14 березня 2024 року Чернігів Справа № 620/661/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави до Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації щодо невжиття комплексу заходів із взяття на облік об'єктів культурної спадщини - трьох корпусів Пустинно-Рихлівського Свято-Миколаївського монастиря до Переліку об'єктів культурної спадщини Чернігівської області;
- зобов'язати Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації розглянути питання про занесення об'єктів культурної спадщини - трьох корпусів Пустинно-Рихлівського Свято-Миколаївського монастиря до Переліку об'єктів культурної спадщини Чернігівської області. З цією метою згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» замовити розроблення науковій установі, яка відповідає вимогам п. 2 Розділу III Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України № 501 від 27.06.2019, документів, передбачених п. 3 Розділу II Порядку обліку об'єктів культурної спадщини № 501 від 27.06.2019, які мають включати: фотофіксацію об'єкта: фото загального вигляду, фото об'єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об'єкта, фото рухомих об'єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників), історичну довідку, яка містить інформацію про автентичність об'єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань. У подальшому на підставі вказаних документів згідно з п. 4 Розділу II Порядку обліку об'єктів культурної спадщини № 501 від 27.06.2019 та Положення про Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням начальника Чернігівської обласної військової адміністрації 27.10.2022 № 396, у разі наявності відповідних підстав, підготувати та подати голові Чернігівської обласної державної адміністрації проект розпорядження про включення вказаних об'єктів культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини Чернігівської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у результаті бездіяльності спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини вказані об'єкти культурної спадщини не включено до Переліку об'єктів культурної спадщини, вони не набули статусу пам'яток культурної спадщини та відповідно щодо них не може вчинятися весь комплекс охоронних заходів, у тому числі укладення охоронних договорів.
Відповідачем було подано відзив на позов, в якому вказав, що Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації вже розпочало роботу з вивчення питання про занесення об'єктів культурної спадщини - трьох корпусів Пустинно-Рихлівського Свято-Миколаївського монастиря до Переліку об'єктів культурної спадщини Чернігівської області.
Заступником керівника Чернігівської обласної прокуратури було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що взяття на облік об'єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об'єкта, шляхом занесення його до Переліку об'єктів культурної спадщини. Вказує, що управління мало можливість вжити заходів до взяття на облік споруди Рихлівського монастиря на території Коропської територіальної громади та достеменно знало про їх наявність, проте взагалі упродовж тривалого часу не вживало належних заходів до постановлення на облік указаних об'єктів, що і є бездіяльністю, яку прокурор просить визнати протиправною в даному позові.
Відповідачем було подано заперечення, в яких зазначив, що Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 18.01.2021 № 42 (пункт 1, додатку 3) до Переліку об'єктів культурної спадщини Чернігівської області занесено «Залишки комплексу Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря» (18 шт.), охоронний № 8258-Чр. До вищезазначеного комплексу включено келії (3 корпуси: північно-східний, північно-західний та східний), охоронний № 8258/5- Чр, тобто з 18.01.2021 три корпуси Пустинно-Рихлівського Свято-Миколаївського монастиря включені до Переліку об'єктів культурної спадщини Чернігівської області та отримали статус щойно виявленого об'єкта культурної спадщини.
Заступником керівника Чернігівської обласної прокуратури подано додаткові пояснення, в яких вказав, що у додатку № 3 до розпорядження облдержадміністрації від 18.01.2021 № 42 визначено цінність об'єкта: комплекс є унікальним об'єктом археологічної спадщини, що містить археологізовані залишки архітектурних споруд монастиря. Вид, за яким об'єкти внесено до Переліку об'єктів культурної спадщини Чернігівської області, - об'єкти археології. Зазначає, що занесення у 2021 році залишків комплексу Свято-Миколаївського Пустинно Рихлівського монастиря як пам'яток археології до Переліку об'єктів культурної спадщини Чернігівської області є належним заходом охорони археологічної культурної спадщини Чернігівщини, водночас предметом позовних вимог є не об'єкти археології, а споруди, що мають значну історико-архітектурну цінність та заслуговують на занесення до Державного реєстру нерухомих об'єктів культурної спадщини за видом «архітектура». Це три корпуси монастиря: північно-східний та північно-західний, збудовані у 1743 році у стилі українського бароко, та східний, зведений у 1817 році у стилі класицизм, і крім того споруди гостинного двору, датовані 1842 роком.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 14.03.2024 було повернуто без розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
В с. Рихли Коропського району Чернігівської області знаходиться Свято-Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир (а.с. 49-53).
11.09.2023 заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури звернувся з ініціативним листом № 15/3/2-1756-23 до Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації про розгляд питання про занесення вказаного об'єкта до Переліку об'єктів культурної спадщини (а.с. 27-30).
На вказаний лист відповідачем листом від 12.10.2023 № 02.1-09/1484 було повідомлено, що в Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації відсутні підстави для вжиття заходів щодо занесення Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря до Переліку об'єктів культурної спадщини (а.с. 31-32).
Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури 19.12.2023 звернувся до Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації з листом, в якому, беручи до уваги весь комплекс Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря, у тому числі частково збережені окремі споруди, просив надати інформацію:
- чи вживалися заходи щодо постановлення на облік об'єктів культурної спадщини усього комплексу Свято-Миколаївської церкви Пустинно-Рихлівського Свято-Миколаївського монастиря або окремих її споруд, чи ініціювалося питання про занесення указаних об'єктів до Переліку об'єктів культурної спадщини. Якщо такі дії вживалися прошу надати відповідні підтверджуючі матеріали;
- чи замовлялися та розроблялися документи, передбачені п. 3 розділу II Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, які мають включати: фотофіксацію об'єкта: фото загального вигляду, фото об'єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об'єкта, фото рухомих об'єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників); історичні довідки, яка містить інформацію про автентичність об'єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимог пункту 5 Розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини;
- чи занесено Свято-Миколаївську церкву Пустинно-Рихлівського Свято-Миколаївського монастиря, або увесь її комплекс, або окремі її споруди до Переліку об'єктів культурної спадщини, чи приймалося у формі розпорядження голови обласної державної адміністрації відповідне рішення (а.с. 33-40).
Управлінням містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації було повідомлено заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури про те, що рішення у формі розпорядження Чернігівською обласною державною адміністрацією про занесення Свято-Миколаївської церкви Пустинно-Рихлівського Свято-Миколаївського монастиря, або увесь її комплекс, або окремі її споруди до Переліку об'єктів культурної спадщини не приймались (а.с. 41-42).
Також на лист заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури, Громадська організація «Українське товариство охорони пам'яток історії та культури» листом від 13.11.2023 № 115/05 повідомило, що на території Рихлівського монастиря збереглися споруди, що мають значну історико-архітектурну цінність та заслуговують на занесення до державного реєстру нерухомих об'єктів культурної спадщини за видом «архітектура». Це три корпуси монастиря: північно-східний та північно-західний збудовані у 1743 році у стилі українського бароко, та східний, зведений у 1817 році у стилі класицизм, і, крім того, споруди гостинного двору, датовані 1842 роком. Перші три будівлі знаходяться в аварійному стані, будинки гостинного двору безграмотно підремонтовані релігійною громадою (а.с. 48).
Разом з тим, відповідачем надано суду Розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 18.01.2021 № 42, згідно пункту 1 додатку 3 до якого «Залишки комплексу Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря (18 шт.), 8258-Чр» занесені до Переліку об'єктів археології, що заносяться до Переліку об'єктів культурної спадщини Чернігівської області (а.с. 113-125).
Також Департаментом культури і туризму, національностей та релігії Чернігівської обласної державної адміністрації винесено наказ від 15.02.2024 № 11, згідно пункту 3 якого наказано для подальшого розгляду можливого включення до Переліку об'єктів архітектури Чернігівської області Управлінню містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації уточнити інформацію про об'єкти Пустинно-Рихлівського Свято-Миколаївського монастиря з фотофіксацією, історичними довідками, топозйомкою тощо (а.с. 126-127).
Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури, вважаючи, що Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації зобов'язане вчинити відповідні дії щодо розгляду питання про занесення об'єктів культурної спадщини - трьох корпусів Пустинно-Рихлівського Свято-Миколаївського монастиря до Переліку об'єктів культурної спадщини Чернігівської області, звернувся до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У відповідності до норм Закону України «Про прокуратуру» прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Згідно статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що Державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Абзацом третім частини другої статті 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Єдину систему обліку об'єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів визначає Порядок обліку об'єктів культурної спадщини, затверджений наказом Міністерства культури України 11.03.2013 № 158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.04.2013 за № 528/23060 (далі - Порядок ).
Згідно пункту 3 розділу І Порядку система обліку об'єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із взяття на облік об'єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи незанесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об'єктів культурної спадщини, включення до Реєстру об'єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам'ятки та вилучення пам'ятки з Реєстру).
Пунктами 1 - 3 розділу ІІ Порядку взяття на облік об'єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об'єкта, шляхом занесення його до Переліку об'єктів культурної спадщини (далі - Перелік). Уповноважений орган розглядає питання про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань. Питання про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі: фотофіксації об'єкта: фото загального вигляду, фото об'єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об'єкта, фото рухомих об'єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників); історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об'єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимог пункту 5 розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.
Рішення про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об'єкт: найменування; власник або уповноважений ним орган (у разі наявності); місцезнаходження; дата утворення; вид; автентичність (збережено, збережено частково); цінність об'єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду (пункт 4 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку об'єкт набуває статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини з дня його внесення до Переліку.
Відповідно до підпункту 47 пункту 5 Положення про Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, Управління відповідно до покладених на нього завдань виконує функції у сфері охорони культурної спадщини (пам'ятки архітектури, містобудування та садово-паркого мистецтва) відповідно до законодавства: забезпечує захист об'єктів архітектурної та містобудівної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; забезпечує виготовлення, складання і передачу центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, наукової документації з описами та фіксацією об'єктів архітектурної та містобудівної спадщини; виконує функції замовника, укладає з цією метою контракти на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об'єктів архітектурної та містобудівної спадщини та інші заходи щодо охорони архітектурної та містобудівної спадщини тощо.
Враховуючи, що Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації згідно вказаних норм є спеціально уповноваженим органом з охорони культурної спадщини, то саме на нього покладено обов'язок по вжиттю комплексу заходів із взяття на облік об'єктів культурної спадщини - трьох корпусів Пустинно-Рихлівського Свято-Миколаївського монастиря до Переліку об'єктів культурної спадщини Чернігівської області.
Щодо занесення «Залишків комплексу Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря (18 шт.), 8258-Чр» до Переліку об'єктів археології, що заносяться до Переліку об'єктів культурної спадщини Чернігівської області згідно пункт 1 додатку 3 Розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 18.01.2021 № 42, то суд вказує, що вказаний об'єкт культурної спадщини занесено до Переліку за видом: «об'єкт археології», натомість згідно матеріалів справи вбачається наявність на території об'єкту відповідних споруд - трьох корпусів Пустинно-Рихлівського Свято-Миколаївського монастиря, які мають бути визначені за видом «об'єкт архітектури».
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації зобов'язане вжити заходів із взяття на облік об'єктів культурної спадщини - трьох корпусів Пустинно-Рихлівського Свято-Миколаївського монастиря до Переліку об'єктів культурної спадщини Чернігівської області, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправною бездіяльності Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації щодо невжиття комплексу заходів із взяття на облік об'єктів культурної спадщини - трьох корпусів Пустинно-Рихлівського Свято-Миколаївського монастиря до Переліку об'єктів культурної спадщини Чернігівської області; зобов'язання Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації розглянути питання про занесення об'єктів культурної спадщини - трьох корпусів Пустинно-Рихлівського Свято-Миколаївського монастиря до Переліку об'єктів культурної спадщини Чернігівської області.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» замовити розроблення науковій установі, яка відповідає вимогам п. 2 Розділу III Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України № 501 від 27.06.2019, документів, передбачених п. 3 Розділу II Порядку обліку об'єктів культурної спадщини № 501 від 27.06.2019, які мають включати: фотофіксацію об'єкта: фото загального вигляду, фото об'єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об'єкта, фото рухомих об'єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників), історичну довідку, яка містить інформацію про автентичність об'єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань. У подальшому на підставі вказаних документів згідно з п. 4 Розділу II Порядку обліку об'єктів культурної спадщини № 501 від 27.06.2019 та Положення про Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням начальника Чернігівської обласної військової адміністрації 27.10.2022 № 396, у разі наявності відповідних підстав, підготувати та подати голові Чернігівської обласної державної адміністрації проект розпорядження про включення вказаних об'єктів культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини Чернігівської області, то суд зазначає, що законодавством вже визначена відповідна поетапна процедура занесення об'єктів культурної спадщини до Переліку об'єктів культурної спадщини.
Таким чином, враховуючи, що оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позов заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури підлягає задоволенню частково.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави до Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації (просп. Миру, 21А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ 02498626) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації щодо невжиття комплексу заходів із взяття на облік об'єктів культурної спадщини - трьох корпусів Пустинно-Рихлівського Свято-Миколаївського монастиря до Переліку об'єктів культурної спадщини Чернігівської області.
Зобов'язати Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації розглянути питання про занесення об'єктів культурної спадщини - трьох корпусів Пустинно-Рихлівського Свято-Миколаївського монастиря до Переліку об'єктів культурної спадщини Чернігівської області.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14.03.2024.
Суддя Наталія БАРГАМІНА