14 березня 2024 року справа №200/18159/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Сіваченка І.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року у справі № 200/18159/21 (головуючий І інстанції Череповський Є.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у нездійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини нарахованої суми доплати пенсії (різниці між розміром підвищеної пенсії та розміром отриманої пенсії) за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідно до статті 55 Закону № 2262, положень Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 “Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати” за весь період затримки виплати заборгованості;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини нарахованої суми доплати пенсії (різниці між розміром підвищеної пенсії та розміром отриманої пенсії) за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідно до статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 “Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати” за весь період затримки виплати заборгованості.
В обґрунтування позову зазначив, що частина суми доплати пенсії у розмірі 63 655,28 грн за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивачу виплачена з затримкою на один і більше календарних місяців, у зв'язку з чим позивач має право на отримання компенсації втрати частини грошових доходів, у виплаті якої відповідачем протиправно відмовлено.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.01.2022, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022, у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.01.2022 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи судові рішення першої та апеляційної інстанції Верховний Суд визначив, що застосувавши до спірних правовідносин відповідні постанови Уряду й виходячи лише з того, що такі підзаконні нормативно - правові акти були чинними у період цих відносин, суди попередніх інстанцій не з'ясували обставини справи стосовно того, чи було здійснено позивачу виплату пенсії у строк, встановлений законом, чи була така фактично нарахована та виплачена позивачу, чи здійснено йому виплату пенсії своєчасно і чи наявні у цьому конкретному випадку правові підстави для виплати Позивачу спірної компенсації, а тому передчасно відмовили у задоволенні позову.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у нездійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини нарахованої суми доплати пенсії (різниці між розміром підвищеної пенсії та розміром отриманої пенсії) за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідно до статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 “Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати” за весь період затримки виплати заборгованості.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини нарахованої суми доплати пенсії (різниці між розміром підвищеної пенсії та розміром отриманої пенсії) за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідно до статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 “Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати” за весь період затримки виплати заборгованості.
Вирішено питання судових витрат по справі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Передбачена Законом № 2050 компенсація здійснюється у випадкупорушення встановлених строків виплати відповідних доходів. Строки виплати перерахованої позивачу пенсії за 2016-2017 роки були передбачені постановою КМУ № 103 та постановою КМУ № 1088 та до визнання їх нечинними у відповідній частині у відповідача були відсутні підстави для незастосування цих нормативно-правових актів.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 є отримувачем пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262.
26.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини нарахованої суми доплати пенсії (різниці між розміром підвищеної пенсії та розміром отриманої пенсії) за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року відповідно до статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 “Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати”.
Листом від 12.08.2021 ГУ ПФУ в Донецькій області повідомило, що в квітні 2018 року проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб” з 01.01.2016 на підставі довідки, що враховується для перерахунку пенсії, яка надійшла від Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Донецькій області.
Грошове забезпечення для перерахунку пенсії встановлено у розмірі 7810,40 грн.
Розмір пенсії після перерахунку складає 5467,28 грн.
Розмір доплати після проведеного перерахунку пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 складає 58 758,72 грн та виплачувалась у такому порядку:
- з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно окремою сумою виплачувалось 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період 01.01.2016 по 31.12.2017, а саме 1224,14 грн щомісячно;
- з 01.01.2020 щомісячно окремою сумою виплачувалось 100 відсотків різниці між місячним розміром отриманої пенсії з 01.01.2016 по 31.12.2017 та місячним розміром підвищеної пенсії, а саме 2448,28 грн щомісячно до повної виплати розрахованої суми, а саме до 30.06.2021.
Виплати перерахованих пенсій, у тому числі заборгованості пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 здійснювалась у відповідності до пункту 3 Постанови № 103.
Враховуючи вищезазначене, підстави для нарахування компенсації втрати частини грошових доходів відсутні.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за наявності факту несвоєчасної виплати позивачу сум перерахованої пенсії, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На підставі статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 43 Закону № 2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
З метою виконання Постанови № 988 та положень ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103) якою установлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом № 2262, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до Постанови № 988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Згідно з пунктом 3 Постанови № 103 визначено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
На підставі Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок) порядку, Пенсійний фонд України листом повідомив Головне управління та відповідні відомства про прийняття Постанови № 103, та зазначив, що дана Постанова є підставою для проведення перерахунку пенсій.
Як свідчать матеріали справи на виконання Постанови № 103 відповідачем в 2018 році проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, надбавки за вислугу років і премії.
Доплата в загальній сумі 58 758,72 грн зарахована на картковий рахунок позивача (щомісячно окремою сумою у відповідному розмірі).
Виплата залишку боргу за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 була розрахована відповідно до вимог постанови № 103.
Зокрема, постановою № 103 встановлено, що сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 виплачується після виділення коштів на їх фінансування з Державного бюджету України у такому порядку: з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 01.03.2018. з 01.01.2020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період 01.01.2016 по 31.12.2017 та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Преамбула до постанови № 103 свідчить, що постанова прийнята на виконання ч. 4 ст. 63 Закону № 2262.
Поряд із цим, статтею 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Перерахунок раніше призначених пенсій визначено частиною четвертою статті 63 цього ж Закону, за якою усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже перерахунок раніше призначених пенсій визначено статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею.
При цьому обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами виходячи зі змісту процитованого Закону.
Законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Абзац третій статті 1-1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Конституційний Суд України у Рішенні від 13.05.2015 № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
До того ж Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в рішенні від 06.08.2019 у зразковій справі № 160/3586/19, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020, наголошував, що як засвідчує системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати “порядок перерахунку пенсії” не є тотожним праву встановлювати “строки перерахунку пенсії”, “строки виплати пенсії”.
Отже,пенсія за своєю сутністю є періодичним платежем і виплачується щомісячно, а за приписами статті 52 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у редакції, чинній станом на дату здійснення позивачу перерахунку пенсії (16.04.2018), виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Будь-яких інших умов та порядку виплати пенсії, як от розстрочення чи відстрочення виплати, виплата пенсії частинами тощо, вищезгаданий Закон, який має вищу юридичну силу відносно постанов Кабінету Міністрів України, які є підзаконними нормативно - правовими актами, не встановлює.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Такий підхід до порядку застосування джерел права судами неодноразово демонструвався, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду й у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19.
Вищевикладені висновки щодо застосування норм права, зокрема, статей, 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, пунктів 1, 2 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 та змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 викладені Верховним Судом й у постановах від 29.09.2022 у справі № 520/1001/19, від 23.03.2023 у справі № 520/2020/19 та від 21.12.2022 у справі № 520/2826/19.
У цих же постановах Верховного Суду підтверджено право пенсіонера на отримання пенсії, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з цієї дати.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.
Ухвалюючи судові рішення у справі № 826/12704/18, суди виходили з того, що пункт 3 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод, оскільки у відсотковому співставленні встановлює зменшення виплати пенсії військовослужбовцям у порівнянні з тими умовами, які вони мали до його прийняття, фактично звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам, скасовує надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримували пенсіонери органів внутрішніх справ (міліції) під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій, (…), змінює умови і норми пенсійного забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) або за прирівняними до них посадами, (…) що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
Також рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Верховний Суд в постанові від 28.11.2022 у справі № 820/3451/18 дійшов висновку, що оскільки рішенням у справі № 826/12704/18 пункт 3 Постанови №103 визнано протиправними й таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Отже, позивач у справі № 826/12704/18 має право на виплату пенсії, за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, як пенсіонер органів внутрішніх справ, згідно із Законом України від 23.12.2015 № 900-VІІІ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей”, статтями 51, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, на підставі наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських з 01.01.2018 без поетапної виплати пенсій.
Таким чином, при виплаті позивачу пенсії відповідач повинен був керуватися Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а тому, здійснюючи Позивачу виплату перерахованої пенсії, доплати (різниці між розміром підвищеної пенсії та розміром отриманої пенсії) за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року на підставі постанов № 103 та № 1088 відповідач діяв протиправно.
Відповідно до абзацу другого статті 55 Закону № 2262 нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно із статтею 1 Закону України № 2050-ІІІ від 19.10.2000 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
На підставі статті 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Як визначено статтею 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до статті 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно з пунктом 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 (далі - Порядок № 159) його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
На підставі пункту 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання.
Верховний Суд в постанові від 01.05.2023 у справі № 380/23651/21 визначив, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) наявні порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) відбулася затримка виплати доходів один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
В постанові від 29.09.2022 у справі № 520/1001/19 Верховний Суд зазначив, що дія Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Отже, законодавець пов'язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.
Аналіз положень Закону № 2050 та Порядку № 159 свідчить, що реалізація позивачем права на компенсацію, передбаченого вказаними вище актами законодавства, не пов'язується законодавцем з обставинами щодо оскарження у судовому порядку дій та/або бездіяльності пенсійного органу стосовно строків виплати доходу (в тому числі пенсії), або з оскарженням у встановленому законом порядку підзаконного нормативно - правового акту, на підставі якого здійснювалась виплата пенсії, визнання його нечинним, таким, що не відповідає акту вищої юридичної сили.
Наявність вини відповідного пенсійного органу також не визначена як обов'язкова умова для нарахування та виплати компенсації, щодо якої у спірних відносинах виник спір.
Саме ці події є юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер.
Як свідчать матеріали справи у квітні 2018 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016 на підставі довідки Головного управління МВС України в Донецькій області.
Відповідно до вимог ст. 52 Закону № 2262 відповідач повинен був виплатити суми перерахованої пенсії Позивачу у квітні 2018 року після проведеного перерахунку пенсії, проте остання доплата після проведеного перерахунку пенсії позивачу здійснена у червні 2021 року.
Враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу сум перерахованої пенсії, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про ля задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року у справі № 200/18159/21 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року у справі № 200/18159/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 14 березня 2024 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 14 березня 2024 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
І.В. Сіваченко