про залишення позовної заяви без руху
14 березня 2024 року м. Рівне№460/2648/24
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Нор У.М., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,-
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №1700-0702-8/282 від 05.01.2021 та №172550003328 від 18.01.2022 про відмову у призначенні пенсії та зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком з 22.12.2020, зарахувавши до стажу роботи періоди: згідно з трудової книжки НОМЕР_1 у фермерському господарстві «Воля» з 10.03.1992 по 03.04.2005, період проходження військової служби з 18.05.1977 по 05.05.1979 та період навчання з 01.09.1974 по 20.07.1976, період роботи в колгоспі згідно архівної довідки №119/01-14 від 30.03.2021.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та позов має бути залишений без руху, з огляду на таке.
До позовної заяви позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, на обґрунтування якої зазначає, що строк звернення до суду не пропустив, оскільки строк на оскарження закінчився 02.11.2022. Однак в жовтні росія здійснила чергову масову атаку по Україні. Вказує, що ракети потрапили в об'єкти критичної інфраструктури в декількох областях, де в багатьох регіонах відбулися аварійні відключення електроенергії.
Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку на звернення до суду, суд зазначає наступне.
За правилами ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №1700-0702-8/282 від 05.01.2021 та №172550003328 від 18.01.2022 про відмову у призначенні пенсії та зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком з 22.12.2020, зарахувавши до стажу роботи періоди: згідно з трудової книжки НОМЕР_1 у фермерському господарстві «Воля» з 10.03.1992 по 03.04.2005, період проходження військової служби з 18.05.1977 по 05.05.1979 та період навчання з 01.09.1974 по 20.07.1976, період роботи в колгоспі згідно архівної довідки №119/01-14 від 30.03.2021.
Разом з тим, позов пред'явлено 04.03.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом через воєнний стан, а лише посилання на запровадження воєнного стану саме по собі не є достатньою підставою для поновлення пропущеного строку без надання обґрунтування того, яким чином запровадження воєнного стану вплинуло на можливість своєчасного звернення до суду.
Вказана обставина не зупинила перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Така правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22.
Водночас, загальновідомо, що ні відділення Укрпошти, ні Рівненський окружний адміністративний суд, ні відповідач у справі не припиняли роботи на період введення на території України воєнного стану. Тобто позивач мав можливість звернутися до суду з даним позовом як безпосередньо до суду, так і направивши позов поштою або через систему Електронного суду.
Враховуючи викладене, наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду причини пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду з даним позовом, не є поважними.
Тому підстави поновлення позивачу строку звернення до суду відсутні.
Додатково суд звертає увагу, що за практикою Європейського суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”). Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії”). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні “Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії” ЄСПЛ встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності і сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом визнати не поважними.
Заяву про поновлення строку звернення до суду залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя У.М. Нор