Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
13 березня 2024 р. № 520/32297/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лук'яненко М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якому просить суд:
1. визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, виходячи із розміру грошового забезпечення за останній місяць військової служби із урахуванням щомісячної додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, винагороди за бойове чергування та індексації грошового забезпечення у перерахованому та виплаченому 14.09.2023 розмірі із застосуванням для розрахунку січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін;
2. зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, виходячи із розміру грошового забезпечення за останній місяць військової служби із врахуванням щомісячної додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, винагороди за бойове чергування та індексації грошового забезпечення у перерахованому та виплаченому 14.09.2023 розмірі із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін з урахуванням раніше виплачених сум коштів із одночасною компенсацією втрат доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати з 05.07.2017 по день повного розрахунку за вказаними складовими відповідно до положень Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;
3. визнати протиправною відмову НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , оформлену листом від 12.10.2023 №14/С-306-6479-23-Вих, щодо компенсації, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), втрат доходів з 01.01.2015 по 14.09.2023 у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01.01.2015 по 05.07.2017, як це визначено положеннями Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;
4. зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), компенсацію втрат доходів з 01.01.2015 по 14.09.2023 у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01.01.2015 по 05.07.2017, як це визначено положеннями Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;
5. визнати протиправною відмову НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , оформлену листом від 12.10.2023 № 14/С-306-6479-23-Вих, перерахувати та виплатити, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), допомогу на оздоровлення за 2015, 2016 та 2017 рік, із урахуванням до її складу сум коштів, виплачених на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 по справі №520/3308/2020 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 по справі № 520/500/23 у якості індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої за період з 01.01.2015 по 07.05.2017;
6. зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ 14321742, перерахувати та виплатити, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), допомогу на оздоровлення за 2015, 2016 та 2017 рік, із урахуванням до її складу сум коштів, виплачених на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 по справі №520/3308/2020 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 по справі № 520/500/23 у якості індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої за період з 01.01.2015 по 07.05.2017 із урахуванням раніше виплачених сум коштів із одночасною компенсацією втрат доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати по день повного розрахунку, як це визначено положеннями Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;
7. визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , яка полягає у не включенні до складу допомоги на оздоровлення, виплаченої, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), за 2016- 2017 роки сум коштів, нарахованих та виплачених у якості додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, та винагороди за бойове чергування;
8. зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), допомогу на оздоровлення за 2016 та 2017 рік із врахуванням до її складу сум коштів, нарахованих та виплачених у якості додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, та винагороди за бойове чергування із урахуванням раніше виплачених сум коштів;
9. визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у належному розмірі компенсації за 21 (двадцять один) день невикористаної щорічної додаткової відпустки, яка надається військовослужбовцям Державної прикордонної служби України за проходження служби на посадах, пов'язаних із підвищеним нервово-емоційним навантаженням та ризиком для життя і здоров'я, із урахуванням до її розміру щомісячної додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, винагороди за бойове чергування та індексації грошового забезпечення у перерахованому та виплаченому 14.09.2023 розмірі із застосуванням для її розрахунку січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін;
10. зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), компенсацію за 21 (двадцять один) день невикористаної щорічної додаткової відпустки, яка надається військовослужбовцям Державної прикордонної служби України за проходження служби на посадах, пов'язаних із підвищеним нервово-емоційним навантаженням та ризиком для життя і здоров'я, із урахуванням до її розміру щомісячної додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, винагороди за бойове чергування та індексації грошового забезпечення у перерахованому та виплаченому 14.09.2023 розмірі із застосуванням для її розрахунку січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін із урахуванням раніше виплачених сум коштів із одночасною компенсацією втрат доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати з 05.07.2017 по день повного розрахунку відповідно до положень Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;
11. визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у належному розмірі компенсації за 28 (двадцять вісім) днів щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, із урахуванням до її розміру щомісячної додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, винагороди за бойове чергування та індексації грошового забезпечення у перерахованому та виплаченому 14.09.2023 розмірі із застосуванням для її розрахунку січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін;
12. зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ 14321742, нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), компенсації за 28 (двадцять вісім) днів щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, із урахуванням до її розміру щомісячної додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, винагороди за бойове чергування та індексації грошового забезпечення у перерахованому та виплаченому 14.09.2023 розмірі із застосуванням для її розрахунку січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін із урахуванням раніше виплачених сум коштів із одночасною компенсацією втрат доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати з 05.07.2017 по день повного розрахунку відповідно до положень Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем невірно нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, розмір компенсаційних виплат щодо невикористаних щорічних додаткових відпусток та у зв'язку з чим втрачено частину доходу пов'язаного із невірним розрахунком грошового забезпечення протягом 2015-2017 років.
Ухвалою суду від 16.11.2023 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв у межах чинного законодавства України. Разом із тим, зазначає, що позивачем порушено строки звернення до суду та просить залишити позов ОСОБА_1 без розгляду.
Через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказав, що на момент звільнення його з військової служби положення статті 233 КЗпП не встановлювали будь-який процесуальний строк для звернення до суду з позовом про стягнення грошового забезпечення, у тому числі компенсаційних виплат.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території Харківщини з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 у період часу з 01.01.2015-05.07.2017 проходив військову службу на штатній військовій посаді у Військовій частині НОМЕР_5 .
Наказом начальника Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 05.07.2017 №285-ос "По особовому складу" виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення старшого сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 3 категорії 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІІ категорії, звільненого в запас Збройних Сил України за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», без права носіння військової форми одягу, з 05.07.2017 та зараховано на службу у військовому оперативному резерві першої черги. Наказано виплатити оклад грошового утримання, надбавку за вислугу років та додаткові види грошового забезпечення за прослужений період у поточному місяці в повному обсязі відповідно до наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України; одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення на день звільнення за одинадцять повних календарних років військової служби.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 у справі №520/3308/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 року по 05.07.2017 року та зобов'язано Харківський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 05.07.2017.
Крім того, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №520/10711/2020 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (ідентифікаційний код - 14321742; місцезнаходження - 61045, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 228-П) з приводу ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ; місцезнаходження - АДРЕСА_3 ) грошової компенсації за невикористані дні відпустки, встановленої ч.4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за період 2013 р.-2015 р., виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 05.07.2017 та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (ідентифікаційний код - НОМЕР_3 ; місцезнаходження - АДРЕСА_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ; місцезнаходження - АДРЕСА_5 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, встановленої ч.4 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за період 2013 р. - 2015 р., виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 05.07.2017 р. Позов у решті вимог - залишено без задоволення.
Далі, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 у справі №520/500/23 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 з приводу ненарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період 01.12.2015р.-05.07.2017р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення військовослужбовця за період 01.12.2015р.-05.07.2017р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та провести виплату із урахуванням раніше здійснених платежів. Позов у решті вимог - залишено без задоволення.
Так, 18.09.2023 позивач звернувся на адресу Відповідача із заявою, в якій просив надати довідку-розрахунок індексації грошового забезпечення, виплаченої за період з 01.01.2015 по 05.07.2017 із зазначенням місяця, використаного для проведення обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для відповідного розрахунку; довідку-розрахунок про здійснення виплат одноразової грошової допомоги при звільненні із зазначенням складових грошового забезпечення, які застосовувалися для розрахунку виплаченої суми в розмірі 27436,75 грн., довідку-розрахунок про виплату компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку, яка надається та розраховується на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 № 702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах» та Додатку 4 до неї із зазначенням складових грошового забезпечення, які застосовувалися для розрахунку виплаченої суми в розмірі 3439,58 грн.; довідку-розрахунок про виплату компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, із зазначенням складових грошового забезпечення, які застосовувалися для розрахунку виплаченої суми в розмірі 4586,09 грн.
Також у своїй заяві від 18.09.2023 позивач просив Відповідача перерахувати та виплатити: допомогу на оздоровлення, яка надавалася протягом 2015-2017 років із врахуванням нарахованої суми індексації грошового забезпечення у відповідності до перерахунку, здійсненого на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 по справі №520/3308/2020 та від 14.02.2023 по справі № 520/500/23; одноразову грошову допомогу при звільнення та компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за період з 2013-2015 рр., яка надавалася інспекторському складу у відділеннях інспекторів прикордонної служби у зв'язку із підвищеним нервово-емоційним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, та як учаснику бойових дій за період 2016-2017 рр. із урахуванням нарахованої суми індексації грошового забезпечення за останній місяць проходження військової служби, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 по справі №520/500/23; компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2015 (момент виникнення заборгованості).
Як зазначено позивачем у позові, листом від 12.10.2023 № 14/С-306-6479-23-Вих Відповідач відмовив у перерахунку: допомоги на оздоровлення, яка надавалася протягом 2015-2017 років із врахуванням нарахованої суми індексації грошового забезпечення у відповідності до перерахунку здійсненого на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 по справі №520/3308/2020 та від 14.02.2023 по справі № 520/500/23, одноразової грошової допомоги при звільнення та компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за період з 2013-2015 рр., яка надавалася інспекторському складу у відділеннях інспекторів прикордонної служби у зв'язку із підвищеним нервово-емоційним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, та як учаснику бойових дій за період 2016-2017 рр. із урахуванням нарахованої до неї суми індексації грошового забезпечення за останній місяць проходження військової служби, нарахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 по справі № 520/500/23, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2015 (момент виникнення заборгованості).
Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Стосовно заявленого представником відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою та п'ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Так, у цій справі позивач звернувся до суду з позовом, в якому, зокрема, просить надати оцінку бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, виходячи із розміру грошового забезпечення за останній місяць військової служби із урахуванням щомісячної додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, винагороди за бойове чергування та індексації грошового забезпечення у перерахованому та виплаченому 14.09.2023 розмірі із застосуванням для розрахунку січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін; відмови оформлену листом від 12.10.2023 №14/С-306-6479-23-Вих, щодо компенсації втрат доходів з 01.01.2015 по 14.09.2023 у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01.01.2015 по 05.07.2017, як це визначено положеннями Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159; відмови оформлену листом від 12.10.2023 № 14/С-306-6479-23-Вих, перерахувати та виплатити допомогу на оздоровлення за 2015, 2016 та 2017 рік, із урахуванням до її складу сум коштів, виплачених на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 по справі №520/3308/2020 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 по справі № 520/500/23 у якості індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої за період з 01.01.2015 по 07.05.2017; бездіяльності щодо не включення до складу допомоги на оздоровлення, виплаченої за 2016- 2017 роки сум коштів, нарахованих та виплачених у якості додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, та винагороди за бойове чергування; бездіяльності щодо ненарахування та невиплати у належному розмірі компенсації за 21 (двадцять один) день невикористаної щорічної додаткової відпустки, яка надається військовослужбовцям Державної прикордонної служби України за проходження служби на посадах, пов'язаних із підвищеним нервово-емоційним навантаженням та ризиком для життя і здоров'я, із урахуванням до її розміру щомісячної додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, винагороди за бойове чергування та індексації грошового забезпечення у перерахованому та виплаченому 14.09.2023 розмірі із застосуванням для її розрахунку січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін; щодо ненарахування та невиплати у належному розмірі компенсації за 28 (двадцять вісім) днів щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, із урахуванням до її розміру щомісячної додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, винагороди за бойове чергування та індексації грошового забезпечення у перерахованому та виплаченому 14.09.2023 розмірі із застосуванням для її розрахунку січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін.
Втім, положення статті 122 КАС України в редакції до 19 липня 2022 не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті (в редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року) установлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Офіційне тлумачення положення указаної норми надав Конституційний Суд України у рішеннях від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 і №9- рп/2013.
Так, у рішенні від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 (справа № 1-13/2013) Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Згідно з пунктом 2.1 мотивувальної частини вказаного рішення поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків.
Верховний Суд, надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «оплата праці» і «заробітна плата», які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, виснував, що вказані поняття є рівнозначними.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Приписами ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відтак, до «усіх виплат», право на отримання яких має працівник відповідно до умов трудового договору та державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (посадовий оклад, оклад за військовим званням, компенсація за невикористані відпустки, інші виплати), також належить і виплата надбавки та премії, які, відповідно, є складовою заробітної плати.
Крім того, суд наголошує, що відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338, постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236» дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 квітня 2023 року.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про те, що право позивача на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 року по справі №460/17052/21.
По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі-Закон №2232-XII).
Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 40 Закону № 2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до Законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Частиною 3 статті 25 Закону України від 03.04.2003 № 661-IV "Про Державну прикордонну службу України" передбачено, що військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі-Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Судом встановлено, що позивача звільнено з військової служби на підставі підпункту «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
На момент звільнення позивача його календарна вислуга років складає 11 років 09 місяців 06 днів, а відтак, відповідно до частини другої статті 15 Закону №2011-ХІІ, позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Вирішуючи питання щодо правомірності визначення відповідачем структури і складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога при звільненні, передбачена частиною другою статті 15 Закону №2011-ХІІ, суд виходить з наступного.
Підставою для виплати позивачу одноразової грошової допомоги без врахування винагороди за бойове чергування слугував наказ начальника Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 05.07.2017 №285-ос, відповідно до якого позивачу нараховано і виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні відповідно до вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425.
Так, підпунктами 3.17.1 - 3.17.7 пункту 3.17 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України за №425 від 20.05.2008 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) впорядковано виплату винагороди за бойове чергування, зокрема визначено, що військовослужбовцям прикордонних застав (відділень відділів прикордонної служби), які входять за розрахунком до складу прикордонних нарядів, що несуть бойову службу з безпосередньої охорони державного кордону на державному кордоні, виплачується винагорода за бойове чергування за час бойового чергування (бойової служби), - 4% посадового окладу за кожне несення служби, але не більше 30% на місяць.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон №2011-ХІІ.
Як встановлено судом та підтверджується особовими картками грошового забезпечення позивача, під час проходження військової служби, позивачу виплачувалася винагорода за бойове чергування у 2015-2017 роках, окрім листопада, грудня 2015 року та лютого 2016 року.
Тобто, перед звільненням виплата позивачу винагороди за бойове чергування мала постійний характер, а тому, на переконання суду, за жодних обставин така складова не може вважатись одноразовою.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України №2011-ХІІ грошове забезпечення військовослужбовця підлягає індексації відповідно до закону.
За визначенням ст.1 Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч.ч.1 і 6 ст.2 означеного закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру (зокрема і оплата праці та грошове забезпечення) у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Як указано у ч.1 ст.4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у редакції Закону України від 24.12.2015 №911-VIII (набрав чинності з 01.01.2016), індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Попередня редакція означеного положення закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Згідно з ст.6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згаданий Порядок був затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (далі за текстом - Порядок №1078).
У період часу 17.07.2003 - подія набрання чинності постановою КМУ від 13.06.2012 №526 діяло правило події збільшення розміру мінімальної заробітної чи події зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (що має місце у випадку підвищення винагороди за працю) як правової підстави для припинення раніше розпочатої процедури індексації наростаючим підсумком, так і правової підстави для початку нової процедури індексації з наступного календарного місяця.
У період часу 21.06.2012 (як календарна дата, на яку припала подія набрання чинності постановою КМУ від 13.06.2012 №526) - подія набрання чинності постановою КМУ від 09.12.2015 №1013 діяло правило визначення базового календарного місяця для початку процедури індексації - календарний місяць прийняття найманого працівника на роботу.
У період часу 01.12.2015 (як календарна дату, на яку припала подія набрання чинності постановою КМУ від 09.12.2015 №1013) і до теперішнього часу діє уніфіковане правило визначення місяця початку процедури індексації - від наступного місяця, коли мала місце подія підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання.
При цьому, юридична конструкція "базового місяця" використовувалась законодавцем у положеннях Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.07.2003 №1078, у положеннях Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 17.05.2006 №690, у положеннях Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 12.03.2008 №170, у положеннях Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 29.01.2014 №36.
Між тим, вже у положеннях Порядку №1078 у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 №1013 відсутня будь-яка згадка законодавця про застосування величин "базового місяця".
З 01.01.2008 умови грошового забезпечення військовослужбовців (тобто структура та розміри складових елементів грошового забезпечення) були деталізовані приписами постанови КМУ від 07.11.2007 №1294 (далі за текстом - Постанова КМУ №1294).
30.08.2017 КМУ з цього ж самого питання було прийнято постанову №704, котра у початковій редакції п. 10 набирала чинності з 01.01.2018 (далі за текстом - Постанова КМУ №704).
Відповідно до п.10 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 у редакції постанови КМУ від 27.12.2017 №1052 дата набрання чинності припадала на 01.01.2019.
Згідно з п.3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених п.6 постанови КМУ від 21.02.2018 №103, п.10 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 був викладений у новій редакції, яка передбачала набрання чинності з 01.03.2018.
Отже, до 28.02.2018 умови грошового забезпечення військовослужбовців були унормовані приписами постанови КМУ від 07.11.2007 №1294, а з 01.03.2018 почали регламентуватись приписами постанови КМУ від 30.08.2017 №704.
Відтак, до настання календарної дати 01.03.2018 жоден із діючих військовослужбовців не отримував грошового забезпечення за правилами постанови КМУ від 30.08.2017 №704.
За змістом наведених норм Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку №1078 єдиною легітимною причиною не застосування до грошового забезпечення діючого військовослужбовця процедури індексації грошового доходу громадянина є неперевищення індексом інфляції визначеного законом арифметичного значення.
Частиною 5 ст.242 КАС України передбачено, що вибір і застосування норм права здійснюється судом із врахуванням висновків постанов Верховного Суду.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №400/1118/21 індекс споживчих цін січня 2008 року повинен використовуватись про процедурі обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовця до 28.02.2018.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №814/1460/16 адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).
Продовжуючи вирішення спору, суд відзначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів і наведення у процесуальних документах адекватних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення і безпідставності доводів іншого учасника справи.
У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб'єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
До того ж і у силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19 визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження №К/9901/16112/18), де указано, що обов'язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб'єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.
Оцінивши доводи сторін та добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку орган публічної адміністрації не довів додержання вимог ч.2 ст.19 Конституції України в частині фінансового забезпечення заявника як військовослужбовця за період 01.12.2015-05.07.2017.
Відносно періоду 01.01.2015-30.11.2015 позов підлягає відхиленню.
Суд вичерпно реалізував усі діючі правові механізми з'ясування об'єктивної істини.
Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб'єкта владних повноважень та обираючи належний, дієвий та ефективний спосіб захисту права приватної особи, суд виходить із того, що за загальним правилом під рішенням суб'єкта владних повноважень слід розуміти письмовий акт, під дією суб'єкта владних повноважень слід розуміти вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти невиконання обов'язків, під відмовою суб'єкта владних повноважень слід розуміти письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 по справі № 520/500/23 встановлено, що відповідачем була вчинена саме бездіяльність з приводу нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період 01.12.2015-05.07.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та зобов'язано відповідача нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.12.2015-05.07.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року.
Отже, всі інші виплати, які входять до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , також підлягають перерахунку з урахуванням індексу споживчих цін - січень 2008 року.
Тому, підсумовуючи вищевикладене позовні позивача підлягають задоволенню у цій частині.
У зв'язку з тим, що даним рішенням суду визнано неправомірними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку належних ОСОБА_1 сум виплат, які входять до складу грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та зазначені суми підлягають перерахунку, вимоги щодо компенсації за 21 (двадцять один) день невикористаної щорічної додаткової відпустки, яка надається військовослужбовцям Державної прикордонної служби України за проходження служби на посадах, пов'язаних із підвищеним нервово-емоційним навантаженням та ризиком для життя і здоров'я, а також компенсації за 28 (двадцять вісім) днів щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, із урахуванням до її розміру щомісячної додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, винагороди за бойове чергування та індексації грошового забезпечення у перерахованому та виплаченому 14.09.2023 розмірі із застосуванням для її розрахунку січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін із урахуванням раніше виплачених сум коштів, є похідними та підлягають задоволенню.
Вимога про компенсацію втрат доходів з 01.01.2015 по 14.09.2023 у зв'язку із порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01.01.2015 по 05.07.2017 заявлена наперед у часі, стосується майбутніх правовідносин і невчиненого управлінського волевиявлення суб'єкта владних повноважень, не доведена неспростовними доказами про наявність у органу публічної адміністрації наміру на порушення закону, а тому підлягає відхиленню.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція); рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії", вичерпно реалізував усі діючі правові механізми з'ясування об'єктивної істини; забезпечив здобуття достатнього для вирішення спору по суті обсягу доказів; надав всебічну оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав достатній поза розумним сумнівом обсяг міркувань з приводу конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.
Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до положень статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про залишення позову без розгляду - залишити без задоволення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, виходячи із розміру грошового забезпечення за останній місяць військової служби із урахуванням щомісячної додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, винагороди за бойове чергування та індексації грошового забезпечення у перерахованому та виплаченому 14.09.2023 розмірі із застосуванням для розрахунку січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, виходячи із розміру грошового забезпечення за останній місяць військової служби із врахуванням щомісячної додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, винагороди за бойове чергування та індексації грошового забезпечення у перерахованому та виплаченому 14.09.2023 розмірі із застосуванням січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною відмову НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , оформлену листом від 12.10.2023 № 14/С-306-6479-23-Вих, перерахувати та виплатити, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), допомогу на оздоровлення за 2015, 2016 та 2017 рік, із урахуванням до її складу сум коштів, виплачених на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 по справі №520/3308/2020 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 по справі № 520/500/23 у якості індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої за період з 01.01.2015 по 05.07.2017.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , перерахувати та виплатити, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), допомогу на оздоровлення за 2015, 2016 та 2017 рік, із урахуванням до її складу сум коштів, виплачених на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 по справі №520/3308/2020 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 по справі № 520/500/23 у якості індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої за період з 01.01.2015 по 05.07.2017 із урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , яка полягає у не включенні до складу допомоги на оздоровлення, виплаченої, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), за 2016-2017 роки сум коштів, нарахованих та виплачених у якості додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, та винагороди за бойове чергування.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), допомогу на оздоровлення за 2016 та 2017 рік із врахуванням до її складу сум коштів, нарахованих та виплачених у якості додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, та винагороди за бойове чергування із урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у належному розмірі компенсації за 21 (двадцять один) день невикористаної щорічної додаткової відпустки, яка надається військовослужбовцям Державної прикордонної служби України за проходження служби на посадах, пов'язаних із підвищеним нервово-емоційним навантаженням та ризиком для життя і здоров'я, із урахуванням до її розміру щомісячної додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, винагороди за бойове чергування та індексації грошового забезпечення у перерахованому та виплаченому 14.09.2023 розмірі із застосуванням для її розрахунку січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), компенсацію за 21 (двадцять один) день невикористаної щорічної додаткової відпустки, яка надається військовослужбовцям Державної прикордонної служби України за проходження служби на посадах, пов'язаних із підвищеним нервово-емоційним навантаженням та ризиком для життя і здоров'я, із урахуванням до її розміру щомісячної додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, винагороди за бойове чергування та індексації грошового забезпечення у перерахованому та виплаченому 14.09.2023 розмірі із застосуванням для її розрахунку січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін із урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у належному розмірі компенсації за 28 (двадцять вісім) днів щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, із урахуванням до її розміру щомісячної додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, винагороди за бойове чергування та індексації грошового забезпечення у перерахованому та виплаченому 14.09.2023 розмірі із застосуванням для її розрахунку січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , нарахувати та виплатити, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), компенсації за 28 (двадцять вісім) днів щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, із урахуванням до її розміру щомісячної додаткової винагороди, виплата якої передбачена положеннями Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, винагороди за бойове чергування та індексації грошового забезпечення у перерахованому та виплаченому 14.09.2023 розмірі із застосуванням для її розрахунку січня 2008 року у якості місяця для обчислення індексу споживчих цін із урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя М.О. Лук'яненко