Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14 березня 2024 р. Справа № 520/38279/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Харківській області від 29.08.2023 року № 4720/АП/20-40-75-05-08 про надання відмови у застосуванні спрощеної системи оподаткування;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області зареєструвати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування третьої групи за ставкою 5% з 1 серпня 2023 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі відповідно до статті 262 КАС України без виклику сторін в судове засідання.
Позивач, в обґрунтування своїх вимог, посилається на ігнорування відповідачем норм підпункту 91.4.4. пункту 91 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України), які є спеціальними та передбачають додаткові умови реєстрації платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позов, в якому зазначив про правомірність дій контролюючого органу щодо відмови у реєстрації позивача платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши позиції обох сторін, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області та з 17.07.2012 до 31.03.2022 була включена до Реєстру платників єдиного податку платником 3 групи за ставкою 5%.
З 01.04.2022 позивач переведена на 3 групу спрощеної системи оподаткування за ставкою 2%.
У зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, рішенням від 12.07.2023 № 1117/20- 40-24-03-06 ФОП ОСОБА_1 анульовано реєстрацію та виключено з Реєстру платників єдиного податку, на підставі порушення абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України.
28.08.2023 ФОП ОСОБА_1 засобами телекомунікаційного зв'язку подано дві заяви про застосування спрощеної системи оподаткування за № 28642205 та про реєстрації платником єдиного податку 3-ї групи за ставкою 5 % з 01.08.2023 за № 28639060.
Київською ДПІ Головного управління ДПС у Харківській області, листом від 29.08.2023 за № 4720/АП/20-40-75-05-08, платнику надано відмову у застосуванні спрощеної системи оподаткування, відповідно до абзацу першого підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПК України, яким встановлено обмеження щодо можливості для суб'єктів господарювання, які є платниками інших податків і зборів відповідно до норм ПК України, прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу, оскільки такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Позивач, не погоджуючись з рішенням контролюючого органу про відмову у застосуванні спрощеної системи оподаткування, звернулася до суду, оскільки вважає, що відповідачем помилково,у відповідь на її заяви,застосовано норми абзацу першого підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПК України.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеним учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 ПК України).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначаються Главою 1 Розділу XIV ПК України.
Відповідно до пункту 291.2 статі 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Таким чином, застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності, який розповсюджується на певне коло осіб.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 ПК України, відповідно до якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Реєстру платників єдиного податку, який веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з пунктом 291.4 статі 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на чотири групи платників єдиного податку.
Як визначає підпункт 3 пункту 291.4 статі 291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Як встановлено судом, позивач була платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5% з 17.07.2012 року по 31.03.2022 року
З 01.04.2022 року позивач переведена на 3 групу спрощеної системи оподаткування за ставкою 2%.
Контролюючим органом, рішенням від 12.07.2023 №1117/20- 40-24-03-06, ФОП ОСОБА_1 було анульовано реєстрацію та виключено з Реєстру платників єдиного податку, на підставі порушення абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України.
Під час звернення позивача 28.08.2023 із заявами про застосування спрощеної системи оподаткування за № 28642205 та про реєстрацію платником єдиного податку 3-ї групи за ставкою 5 % за № 28639060 відповідач фактично відмовив позивачу у застосуванні спрощеної системи оподаткування, залишивши заяви без розгляду.
Своє рішення контролюючий орган мотивує законодавчо встановленими обмеженнями щодо повторної реєстрації платником єдиного податку протягом року, посилаючись на абзац перший підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПК України, відповідно до якого суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Окрім того, відповідно до вимог пункту 299.11. ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
На підставі зазначених норм законодавства контролюючий орган робить висновок, що оскільки реєстрацію позивача було припинено з 30.06.2023 року рішенням від 12.07.2023 № 1117/20- 40-24-03-06 у зв'язку з наявністю податкового боргу, то позивач має право перейти на спрощену систему оподаткування через рік, тобто з 01.07.2024 року.
Суд не погоджується із зазначеною позицією відповідача, зважаючи на наступне.
Законом України від 30.06.2023 № 3219-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" було доповнено підрозділ 8 розділу ХХ ПК України пунктом 91.
Так, відповідно до підпункту 91.4.4. пункту 91 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України у 2023 звітному році суб'єкти господарювання, які у 2023 році використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, та втратили право або самостійно відмовилися від використання особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, і були переведені на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, або щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, мають право у 2023 році повторно здійснити перехід (обрати) на спрощену систему оподаткування, в тому числі у разі повторної протягом 2023 року державної реєстрації фізичною особою - підприємцем, шляхом подання заяви за загальною процедурою, визначеною цим Кодексом.
При цьому у разі подання заяви до 1 вересня 2023 року суб'єкт господарювання вважається платником єдиного податку з 1 серпня 2023 року (крім єдиного податку третьої групи із ставкою єдиного податку у розмірі, визначеному підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, якщо така особа станом на 1 серпня 2023 року не зареєстрована платником податку на додану вартість).
Законодавча конструкція вищезазначеної норми свідчить про те, що дана норма є спеціальною щодо норми підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПК України, адже має обмежене темпоральне застосування, значно звужений суб'єктний склад та додаткові умови застосування порівняно з загальною нормою.
За загальним правилом, норми права мають забезпечувати однозначні орієнтири правомірності поведінки, не повинні суперечити одна одній та мають взаємно узгоджуватись.
При цьому, завжди існує імовірність протиріч між нормами права. У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постановах від 25 травня 2022 року у справі № 120/1196/19-а та від 29 січня 2019 року у справі № 807/257/14.
Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (пункт 69 рішення у справі «Ніколова проти Болгарії», заява № 7888/03, пункт 15 рішення у справі «Баранкевич проти Росії», заява № 10519/03).
Отже, суд приходить до висновку, що норми підпункту 91.4.4. пункту 91 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України є спеціальними по відношенню до норм підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 ПК України, тому мають перевагу у застосуванні для спірних правовідносин.
Оскільки норми підпункту 91.4.4. пункту 91 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України застосовуються до певного обмеженого кола осіб та мають додаткові умови їх застосування, суд має перевірити позивача на відповідність всім законодавчо встановленим критеріям.
По-перше, суб'єктний склад, - суб'єкти господарювання, які у 2023 році використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, та втратили право або самостійно відмовилися від використання особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 цього підрозділу, і були переведені на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 9.4. пункту9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до статті 292 цього Кодексу.
З 01.04.2022 позивач переведена на 3 групу спрощеної системи оподаткування за ставкою 2%, відповідно до норм підпункту 9.4. пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України, отже входить до кола суб'єктів господарювання, які у 2023 році використовували особливості оподаткування.
По-друге, часові обмеження, - право повторно здійснити перехід на спрощену систему оподаткування надається лише у 2023 році. Як свідчать матеріали справи, позивач дотрималася зазначеної вимоги.
По-третє, умови застосування, - перехід на спрощену систему оподаткування здійснюється шляхом подання заяви про перехід за загальною процедурою, визначеною цим Кодексом. Додатково передбачено, що у разі подання заяви до 1 вересня 2023 року суб'єкт господарювання вважається платником єдиного податку з 1 серпня 2023 року.
ФОП ОСОБА_1 28.08.2023 року засобами телекомунікаційного зв'язку подано заяви № 28642205 про застосування спрощеної системи оподаткування та № 28639060 щодо реєстрації платником єдиного податку 3-ї групи за ставкою 5 %.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для відмови позивачу у застосуванні спрощеної системи оподаткування та реєстрації її платником єдиного податку 3-ї групи за ставкою 5 %, тому приходить до висновку про протиправність відмови Головного управління ДПС у Харківській області у застосуванні спрощеної системи оподаткування, оформленої листом від 29.08.2023 року №4720/АП/20-40-75-05-08.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Харківській області в застосуванні спрощеної системи оподаткування, оформлену листом від 29.08.2023 року №4720/АП/20-40-75-05-08.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області зареєструвати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування третьої групи за ставкою 5% з 1 серпня 2023 року.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.