13 березня 2024 року справа № 580/1405/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання незаконними рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_3 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач-2) в якому просить:
- визнати незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області і Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 29.09.2023 про відмову в проведенні перерахунку пенсії громадянину ОСОБА_4 на підставі та з врахуванням архівних довідок, виданих Комунальною установою “Об'єднаний Трудовий архів Городищенської міської ради” від 15.12.2022 № 937/05-01, від 15.12.2022 № 938/05-01, від 15.12.2022 № 939/05-01;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок пенсії громадянину ОСОБА_4 з врахуванням архівних довідок, виданих Комунальною установою “Об'єднаний Трудовий архів Городищенської міської ради” від 15.12.2022 № 937/05-01, від 15.12.2022 № 938/05-01, від 15.12.2022 № 939/05-01, починаючи з дати звернення із заявою про перерахунок пенсії - 22.09.2023.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачі формально поставилися до вивчення наданих позивачем документів для перерахунку пенсії, адже матеріали пенсійної справи містять інформацію про те, що єдиним колгоспником колгоспу ім. Калініна (с. Орловець) був саме громадянин з прізвищем “ ОСОБА_5 ?ят”, тобто позивач, а тому належність позивачу виданих архівних довідок підтверджена відповідними доказами.
Ухвалою від 13.02.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
29.02.2023 до суду від представниці Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому просила в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області прийнято рішення від 29.09.2023 про відмову позивачу у перерахунку пенсії, відповідно до Закону № 1058-ІV, у зв'язку із розбіжностями у написанні прізвища та дати народження з паспортними даними заявника.
06.03.2024 до суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши що до заяви від 22.09.2023 № 1556 на перерахунок пенсії ОСОБА_6 надав довідки щодо трудового стажу та заробітку колгоспника у колгоспі ім. Калініна с. Орловець, Городищенського району, Черкаської області № 937/05-01 від 15.12.2022, № 938/05-01 від 15.12.2022 за період роботи з липня 1980 по грудень 1987 роки, № 939/05-01 від 15.12.2022 за період роботи з січня 1988 по лютий 1991 роки, видані комунальною установою “Об'єднаний трудовий архів Городищенської міської ради” м. Городище Черкаської області. Вищезазначені довідки неможливо взяти до обрахунку, оскільки містяться розбіжності у написанні прізвища та дати народження з паспортними даними заявника.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
ОСОБА_6 звернувся до органу пенсійного фонду із заявою від 22.09.2023 № 1556 про перерахунок пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області прийняло рішення від 29.09.2023 № 39836/03-16 про відмову ОСОБА_6 у перерахунку пенсії по зміну страхового стажу, зазначивши, що до заяви від 22.09.2023 № 1556 на перерахунок пенсії ОСОБА_6 надав довідки щодо трудового стажу та заробітку колгоспника у колгоспі ім. Калініна с. Орловець, Городищенського району, Черкаської області № 937/05-01 від 15.12.2022, № 938/05-01 від 15.12.2022 за період роботи з липня 1980 по грудень 1987 роки, № 939/05-01 від 15.12.2022 за період роботи з січня 1988 по лютий 1991 роки, видані Комунальною установою “Об'єднаний трудовий архів Городищенської міської ради” м. Городище Черкаської області. Вищезазначені довідки неможливо взяти до обрахунку, оскільки містяться розбіжності у написанні прізвища та дати народження з паспортними даними заявника.
Листом від 29.09.2023 № 2300-0214-8/64982 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило позивача про прийняте рішення.
Рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії позивач вважає протиправним, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах незалежно від використання форм власності та господарювання, незалежно від характеру й тривалості роботи і перерв.
Згідно з пункту 2 постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 “Про трудові книжки колгоспників”, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспу.
