимог Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995р., чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП.
Колегія суддів вважає, що у протоколі чітко визначено про встановлене порушення позивачем вимог Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995р. в частині продажу сигарет неповнолітньому громадянину, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП.
Не зазначення конкретного пункту, частини, статті Закону України №481/95-ВР не спростовує встановленого факту продажу цигарок неповнолітньому громадянину, а тому доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийняті до уваги.
У своїх письмових поясненнях від 13.12.2023р. позивачка підтвердила, що 13.12.2023р. перебувала на своєму робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (місцезнаходження магазину: АДРЕСА_1 ), здійснила продаж цигарок «Sobranie», нікотіну 0,4 мг., вартістю 110,00 грн. хлопцю, при цьому не запитувала скільки йому років. Через деякий час він повернувся і поліцейські сказали, що йому не має 18 років.
Аналогічні пояснення були надані 13.12.2023р. неповнолітнім ОСОБА_3 ..
Згідно вимог ч.2 ст.33 Закону України «Про Національну поліцію» проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, письмові пояснення від неповнолітнього ОСОБА_3 були відібрані працівником поліції в присутності педагога ОСОБА_5 , про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ 976738 від 13.12.2023р..
Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що опитування неповнолітнього ОСОБА_3 було проведено у відповідності до вимог ч.2 ст.33 Закону України «Про Національну поліцію».
Факт того, що ОСОБА_3 не досяг 18 років підтверджено паспортом громадянина України НОМЕР_1 від 10.03.2023р..
Посилання позивача на відсутність розрахункового документу, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки це не спростовує встановлений сам факт продажу цигарок неповнолітньому ОСОБА_3 ..
Щодо відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів того, що позивачка є працівником підприємства (організації торгівлі) або громадського харчування та є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення позивачка перебувала на робочому місці у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та не заперечувала факт трудових відносин, що підтверджується її поясненнями, поясненнями неповнолітнього ОСОБА_3 , а відтак саме позивачка є суб'єктом адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що у спірних правовідносинах наданими відповідачем доказами підтверджується факт вчинення позивачкою правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 156 КУпАП, а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Ващенка Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 04 січня 2024 року у справі № 225/2553/23 - залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 04 січня 2024 року у справі №225/2553/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення 14 березня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко