Справа № 500/337/24
14 березня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Міжрегіональний центр, відповідач), у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального центру щодо розгляду заяв ОСОБА_1 від 06.11.2023 про призначення адвоката для надання безоплатної вторинної правової допомоги, складення документів процесуального характеру та представництва інтересів у кримінальних провадженнях №42023170000000091 і №42023172070000064;
зобов'язати Міжрегіональний центр розглянути заяви ОСОБА_1 від 06.11.2023 про призначення адвоката для надання правової допомоги, складення документів процесуального характеру та представництва інтересів у кримінальних провадженнях №42023170000000091 і №42023172070000064 та за результатами розгляду прийняти рішення;
стягнути з Міжрегіонального центру на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 25.10.2022 відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі відповідно до вироку суду від 09.06.2005 у Державній установі "Закарпатська установа виконання покарань № 9". Позивач 06.11.2023 направив до відповідача дві заяви, у яких просив призначити йому адвоката для надання правової допомоги, складення документів процесуального характеру та представництва його інтересів у кримінальних провадженнях №42023170000000091 і №42023172070000064. Листом Міжрегіонального центру від 16.11.2023 йому відмовлено у наданні правової допомоги через те, що у заявах не вказано статусу заявника у вказаних кримінальних провадженнях.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Ухвалою суду від 24.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України.
У строк, встановлений судом, відповідачем подано відзив на позовну заяву. Міжрегіональний центр проти позову заперечує. Наводить положення Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 02.06.2011 № 3460-VI (далі - Закон № 3460-VI), та вказує, що з тексту та змісту звернень ОСОБА_1 від 06.11.2023 неможливо було встановити суть питання (звернення), зокрема, характер та зміст порушених прав заявника та спосіб їх відновлення. Дана інформація є вкрай важливою для прийняття центром з надання безплатної правничої допомоги рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги (далі - БВПД) та її вид. До прикладу, оскільки заявником у кримінальному провадженні може бути будь-яка особа, яка не є потерпілим, така особа повинна реалізовувати свої права особисто і позбавлена права мати представника з моменту набуття нею процесуального статусу заявника (тобто, з моменту відкриття кримінального провадження та внесення відповідних відомостей до ЄРДР).
За підтвердженої належності до категорій суб'єктів права на БВПД, така особа має право звернутись до центру з надання БВПД виключно зі зверненням щодо складення документів процесуального характеру та з питань оскарження слідчому судді постанови слідчого, прокурора про відмову у визнанні потерпілим. ОСОБА_1 у своїх зверненнях наполягає, в тому числі, і на здійсненні представництва його інтересів у судах та інших державних органах. В заявах позивач просить надати йому правову допомогу у вигляді складання заяв, клопотань, скарг, що відноситься до первинної правничої допомоги, яка надається працівниками центру та не передбачає призначення у справі адвоката.
Відповідач зазначає, що після вивчення викладених у зверненнях фактів, було підготовлено та направлено ОСОБА_1 листа від 16.11.2023 з проханням уточнити його статус у кримінальному провадженні та обставини порушень, допущених посадовими особами правоохоронних органів. Жодної інформації, яка б уточнювала наведені у зверненні факти, від ОСОБА_1 не надходило, що унеможливило прийняття рішення про надання БВПД та визначення її виду.
Також відповідач вказує, що твердження позивача про відмову Міжрегіональним центром у наданні йому безоплатної вторинної правничої допомоги не відповідають дійсності, у зв'язку з відсутністю факту відмови. Відтак, вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, просить у позові відмовити.
Ухвалою суду від 01.02.2024 змінено найменування відповідача з Західного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги. Відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 28.02.2024 відмовлено у задоволенні заяв представника позивача - адвоката Ільчука Іллі Михайловича про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції та про виклик у судове засідання як сторони.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 25.10.2022 відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі у Державній установі "Закарпатська установа виконання покарань № 9" (а.с.7).
Позивач 06.11.2023 звернувся до Міжрегіонального центру з двома заявами про призначення адвоката із системи БВПД:
щодо надання правової допомоги та складення документів процесуального характеру (заяв, клопотань, скарг), клопотань та проведення слідчих (розшукових) і інший процесуальних дій, клопотань про витребування (збирання) доказів та тимчасового доступу до речей та документів, інших заяв та клопотань у кримінальному провадженні № 42023170000000091 на адресу Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, Полтавської обласної прокуратури, Октябрського районного суду м.Полтави, скарг на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у м. Полтаві та прокурора Полтавської обласної прокуратури, представництва інтересів у Октябрському районному суді м.Полтави, ТУ ДБР у м. Полтаві, Полтавській обласній прокуратурі у цьому кримінальному провадженні;
щодо надання правової допомоги та складення документів процесуального характеру (заяв, клопотань про призначення судових експертиз, клопотань про проведення слідчих (розшукових) і інших процесуальних дій, про витребування (збирання) доказів та тимчасового доступу до речей та документів, інших заяв та клопотань) у кримінальному провадженні № 42023172070000064 на адресу ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, Територіального управління Держаного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області, Полтавської обласної прокуратури, а також скарг на рішення і бездіяльність посадових осіб ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області, ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, Полтавської обласної прокуратури - на адресу Кобеляцького районного суду Полтавської області та Октябрського районного суду м.Полтави в цьому ж кримінальному провадженні, представництва інтересів у судах та органах досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні (а.с.38 зворот -40).
Листом Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)» від 06.11.2023 №12/1-к-П-359 (де заявник відбуває покарання) заяви ОСОБА_1 направлені до Міжрегіонального центу та отримані ним 14.11.2023 (вхідний № 017/03-19/2055) (а.с.38).
16.11.2023 відповідач направив через Державну установу «Закарпатська установа виконання покарань (№9)» відповідь на звернення позивача за вих № 017/03-19/1025. У відповіді Міжрегіональний центр зазначив, що згідно вимог частини першої статті 18 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (далі - Закон), у зверненні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання особи, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги (далі - БВПД), поштова адреса, номери засобів зв'язку, викладається суть питання, для вирішення якого особа звертається за БВПД, та зазначається її належність до категорії осіб, які мають право БВПД.
Разом із зверненням про надання БВПД подаються документи (копії документів, завірені в установленому порядку), що ідентифікують особу, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги, та підтверджують її належність до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 Закону.
Згідно з вимогами статті 20 Закону, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні безоплатної правової допомоги зобов'язаний перевірити як її належність до однієї з категорій, передбачених частиною першою статті 14 Закону, відповідності діючому законодавству вимог заявника щодо захисту, вчинення дій чи підготовки документів.
Відповідно до положень частини другої статті 18 Закону звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, оформлене без дотримання вимог, визначених цією статтею, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями протягом трьох робочих днів з дня його надходження для усунення недоліків. Після усунення недоліків звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги може бути подано повторно.
З поданих ОСОБА_1 звернень неможливо встановити процесуальний статус у наведених кримінальних провадженнях, а також наявність та суть правових питань, порушених у вищезазначених зверненнях.
Додатково повідомлялося, що згідно з частиною другою статті 19 Закону, якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, центр з надання безоплатної правничої допомоги протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення приймає рішення про відмову в наданні такій особі безоплатної вторинної правничої допомоги і надсилає їй або її законному представнику, патронатному вихователю/представнику копію зазначеного рішення з одночасним роз'ясненням порядку оскарження такого рішення. Тому для прийняття центром рішення про надання заявнику правової допомоги, відповідач просив повідомити статус заявника у наведених кримінальних провадженнях з обов'язковим долученням відповідних підтверджуючих документів (а.с.21).
Позивач не погоджується з бездіяльністю відповідача щодо розгляду його заяв, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.
Згідно із статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Зміст права на безоплатну правничу допомогу, порядок реалізації цього права, суб'єктів, підстави та порядок надання безоплатної правничої допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правничої допомоги визначає Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 02.06.2011 № 3460-VI.
Стаття 3 Закону № 3460-VI вказує, що право на безоплатну правничу допомогу - це гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правничу допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правничу допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 7 цього Закону безоплатна первинна правнича допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи та обов'язки, порядок їх реалізації та виконання, відновлення прав у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Безоплатна первинна правнича допомога включає такі види правничих послуг:
1) надання правової інформації;
2) надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правничої допомоги та медіації.
Стаття 8 Закону № 3460-VI визначено, що право на безоплатну первинну правничу допомогу згідно з Конституцією України та цим Законом мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.
Положення статті 13 Закону № 3460-VI дають визначення поняттю безоплатної вторинної правничої допомоги. Так, безоплатна вторинна правнича допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
Безоплатна вторинна правнича допомога включає такі види правничих послуг:
1) захист;
2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
3) складення документів процесуального характеру.
Стаття 14 Закону № 3460-VI визначає перелік суб'єктів, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу згідно з цим Законом та іншими законами. До таких категорій фізичних осіб віднесені особи, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону (пункт 9 частини першої статті 14 Закону).
Суб'єктами надання безоплатної вторинної правничої допомоги в Україні згідно з статтею 15 Закону № 3460-VI є: 1) центри з надання безоплатної правничої допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу. Повноваження центр з надання безоплатної правничої допомоги визначенні у статті 17 цього ж Закону.
Порядок подання звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги регламентує стаття 18 Закону № 3460-VI, відповідно до частини першої якої звернення про надання одного з видів правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, або їх представниками до центру з надання безоплатної правничої допомоги в письмовій формі за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи або за місцезнаходженням органу, що здійснює дізнання, досудове розслідування, суду, слідчого судді, що розглядають справу.
У зверненні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання особи, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги, поштова адреса, номери засобів зв'язку, викладається суть питання, для вирішення якого особа звертається за безоплатною вторинною правничою допомогою, та зазначається її належність до категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу.
Письмове звернення підписується такою особою або її представником та подається до центру з надання безоплатної правничої допомоги особисто або надсилається поштою.
Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правничої допомоги подаються документи (копії документів, завірені в установленому порядку), що ідентифікують особу, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги, та підтверджують її належність до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 18 Закону № 3460-VI звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, оформлене без дотримання вимог, визначених цією статтею, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями протягом трьох робочих днів з дня його надходження для усунення недоліків. Після усунення недоліків звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги може бути подано повторно. У такому разі забороняється відмовляти у прийнятті звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з підстав, про які не було зазначено раніше.
Звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, зазначеним у пункті 9 частини першої статті 14 цього Закону, подається такими особами до центру з надання безоплатної правничої допомоги через адміністрацію установи виконання покарань (частина четверта статті 18 Закону № 3460-VI).
Порядок розгляду звернень про надання безоплатної вторинної правничої допомоги визначений у статті 19 Закону № 3460-VI, частина перша якої вказує, що у разі звернення особи про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, яка належить до однієї з категорій фізичних осіб, визначених пунктами 1, 2, 9-29 частини першої статті 14 цього Закону, або її законного представника, патронатного вихователя/представника центр з надання безоплатної правничої допомоги протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення та документів, що підтверджують належність такої особи до відповідної категорії, приймає рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги і надсилає такій особі або її законному представнику, патронатному вихователю/представнику копію зазначеного рішення.
Якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, центр з надання безоплатної правничої допомоги протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення приймає рішення про відмову в наданні такій особі безоплатної вторинної правничої допомоги і надсилає їй або її законному представнику, патронатному вихователю/представнику копію зазначеного рішення з одночасним роз'ясненням порядку оскарження такого рішення (частина друга статті 19 Закону № 3460-VI).
Стаття 20 Закону визначає підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги. Так, особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 цього Закону;
2) особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу;
3) вимоги особи щодо захисту стосуються вчинення дій чи підготовки документів, що не передбачені законодавством;
4) особі раніше надавалася безоплатна вторинна правнича допомога з одного і того ж питання;
4-1) особа використала право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до частини четвертої статті 14 цього Закону.
Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що право на отримання безоплатної правничої допомоги гарантовано Конституцією України, а зміст і порядок реалізації такого права визначено у Законі №3460-VI. Перелік категорій осіб, які мають гарантоване право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги наведений у частині першій статті 14 Закону №3460-VI, до яких, зокрема, належать особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі.
При цьому у разі звернення особи, яка засуджена до покарання у вигляді позбавлення волі, про надання БВПД, центр з надання безоплатної правничої допомоги протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення та документів, що підтверджують належність такої особи до відповідної категорії, приймає рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги і надсилає такій особі.
Судом дослідженні заяви, які подавалися ОСОБА_1 до Міжрегіонального центру 06.11.2023, у їх змісті заявник зазначає, що є особою засудженою до позбавлення волі. Такі заяви були направлені до відповідача супровідним листом Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)" від 06.11.2023. Сам по собі факт направлення звернення засудженого про надання БВПД через установу виконання покарань є достатнім для підтвердження належності такої особи до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 Закону №3460-VI, а саме пунктом 9 (особи, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк).
Також суд зауважує, що наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 05.01.2023 затверджено Методичні рекомендації щодо організації надання безоплатної правової допомоги місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, додатком до яких є Примірний перелік документів, що підтверджують належність особи до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу". Відповідно до пункту 23 цього Переліку таким документом щодо осіб, засуджених до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі є супровідний лист установи виконання покарань.
Отже, разом з заявами позивача від 06.11.2023 були подані достатні документи, що підтверджують його належність до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 Закону №3460-VІ. Відтак Міжрегіональний центр мав би прийняти одне з двох рішень, передбачених 19 Закону №3460-VI, або про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, або про відмову в наданні такій особі безоплатної вторинної правничої допомоги якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правничої допомоги.
Натомість відповідач направив лист роз'яснення від 16.11.2023 для усунення недоліків звернень про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, оскільки з таких звернень неможливо встановити процесуальний статус у наведених кримінальних провадженнях, а також наявність та суть правових питань, порушених у вищезазначених зверненнях.
З цього приводу суд зазначає, що частина друга статті 18 Закону №3460-VI дозволяє повертати заявникові звернення з відповідними роз'ясненнями щодо усунення його недоліків, проте лише з підстав недотримання вимог щодо його оформлення, визначених частиною першою статті 18 Закону №3460-VI, тобто лише у разі не зазначення прізвища, ім'я, по батькові, місця проживання особи, яка потребує БВПД, поштової адреси, номери засобів зв'язку, суті питання, для вирішення якого особа звертається за БВПД, та не зазначення її належності до категорії осіб, які мають право на БВПД; відсутність підпису; відсутність документів, що ідентифікують особу та підтверджують її належність до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону.
У розглядуваному випадку вимоги щодо оформлення звернення за БВПД були заявником дотримані, належність особи до категорій осіб, передбачених пунктом 9 частини першої статті 14 Закону №3460-VI сумнівів не викликала, бо підтверджена супровідним листом установи виконання покарань.
При цьому, виходячи з вимог Закону №3460-VI, процесуальний статус заявника у кримінальному провадженні не впливає на можливість розгляду звернення засудженого про надання БВПД, а суть правових питань була викладена у зверненнях.
Якщо відповідач вважав, що звернення містить інші вимоги, окрім складання документів процесуального характеру, які підпадають під надання не вторинної правничої допомоги, а первинної правничої допомоги, на що звертає увагу відповідач лише у відзиві на позов (у листі роз'ясненні від 16.11.2023 інформація про це відсутня), то це не позбавляло можливості відповідача вирішити питання стосовно наявності підстав для надання БВПД в межах питань, які стосуються складання документів процесуального характеру.
За таких обставин суд встановив протиправну бездіяльність Міжрегіонального центру, яка виразилися в неналежному розгляді заяв ОСОБА_1 від 06.11.2023 про надання БВПД та неприйнятті відповідного рішення по суті звернення відповідно до статті 19 Закону №3460-VI. При цьому суд має підстави стверджувати саме про бездіяльність відповідача, допущену при розгляді звернень позивача від 06.11.2023, бо протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання розглянути заяви ОСОБА_1 від 06.11.2023 та прийняти рішення, то суд зазначає, що таке рішення може бути прийняте як про надання БВПД, так і про відмову в наданні БВПД. Стаття 20 Закону№3460-VI визначає підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги. Необхідними умовами для надання особі БВПД є відсутність обставин, передбачених цією статтею Закону №3460-VI. В межах розгляду цієї справи такі обставини не підлягають встановленню. Суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності підстав відмови у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки це не входить до предмету судової перевірки.
Відповідно до вимог процесуального закону суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії.
Отже, для захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача повторно розглянути дві заяви ОСОБА_1 від 06.11.2023 про надання йому захисника та прийняти рішення у відповідності до положень статті 19 Закону №3460-VI.
Стосовно позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то суд зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга статі 23 ЦК України).
Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Положеннями пункту 6 частини першої статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема, в зазначеній постанові Верховний Суд зазначив, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п.49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження це емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого (п. 56).
При цьому, відсутність наслідків у вигляді розладів здоров'я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №285/1864/16-а, від 18.11.2019 у справі №820/5044/18, від 27.11.2019 справі №750/6330/17.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 №4 визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд погоджуються, що порушення прав людини з боку суб'єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов'язкам (статті 3, 19 Конституції України) і викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.
У справі, що розглядається, позивач не довів, що протиправна бездіяльність відповідача викликала у нього моральні страждання, психічне напруження, спричинила вагомі наслідки у вигляді погіршення здоров'я тощо.
Відтак, враховуючи всі доводи, які наведені у позовній заяві, й беручи до уваги особливе світосприйняття кожної людини у випадку порушення її прав суб'єктом владних повноважень, суд зазначає, що наведених позивачем доводів за обставин цієї справи недостатньо для стягнення на його користь моральної шкоди. У цій справі відсутні докази, якими б позивач обґрунтовував факт наявності будь-яких втрат немайнового характеру, зумовлених моральними чи фізичними стражданнями або іншими негативними проявами, що свідчили б про наявність моральної шкоди, внаслідок неналежного розгляду заяв Міжрегіональним центром про надання захисника.
Таким чином, суд дійшов переконання про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Позивач судовий збір у цій справі не сплачував, підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яка полягає у неналежному розгляді двох заяв ОСОБА_1 від 06.11.2023 про призначення адвоката для надання безоплатної вторинної правової допомоги, складення документів процесуального характеру та представництва інтересів у кримінальних провадженнях №42023170000000091 і №42023172070000064 та неприйнятті рішення за результатами їх розгляду.
Зобов'язати Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги повторно розглянути дві заяви ОСОБА_1 від 06.11.2023 про призначення адвоката для надання правової допомоги, складення документів процесуального характеру та представництва інтересів у кримінальних провадженнях №42023170000000091 і №42023172070000064 та за результатами розгляду прийняти рішення.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 (місце перебування: Державна установа «Закарпатська установа відбування покарань №9», вулиця О.Довженка, 8А, місто Ужгород, Закарпатська область, 88000, РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вулиця За Рудкою, 33, офіс 603, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46003, код ЄДРПОУ 38357766).
Повний текст рішення складено та підписано 14 березня 2024 року.
Суддя Чепенюк О.В.