Згідно із статтями 3, 48 Примірного статуту колгоспників, прийнятого III Всесоюзним з'їздом колгоспників 27.11.1969, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 28.11.1969, громадяни СРСР приймались в члени колгоспу на підставі заяви, яка розглядалася спочатку правлінням колгоспу, після чого прийом у члени колгоспу проводиться загальними зборами колгоспників за поданням правління. Допускається залучення на роботу за трудовими договорами фахівців та інших працівників з боку лише в тих випадках, коли в колгоспі немає відповідних фахівців або коли сільськогосподарські та інші роботи не можуть бути виконані в необхідні терміни силами колгоспників.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за № 310 (далі - Основні Положення), та чинних на час внесення записів до трудової книжки.
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання.
Згідно із пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Аналіз вказаних приписів вказує, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого взірця, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі).
Згідно статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.
Суд встановив, що за даними трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач з 05.07.1983 прийнятий в колгоспі ім. Калініна в авто гараж шофером на підставі наказу № 7 від 15.07.1983 (запис № 10) та звільнений з 04.03.1991 за власним бажанням на підставі наказу № 4 від 11.03.1991 (запис № 13). Вказані записи скріплено підписом посадової особи - голови колгоспу та засвідчено печаткою.
Крім того позивач надав архівну довідку Комунальної установи “Об'єднаний Трудовий архів Городищенської міської ради” № 937/05-01 від 15.12.2022, відповідно до якої згідно книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспника було встановлено, що ОСОБА_6 . 1964 р.н. (так у документі*) працював у колгоспі ім. Калініна с. Орловець Городищенського району Черкаської області і кількість вироблених вихододнів у 1985-1990 роках перевищує встановлений мінімум. Архівні довідки Комунальної установи “Об'єднаний Трудовий архів Городищенської міської ради” № 938/05-01 № 939/05-01 від 15.12.2022 містять відомості про заробітну плату позивача у 1983-1991 роках.
У довідках зазначено, що їх відомості відображені на підставі книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспника та особових рахунків. Крім того довідки містять примітку про те, що прізвище та дата народження позивача “ ОСОБА_6 . 1964 р.н.” зазначено на підставі їх відображення у первинних документах), іншого ОСОБА_6 / ОСОБА_6 не виявлено.
Суд встановив, що відповідач не врахував відомості вищезазначених довідок з підстав наявності розбіжностей у написанні прізвища та дати народження з паспортними даними заявника.
Надавши оцінку вказаним підставам, суд зазначає, що певні недоліки щодо заповнення книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспника не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Суд врахував, що записи про трудову діяльність членів колгоспу вносяться уповноваженою особою, у зв'язку із чим відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу облікових документів покладається на відповідальну особу колгоспу.
Суд врахував, що відображені Комунальною установою “Об'єднаний Трудовий архів Городищенської міської ради” у довідках № 937/05-01, № 938/05-01, № 939/05-01 від 15.12.2022 відомості відповідають відомостям трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 про спірні період та місце роботи, відтак суд доходить висновку, що відображення у книзі обліку трудового стажу і заробітку колгоспника прізвища та дати народження позивача “ ОСОБА_5 1964 р.н.” є технічними описками, а періодом роботи позивача у колгоспі ім. Калініна є період з 15.07.1983 по 11.03.1991.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позивач не може бути позбавлений права на пенсійне забезпечення через неналежну організацію ведення облікових документів роботодавцем, а вказаний період має бути зарахований до страхового стажу позивача.
З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про протиправність спірного рішення та як наслідок про необхідність його скасування.
Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у цьому випадку належить зобов'язати відповідача-2 (як орган який здійснив розгляд заяви та прийняв протиправне рішення) здійснити перерахунок позивачу пенсії з урахуванням відомостей архівних довідок, виданих Комунальною установою “Об'єднаний Трудовий архів Городищенської міської ради” від 15.12.2022 № 937/05-01, № 938/05-01, № 939/05-01, із дати звернення за перерахунком пенсії - 22.09.2023.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 29.09.2023 № 39836/03-16 про відмову ОСОБА_4 у перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого до 01.01.2004.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_4 з 22.09.2023 перерахунок пенсії, з урахуванням відомостей архівних довідок, виданих Комунальною установою “Об'єднаний Трудовий архів Городищенської міської ради” від 15.12.2022 № 937/05-01, № 938/05-01, № 939/05-01.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
2) відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538);
3) відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 13.03.2024.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК