Справа № 500/7650/23
14 березня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення від 17.10.2023 №112750006043 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі його заяви від 13.10.2023;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням стажу його роботи у період з 01 вересня 2001 по 31 грудня 2021 включно та заробітної плати, визначеної довідками про заробітну плату № 14 від 21.05.2008, № 14 від 27.12.2021, № 15 від 20.05.2008, №27 від 20.03.2008, № 772 від 11.01.2022, № 803 від 22.05.2008, № 1272 від 07.10.2021, №53 від 06.10.2017 з дня звернення за перерахунком, а саме з 13.10.2023 і передати його пенсійну справу для виплати до пенсійного органу за місцем фактичного проживання позивача, а саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яке зобов'язати її виплачувати з дати проведення перерахунку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.10.2023 позивач за допомогою веб порталу Пенсійного фонду України звернувся за перерахунком його пенсії з метою врахування раніше незарахованого стажу та заробітної плати, які ним набуті до призначення йому пенсії, однак розглянувши заяву позивача за екстериторіальним принципом Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області рішенням від 17.10.2023 № 112750006043 відмовило в перерахунку пенсії, зарахуванні стажу і заробітної плати за період з вересня 2001 року по грудень 2021 року у зв'язку з тим, що вони набуті на території російської федерації, що слугувало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
Ухвалою судді від 28.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
06.12.2023 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до суду надійшов відзив, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що період роботи, згідно запису трудової книжки з 01.09.2001 по даний час, в дитячій школі мистецтв в районі крайньої півночі ямало-ненецького автономного округу та заробітну плату за вищезазначені періоди неможливо врахувати до страхового стажу, оскільки з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та пенсії громадянам, які працювали на території російської федерації призначаються на умовах, визначених Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при цьому до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року.
Відповідно до запропонованого порядку дій, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року, а заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону № 1058. Міністерство соціальної політики України листом від 12.01.2023 № 411/0/2-23/54 підтримало позицію Пенсійного фонду України щодо порядку дій. При призначенні пенсії, Мінсоцполітики запропонувало заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії враховувати за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону № 1058, а за період по 31.12.1991 - на умовах, визначених абзацом п'ятим частини першої статті 40 Закону № 1058.
Згідно з абзацом п'ятим частини першої статті 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (арк. справи 18-20).
15.12.2023 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 не діє на території України та росії. З огляду на викладене, Пенсійний фонд України звернувся із запитом від 27.12.2022 за № 2800-030102-5/56080 щодо погодження порядку дій, який буде застосовуватись до прийняття відповідного нормативно-правового акту у зв'язку із припиненням з 01.01.2023 росією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, при призначенні пенсій/поновленні раніше призначених пенсій громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації.
Відповідно до запропонованого порядку дій, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року, а заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону № 1058.
Таким чином період з 01 вересня 2001 по 31 грудня 2021 не підлягає зарахуванню, а відповідно і немає підстав для проведення перерахунку пенсії позивача (арк. справи 22-23).
Ухвалою суду від 13.03.2024 продовжено процесуальний строк розгляду справи №500/7650/23.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
ОСОБА_1 звернувся через веб портал Пенсійного фонду України із заявою від 13.10.2023 про перерахунок пенсії відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
До вказаної заяви позивачем долучено: паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків, скановану копію трудової книжки, довідки про заробітну плату № 27 від 20.05.2008 за період роботи з вересня 2001 року по листопад 2006 року, №14 від 27.12.2021 за період роботи з вересня 2001 року по грудень 2021 року, №803 від 22.05.2008 за період роботи з січня 2006 року по червень 2008 року, №15 від 20.05.2008 за період роботи з грудня 2006 року по травень 2008 року, №14 від 21.05.2008 за період роботи з грудня 2006 року по травень 2008 року, № 53 від 06.10.2017 за період роботи з січня 2009 року по липень 2017 року, №1272 від 07.10.2021 за період роботи з січня 2011 року по вересень 2021 року та № 772 від 11.01.2022 за період роботи з жовтня 2016 року по грудень 2021 року, в організаціях російської федерації.
Вказану заяву, за принципом екстериторіальності, передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
За результатами розгляду вказаної заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області рішенням від 17.10.2023 №112750006043 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку його пенсії (арк. справи 11 зворот).
Дане рішення обґрунтоване тим, що період роботи, згідно запису трудової книжки з 01.09.2001 року по даний час, в дитячій школі мистецтв в районі крайньої півночі ямало-ненецького автономного округу та заробітну плату за вищезазначені періоди неможливо врахувати до страхового стажу роботи, оскільки з 01 січня 2023 року російська федерація припиняє участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та пенсії громадянам, які працювали на території російської федерації призначаються на умовах, визначених Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при цьому до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року.
Не погоджуючись із таким рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Щодо незарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.09.2001 по 31.12.2021 в дитячій школі мистецтв в районі крайньої півночі ямало-ненецького автономного округу.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування є трудова книжка.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, нормами вказаного Порядку чітко визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31.08.1981 позивач з 01.09.2001 по даний час працює в дитячій школі мистецтв в районі крайньої півночі ямало-ненецького автономного округу (арк. справи 12-14).
Суд зазначає, що вказані записи є чіткими, послідовними та не містять виправлень.
Щодо відмови у здійснення перерахунку пенсії позивача з урахуванням довідок про заробітну плату № 14 від 21.05.2008, № 14 від 27.12.2021, № 15 від 20.05.2008, №27 від 20.03.2008, № 772 від 11.01.2022, № 803 від 22.05.2008, № 1272 від 07.10.2021, №53 від 06.10.2017.
У відповідності до частини 1 статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до абз. 2 пп. 3 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно з ч. 1 ст. 101 Закону України № 1788, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Підпунктом "в" пункту 7 Порядку №22-1 визначено, що заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).
Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку).
З аналізу вищевказаних норм випливає, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Для проведення перерахунку пенсії позивач надав відповідачу довідки про заробітну плату № 14 від 21.05.2008 за період з 01.12.2006 по 31.05.2008, № 14 від 27.12.2021 за період 09.2001 по12.2021, № 15 від 20.05.2008 за період з 01.12.2006 по 31.05.2008, №27 від 20.03.2008 за період з 01.09.2000 по 30.11.2006, № 772 від 11.01.2022 за період з 10.2016 по 12.2021, № 803 від 22.05.2008 за період з 01.2006 по 06.2008, № 1272 від 07.10.2021 за період з 01.2011 по 09.2021, №53 від 06.10.2017 за період з 01.2009 по 07.2017 (ар. справи 6-9).
Вказані довідки про заробітну плату підписані директорами установ та головними бухгалтерами і завірені печаткою. У довідках зазначено про те, що підставою їх видачі є особові рахунки за відповідні роки.
Основною підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.09.2001 по 31.12.2021 в дитячій школі мистецтв в районі крайньої півночі ямало-ненецького автономного округу та відмови у здійсненні перерахунку його пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату № 14 від 21.05.2008, № 14 від 27.12.2021, № 15 від 20.05.2008, №27 від 20.03.2008, № 772 від 11.01.2022, № 803 від 22.05.2008, № 1272 від 07.10.2021, №53 від 06.10.2017 слугувало те, що з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та пенсії громадянам, які працювали на території російської федерації призначаються на умовах, визначених Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при цьому до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року.
Щодо наведеного суд зазначає, що одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація (далі - Угода від 13.03.1992).
Відповідно до статті 1 Угоди від 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
Отже, дія цієї угоди розповсюджувалася на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.
В силу положень статті 6 Угоди від 13.03.1992, призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Відповідно до статті 11 зазначеної Угоди від 13.03.1992, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
29.11.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", згідно з пунктом 1 якої постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві. Постанова набрала чинності 02.12.2022.
Водночас, відповідно до пункту 2 статті 13 Угоди про гарантії пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Отже, зі змісту наведеного слід враховувати, що положення відповідних міжнародних договорів розповсюджується також і на питання пов'язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов'язаних із їх перерахунком. Діюче в Україні пенсійне законодавство передбачає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території російської федерації або на підприємстві зареєстрованому на території російської федерації після 13.03.1992, то цей стаж має враховуватись на території України як власний страховий (трудовий стаж), хоча пенсійні внески можуть сплачуватись в росії. Тобто існує гарантія врахування страхового стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.
Суд зазначає, що на час набуття позивачем трудового стажу у спірних періодах, вказані вище Угоди були чинними для України, відтак підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Окрім того, аналіз наведеного вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Так, 01.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України за № 2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року" (далі Закон №2783-IX), який набрав чинності 23.12.2022 і яким постановила зупинити у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР.
Проте суд зазначає, що відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, суд відхиляє посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, покладені в основу спірного рішення від 17.10.2023, на ту обставину, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, оскільки вказані обставини не стосуються періодів трудової діяльності позивача, що мали місце в період дії вказаної Угоди.
Як зазначалося вище записи трудової книжки серії НОМЕР_1 від 31.08.1981 про період роботи позивача в дитячій школі мистецтв в районі крайньої півночі ямало-ненецького автономного округу є чіткими, послідовними та не містять виправлень, а довідки про заробітну плату № 14 від 21.05.2008 за період з 01.12.2006 по 31.05.2008, № 14 від 27.12.2021 за період 09.2001 по12.2021, № 15 від 20.05.2008 за період з 01.12.2006 по 31.05.2008, №27 від 20.03.2008 за період з 01.09.2000 по 30.11.2006, № 772 від 11.01.2022 за період з 10.2016 по 12.2021, № 803 від 22.05.2008 за період з 01.2006 по 06.2008, № 1272 від 07.10.2021 за період з 01.2011 по 09.2021, №53 від 06.10.2017 за період з 01.2009 по 07.2017 підписані директорами установ та головними бухгалтерами і завірені печаткою та у них зазначено про те, що підставою їх видачі є особові рахунки за відповідні роки.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи позивача відповідачем суду не надано, як і доказів того, що надані позивачем довідки про заробітну плату визнані нечинними або відкликані.
Інших підстав для незарахування стажу та неврахування довідок про заробітну плату, ніж ті, що спростовані судом вище у спірному рішенні не наведено.
А тому, суд приходить до переконання, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області безпідставно відмовлено позивачу у зарахуванні до його страхового стажу періоду роботи з 01.09.2001 по 31.12.2021 в дитячій школі мистецтв в районі крайньої півночі ямало-ненецького автономного округу та у здійсненні перерахунку його пенсії з урахуванням такого стажу і довідок про заробітну плату № 14 від 21.05.2008, № 14 від 27.12.2021, № 15 від 20.05.2008, №27 від 20.03.2008, № 772 від 11.01.2022, № 803 від 22.05.2008, № 1272 від 07.10.2021, №53 від 06.10.2017.
Враховуючи наведене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 17.10.2023 №112750006043 про відмову у перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
Тому слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.09.2001 по 31.12.2021 в дитячій школі мистецтв в районі крайньої півночі ямало-ненецького автономного округу та здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням такого стажу і довідок про заробітну плату № 14 від 21.05.2008, № 14 від 27.12.2021, № 15 від 20.05.2008, №27 від 20.03.2008, № 772 від 11.01.2022, № 803 від 22.05.2008, № 1272 від 07.10.2021, №53 від 06.10.2017.
Щодо періоду, з якого слід здійснити вказаний перерахунок, то суд враховує частину четверту статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до якої, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 13.10.2023, то враховуючи положення частини четвертої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити вказаний перерахунок з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком, тобто, з 01.10.2023.
Наведений спосіб є належним, достатнім та ефективним для відновлення порушеного права позивача.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
В свою чергу, відповідно до пункту 4.10 зазначеного Порядку, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Відтак, відсутні підстави для зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області передати пенсійну справу позивача до пенсійного органу за місцем його фактичного проживання, оскільки така передача здійснюється автоматично засобами програмного забезпечення.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплачувати пенсію позивача з дати проведення перерахунку, суд зазначає наступне.
Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Із системного аналізу вказаних норм слідує, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення в майбутньому.
На даний час у суду відсутні підстави вважати, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області порушить право позивача щодо нарахування та виплати його пенсії.
Отже, зазначені вимоги, на думку суду, є передчасними та не підлягають до задоволення.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 чт.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, позивачу слід повернути судовий збір у розмірі пропорційному задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 17.10.2023 №112750006043 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.09.2001 по 31.12.2021 в дитячій школі мистецтв в районі крайньої півночі ямало-ненецького автономного округу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2023 із урахуванням періоду роботи з 01.09.2001 по 31.12.2021 в дитячій школі мистецтв в районі крайньої півночі ямало-ненецького автономного округу та довідок про заробітну плату № 14 від 21.05.2008, № 14 від 27.12.2021, № 15 від 20.05.2008, №27 від 20.03.2008, № 772 від 11.01.2022, № 803 від 22.05.2008, № 1272 від 07.10.2021, №53 від 06.10.2017.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн 44 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 та статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 14 березня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001, код ЄДРПОУ 14035769);
- Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Соборна 7А, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802);
Головуючий суддя Баб'юк П.М.